Нині, у зв’язку з підступним нападом Росії на Україну, коли в нашій країні йде неоголошена ворогом війна, адже він називає її спецоперацією, варто пам’ятати про тих людей, які не спроможні подбати про себе навіть у мирний час, не те що у воєнний. Тож ми навідалися в один із таких закладів, а саме в
КЗ «Рівненський психоневрологічний інтернат» Рівненської обласної ради, щоб пересвідчитися, наскільки війна вплинула на його функціонування. При вході на територію інтернату мою увагу привернули два трактори в полі. То ж при зустрічі з директором Василем Дроздом поцікавився, чи то раптом не працівники і техніка інтернату там працюють, бо ж знаю, що в інтернаті є чималеньке підсобне господарство, яке завжди допомагало йому триматися на плаву у найскладніші часи.
– Ми фактично вже завершуємо весняну посівну кампанію на загальній площі понад 20 гектарів. Для цього маємо всю необхідну техніку – трактори, навісне обладнання, спеціалістів із сільського господарства. Обробіток поля, яке закріплене за інтернатом, дає можливість утримувати найбільше в системі соціального захисту області підсобне господарство – 25 голів ВРХ, більше 70-ти свиней, покращувати харчування підопічних і здешевлювати його собівартість. Так, завдяки підсобному господарству вартість м’яса складає менше 90 грн. за кілограм, вартість молока – біля 10 грн. за літр, – розповідає директор інтернату Василь Дрозд.
Після завершення посівної кампанії в інтернаті планують приступити до висадки городніх культур. Тобто робота спланована так, як і кожного року в цю пору, коли все йде за графіком.
З одного боку, Василь Дрозд не приховує, що тримати підсобне господарство для інтернату – то є значний клопіт, і в системі соціального захисту поступово відходять від цієї практики, тим більше, що в останні роки держава на високому рівні забезпечувала всім необхідним. Але все може змінитися в один момент. Тим більше, що в країні йде війна.
З іншого боку, є в директора господарська хватка, і не в його правилах сподіватися лише на державу. Пригадує, коли очолив інтернат багато років тому, а працював на той момент заступником начальника управління соцзахисту Рівненської ОДА, то всі думали, що ненадовго, бо до нього від посади відмовилося п’ять претендентів, а залишився тут на два десятки років. За цей час заклад став зразковим, а головне – повністю автономним у плані свого життєзабезпечення. Зрозуміло, що багато чого пощастило досягти завдяки постійним благодійникам – ПАТ «Рівнеазот» (керівник Михайло Заблуда) виділяє від 5-ти до 10 тонн аміачної селітри для підвищення врожаю на полях. Так, лише в нинішньому році у зв’язку з різким подорожчанням хімічних добрив, заклад зекономив 150 тисяч гривень, які будуть використані на більш нагальні потреби інтернату.
А відомий в області господарник Микола Почтарук, за словами директора інтернату, забезпечує підсобне господарство інтернату силосом, безкоштовно щороку виділяючи 100 тонн багатого на вітаміни корму для ВРХ.
– Ось так нам і вдається доведені в державі норми харчування виконувати на сто відсотків, – розкрив секрет Василь Дрозд, керівник з величезним життєвим та управлінським досвідом, якому в житті неодноразово доводилося «на відмінно» вирішувати складні життєві та управлінські проблеми.
• Василь Бурченя
