9 липня 2021 року у Сарненському історико-етнографічному музеї відбудеться науково-практична конференція "Борис Швед та його Полісся", присвячена 115 - річчю з дня народження письменника.
ПРОГРАМА НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ "БОРИС ШВЕД ТА ЙОГО ПОЛІССЯ",
ПРИСВЯЧЕНІЙ 115-РІЧЧЮ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ БОРИСА ШВЕДА
9 липня 2021 року.
1. Заїзд та реєстрація учасників конференції 9.00-10.00
2. Показфильму "Стежками Бориса Шведа" 10.00-11.00
3. Відкриття конференції
Вітальне слово міського голови
Руслана Серпенінова
Виступ Ірини Баковецької 11.00-11.30
4. Робота конференції 11.30-14.30
1. Вікторія Дашко, м. Сарни
"Трагічна доля жінки в повісті Бориса Шведа "Поліщуки" та новели Василя Стефанинка "Гріх""
2. Алла Українець, м. Рівне
"Традиційний одяг Рівненського Полісся"
3. Олена Левшунова, м. Сарни
"Народознавчий аспект у паралельному зіставленні роману Уласа Самчука
"Волинь" та повісті Бориса Шведа "Поліщуки"
4. Павло Дубінець, с. Морочне Вараського району
"Нобельське Євангеліє: історія повернення додому"
5. Галина Данильчук, м. Рівне
"Народна мудрість у творі Бориса Шведа "Поліщуки""
6. Наталія Ващишина, м. Дубровиця
"Ой, ми були у великому лісі, нарадили Куста из зеленого кльону..." про старовинний обряд Водіння Куста в селі Сварицевичі
7. Валентина Тумаш, с. Морочне Вараського району
"Таємниці роду Ордів на Поліссі"
8. Олена Семенович, м. Рівне
"Василь Познік - скульптор Полісся"
9. Тетяна Мартинюк, м. Сарни
"Борис Швед - співець Поліської землі"
10. Анна Корінець, м. Сарни
""Поліщуки" - нотатник, писанний життям"
11. Василь Кушнір, м. Сарни
"Свято Івана Купала на Поліссі"
12. Тетяна Лімонова, м. Сарни
"Живе слово про Полісся"
5. Виступи фольклорних колективів 14.30-15.30
6. Обідня перерва 15.30-16.30
7. Круглий стіл (обговорення роботи конференції) 16.30-17.00
8. Від'їзд учасників конференції
Довідково
Борис Григорович народився 10липня 1906 року в місті Сарни на Рівненщині в родині слюсаря депо залізничної станції. Батько, Григорій Семенович, мав вроджений дар до ремесел столярував, знався на слюсарній справі. Отож йому, неабиякому майстру, вдалося влаштуватися у залізничне депо. Ходив вулицею Польовою, де оселилася родина, поважно, у форменному мундирі, застебнутому на всі гудзики, та високому кашкеті, викликаючи заздрість сусідок і повагу навколишнього чоловіцтва. Його цінували за розум, природний такт, жартівлива вдачу, постійне бажання прийти на допомогу.
Мати, Тетяна Василівна, ледве вміла писати й читати, але прекрасно володіла даром народного оповідача, знала напам'ять безліч казок, легенд, пісень, прислів'їв, приказок, захоплювалась вишивкою та гаптуванням. Саме вона прищепила старшому синові Борису, а окрім нього в родині зростали Ганна, Олександр, Марія, Микола, любов до мистецтва - живопису і літератури, змалечку заохочувала до віршування, була першою слухачкою й поціновувачем його ранніх творів.
Закінчив вище початкове училище. Працював помічником у перукаря. У 1927 році призваний до польської армії. Після військової служби одружився і переїхав до містечка Рожище, що неподалік Луцька, де працював перукарем. У жовтні 1944 року мобілізований до червоної армії, воював з німцями. На початку 1945 року загинув біля села Черна Струга неподалік Варшави, де і похований у братській могилі.
У тридцяті роки написав повість "Поліщуки", яка у 1938 була видана у Львові двома невеличкими томиками. Цю повість окремою книжкою випустило видавництво "Каменяр" у 1965 році, а в 2002 році була перевидана Рівненським ООТ "Просвіта" ім. Тараса Шевченка. Написав ще два прозові твори - "Помста дочки" та "До ідеалів", але рукописи загубилися в роки війни.
Як зазаначали видавці "Поліщуків", у своїй повісті Борис Швед "...дає картини з поліського життя, картини, безумовно, написані талановито і, щоважніше, правдиво життєві. Те, що читач найде в повісті, - це дійсна правда, правдиве реальне життя, ні дрібки не прикрашене фантазією. "Поіщуки" - це ... нотатник, писаний життям, а не уявою".
