Мешканці Рівненщини, які запаслися зрідженим балонним газом на новорічні свята, навряд чи встигли відчути перші незручності з його придбанням у нинішньому році. А вони обов’язково можуть виникнути. Адже займатися реалізацією зрідженого газу в нашій області буде Волинська філія обласного газонаповнювального пункту ПАТ «Волиньгаз». І хоча пункти заправки зрідженим газом на території Рівненщини нині працюють як і раніше, проте відійшли в підпорядкування волинян.
— У нашій області останніми роками значно розширилася зона газифікації. Якщо років п’ять тому рівень газифікації складав 30 відсотків, то сьогодні - 52. Потреба у зрідженому газі у населених пунктах значно знизилася. Скажімо, на початку 2000 року по області щороку розвозилося майже 12 тис. тонн зрідженого газу, нині ж заледве 1200 тонн. Тобто, споживання із причини газифікації природним газом впало в десять разів. Саме ці реалії і зумовили збитковість даного виду діяльності. Везти балон чи два газу, скажімо, за сто кілометрів стало вкрай збитково і затратно.
Низка оптимізаційних заходів щодо організації процесу доставки зрідженого газу до населених пунктів проводилася і раніше, проте цей напрям роботи залишився збитковим і за 2012 рік. Збитки за минулий рік від доставки зрідженого газу склали 565 тисяч гривень. У зв’язку з цим було прийняте рішення щодо подальшої оптимізації цього напряму діяльності, яка б зменшила витрати на утримання адмінперсоналу, — розповідає голова правління ПАТ «Рівнегаз» Петро Дубас.
За його словами, в оптимізації даного напряму зацікавлені як акціонери компанії, так і керівні органи. Таким чином було укрупнено два підприємства в одне. Займатися реалізацією зрідженого газу на території Рівненської та Волинської областей було доручено Волинській філії. Хоча ті спеціалісти, які займалися безпосередньо розвезенням, на території нашої області залишилися і продовжують виконувати свої обов’язки. Надалі, як запевняє Петро Дубас, планується цей процес більш удосконалити. Адже дотепер існувала практика, що в село виїжджала машина з балонами газу ледве не по першому дзвінку бабусі з хутора, яка ще могла потім передумати і відмовитися від балона. У нинішньому ж році мешканці сіл подаватимуть заявки у сільську раду, а вже звідти вони організовано надходитимуть у Луцьк.
Керівник «Рівнегазу» каже, що найрозумнішим виходом у цій ситуації було б відкриття у селах пунктів обміну балонів, до речі, ця схема успішно і дотепер працює в Польщі. Проте в Україні існує маса законів, які забороняють це робити через можливі порушення техніки безпеки.
Втім, хто може дати гарантії, що дядько, який придбав наповнений балон, не підключить його вдома з порушеннями? Інший приклад: коли у сільській хаті хтось отруївся від чадного газу, то за це відповідати нікому, а ось коли у квартирі чоловік загинув унаслідок того, що всупереч приписам газовиків порушив норми експлуатації і вивів трубу від витяжки у димар, то в його смерті чомусь звинувачують газовиків. Ймовірно, через те, що вони на сьогодні мають чим сплачувати штрафи, які так полюбляють виписувати різного роду контролюючі органи.
• Василь Бурченя
