Винесені у підзаголовок цієї розповіді факти – аж ніяке не перебільшення. Так, з перших літ свого життя хлопець із сім’ї Марії та Віктора Павлюків, медиків за професією, прилучився до світу знань. Більше того, в молодших класах почав писати міні-книги, а в середніх захопився точними науками, зокрема математикою. І не лише завдяки природженому таланту, а й працьовитості. Відтак неодноразово ставав переможцем та призером міських та обласних олімпіад із астрономії, хімії, фізики та, звісно, математики як серед школярів, так і членів Малої академії наук. А нещодавно одинадцятикласник Рівненської класичної гімназії “Престиж” став головним фінансовим генієм України. Це звання він виборов у Всеукраїнській економічній олімпіаді, організованій “Приватбанком” спільно з платіжною системою “Мастер Кард”.
- Стати учасником цього престижного учнівського змагання з економічних знань Віталію допоміг випадок. Одна з рівнянок побачила оголошення про організований банком конкурс юних вундеркіндів і принесла його директору гімназії Лідії Котовській. А та без роздумів ознайомила з умовами олімпіади саме Віталія – наполегливого непосиду, претендента на срібну медаль, який має серед ровесників незаперечний авторитет і повагу, - розповідає вчитель математики Рівненської класичної гімназії «Престиж» Анжела Вартузова. – І Віталій, учень математичного класу, де чи не кожен хлопець та дівчина є справжнім талантом, із великим бажанням став учасником наукової боротьби за перемогу серед найобдарованіших одинадцятикласників України.
- А почав змагання за майбутню найвищу нагороду в розмірі 50 тисяч гривень Віталій ще у восьмому класі, - додає вчитель економіки Роман Бережнюк. – За три тижні до учнівської олімпіади обидві руки хлопця опинилися в гіпсі. І він неймовірно зрадів, коли перед самою олімпіадою лікарі, оглянувши травмовані «об’єкти», зняли гіпс із... лівої руки. Таким чином, бодай тимчасово, Віталій став шульгою. І написав роботу. Щоправда, посів лише четверте місце через необачні помилки «невмілої» руки. А ось перший тур цьогорічної Всеукраїнської економічної олімпіади, що відбувався в онлайн-режимі, виграв досить впевнено і без батьківського супроводу, на відміну від інших ровесників-олімпійців, поїхав на другий тур до Дніпропетровська. Дорогою до місця наукового змагання встиг ближче познайомитися зі столицею України, а по приїзді - з Дніпропетровськом...
Вісімнадцять найрозумніших дітей зустрілися у фіналі, виборюючи головний приз – 50 тисяч гривень на навчання у будь-якому виші. І переміг Віталій Павлюк.
- Ці гроші мають бути перераховані до інституту, тому переді мною немає вибору, куди їх потратити, - каже фінансовий геній України з Рівного. - У мене до того були думки поступати в Національний авіаційний університет, але після цього я, може, зміню своє рішення...
За друге та третє місця організатори вручили учасникам сертифікати на 10 тисяч гривень. Інші фіналісти отримали в подарунок книги.
- Рівень і складність питань мене здивувала. Я не впевнений, що навіть професійні банкіри на всі ці питання відповіли б, - зізнався потім голова правління “Приватбанку” Олександр Дубілет. Утім, до економічних складностей Віталій Павлюк почав звикати ще з 5-го класу, коли в шкільній програмі з’явився такий навчальний предмет, як економіка. Вже тоді здібний школяр старанно вчив правила виживання у суспільстві, правильного споживання та використання товарів та послуг, оцінювання економічного стану домогосподарства, підприємства, держави завдяки економічним іграм, обговорюванням, іншим формам. А з восьмого класу прилучився до вищого рівня, знайомлячись з економічними поняттями, моделями, системами. Нині, в одинадцятому класі, Віталій, як і його однокласники, підбиває підсумок вивченого на основі аналізу економічних ситуацій, які трапляються на кожному життєвому кроці в кожної людини. Хтозна, можливо, з часом ім’я цього вундеркінда з Рівного знатиме вся планета. Принаймні мама Віталика та його вчителі не проти цього успіху. Зрештою, вони вірять у те, що завдяки одержимості і таланту цьому скромному хлопцю таки вдасться зняти з неба свою зірку. Жаль лише, що Віталиків тато так рано пішов із життя, не встигши порадіти синовим успіхам...
• Юрій Береза
