І місце це, і древнє дерево овіяні неповторними легендами, які місцеві люди з гордістю переповідали та водили до старезного дуба гостей зі всієї України. Мовляв, навіть у народженні дітей древнє дерево помічне – варто лиш торкнутися шерхлої кори, як, кажуть поліщуки, і з’являється у родині довгождане потомство. Втім, така сентиментальність і заслуги дуба, як виявилося, нічого не варті проти бажання заробітку.
- Останній візит до Юзефінського дуба залишив у мене гнітюче враження, - написав минулої суботи на своїй сторінці у Фейсбук нардеп Василь Яніцький. - Стан унікальної пам’ятки вкрай загрозливий. На відстані не більше 200 метрів від нього я побачив бурштинові калабані, в яких місцеві із сачками шукали те, що не вдалося виловити їхнім попередникам. Ні, це не «клондайк» із «білетами», своєю структурою і мільйонними оборотами. Люди нам показали свій «улов» - декілька невеличких камінців грамів по три. Але вони були зайняті своїми справами і геть не звертали увагу на те, що за два кроки від них – історична пам’ятка.
Як про можливість вирішити проблему народний депутат ще згадав про закон щодо легалізації видобутку бурштину, який ніяк не ухвалить Верховна Рада. До речі, тужаться депутати це зробити вже років із десять поспіль. Втім, як на мене, вірити у те, що ухвалення цього закону стане панацеєю, марно. Він, звісно, треба. Але якщо нині на бурштинових територіях, як твердять із екранів телевізорів депутати та можновладці, панує криміналітет, повне беззаконня і влада фактично безсила на це вплинути (навіть пам’ятки природи не можуть захистити), то невже, коли буде ухвалено закон, враз всі кинуться його виконувати, платити податки, рекультивувати землі, й запанує там лад і спокій? Складно це уявити. Так, оті люди, які з сачками виловлюють рештки після роботи мотопомп, цілком імовірно, дійсно схочуть легально працювати старателями. Але чи відмовляться від надприбутків різні «кришувателі» та криміналітет, які звідусіль поз’їжджалися на клондайки? І чи взагалі вдасться їх звідти витурити чи увести в правове русло? Риторичне запитання. Як на мене, спершу треба домогтися виконання нині діючого законодавства, яке унеможливлює оце «старательство», а вже тоді на основі нового закону, висновків екологів та ін. вводити нові правила гри, які дійсно дадуть і людям заробити чесно, і бюджет поповнити, і природу нашу вберегти. Загрози ж, до слова, значно більші, ніж просто локальне знищення поліських лісів і земель. Екологи твердять, що це призведе до незворотніх змін у всій екосистемі України. І що тоді про нас скажуть нащадки? І дуб?.. Дуб, який пережив стільки епох, який дійсно міг бачити нашу державу ще у її зародку, бо навіть за часів походу князя Ігоря на древлянські землі (саме цим місцями, ймовірно, і пролягала його дорога) вже був поважним старцем. Хтозна, може й спочивав князь у затінку його крон. І от тепер дуб дочекався…
• Світлана Тубіна
