У боях біля Бахмуту загинув молодий воїн з Рівного

Олександр Шиян народився у Бердянську на Запоріжжі. Втім, доля привела його саме у наше місто, звідки родом дружина Героя — Олександра.

Після одруження Сашко переїхав до Рівного, був відданим та турботливим чоловіком та братом.

Коли ворог прийшов на рідну землю, Сашко не зміг залишатися осторонь. Спершу подбав про дружину, аби була у безпеці. А сам волонтерив, потім потрапив до сил територіальної оборони та врешті ЗСУ.

Олександр не хотів воювати, але у його рідному Бердянську війна значно ближче, аніж у Рівному, тому бачив багато на власні очі… Тато його друга загинув в АТО, тож Саша не хотів, аби орки були тут, прагнув, аби вони пішли геть.

Сашу всі згадують з посмішкою. Він був веселим, гуморним добряком. При цьому цілеспрямованим, впевненим і морально сильним. Ніколи не мирився з несправедливістю, навіть найменшою і незначною. Він завжди боровся з нею.

Побратими Сашка відгукуються про нього, як про справжнього, щирого патріота, відданого своїй справі. З ним не страшно було йти на війну. Він мав велике і сміливе Козаче серце. Саша був як друг і брат, підтримував своїх товаришів, навіть поки сам був у пеклі боїв. Завжди виходив на поміч.

Та в першу чергу, Сашко завжди залишався християнином, віруючий ділами і вчинками, сильний приклад служителя.

21-річний солдат Олександр Шиян загинув 17 січня у боях неподалік Бахмуту на Донеччині…

Сашко усвідомлював ризик, на який йшов, тож дав рідним чіткі вказівки у разі смерті — жодних штучних квітів, світський одяг та камерна церемонія прощання для найближчих, без військового вшанування на майдані Незалежності. Тож рідні виконують його останню волю.