Коли півтора десятка років тому луцький підприємець Олександр Андріанов приймав складне для себе рішення, він, очевидно, добре знаючи про застереження французького філософа, все ж взяв та й ризикнув зайнятися сільським господарством.
Сталося це якось само собою, бо, як стверджує Олександр Сергійович, він ніколи не марив селом, оскільки виріс у місті. Просто на ту пору сільгосппідприємство, яке знаходилося в Острожці Рівненської області, за 15 кілометрів від Луцька, заборгувало йому гроші. Кілька чоловік, так би мовити, ініціативна група, стали вмовляти його взяти це господарство під свою опіку. Спочатку вирішили просто співпрацювати, а потім, коли нахлинули кредитори, Олександр Сергійович зрозумів, що всю відповідальність треба брати на себе. Через два місяці він переконався, що в господарстві справи не те що кепські, а взагалі повний завал. Площі, які були засіяні, через борги вже належали кредиторам, корови давали молока не по одинадцять літрів, а 800 грам на день. Його щораз запевняли, що треба мільйон гривень, потім ще мільйон… і господарство нарешті почне давати прибутки. Виявилося, що треба були мільйони гривень.
— Віддача почалася десь через 6-7 років. А до того мусив розрахуватися з боргами і вкладати, вкладати, вкладати. Все своє особисте майно у вигляді квартир, машин мусив попродавати, дійшло навіть до того, що змушений був переїхати жити до тещі. Рахував кожну копійку, якось навіть сів і заплакав з горя, але розрадила дружина, заявивши «Ти що, не бігти ж і топитися чи стрибати з моста!». Дружина стала головною опорою, як кажуть, перевів подих, засукав рукави, згадав молодість і вперед. Я і сьогодні переконаний: хто не прогавив бізнесу в аграрному секторі у 2005-2010 роках, той таки встиг міцно стати на ноги. Я б і надалі розширював орендовані площі, якби в аграрному секторі були чіткі і зрозумілі правила гри і законодавча база відповідною. Якщо до початку відміни мораторію на продаж сільськогосподарської землі не випишуть чіткі правила гри — це буде братовбивча війна. Право викупу землі у першу чергу повинен мати той, хто на ній господарює. Правила гри мають бути чіткі і жорсткі. Якщо цього не буде — буде біда, — поділився з нами своїми спогадами про початок господарювання та думками про сьогодення волинський підприємець Олександр Андріанов.
Бажання та науковий підхід дають результати
За словами директора «Камаз-Агро», заслуженого працівника сільського господарства Миколи Кошеля, агрофірма була утворена у 2001 році на базі двох сільгосппідприємств — КСП «Новосілки» та ПП «Острожецьке». Пізніше до них приєдналися інші підприємства на території Радянської сільської ради. Згодом до новоствореного підприємства почали звертатися сусідні сільські ради, де земля не оброблялася, наприклад, Малинська, Уїздецька, Пугачівська. Відтак було прийнято рішення про розширення підприємства. Землі були дуже запущені, зарослі самосівом берези та сосни, в окремих випадках діаметр цих дерев сягав 10 сантиметрів. За певний час ці паї таки вдалося привести до порядку, залучити до активного використання, і на сьогодні вони забезпечують всі плани у виробництві сільгосппродукції. Нині добре знана на Млинівщині та поза її межами агрофірма «Камаз-Агро» орендує земельні паї на території шести сільських рад —Новосілківської, Пугачівської, Острожецької, Малинської, Уїздецької, Радянської. Орендна плата у грошовій формі виплачена в повному обсязі, що складає 9 мільйонів 360 тисяч 515 гривень. Сплачено ПДФО (прибутковий податок) у сумі один мільйон 684 тисячі 893 гривні та військовий збір у розмірі 140 тисяч 409 гривень.
Виробництво сільськогосподарської продукції у господарстві здійснюється інтенсивним шляхом. Запроваджуються нові технології як у рослинництві, так і в тваринництві. На сьогодні агрофірма «Камаз-Агро» може похвалитися солідними врожаями. Наприклад, озимої пшениці зібрали по 63 центнери з гектара, гороху — 37,4, кукурудзи (зерно) — 89,5, цукрового буряка — 650, ріпака озимого — 39,6, сої — 29,1. Велику роль у забезпеченні високих врожаїв відіграє те, що господарство тісно співпрацює з агрохімічною наукою. Постійним консультантом агрофірми упродовж 15 років є кандидат сільськогосподарських наук Броніслав Котвицький.
— Через мої руки пройшла велика кількість дослідів, яким вже є і по 40-50 років і, що головне, саме у цій зоні. Свої дослідження на «Камаз-Агро» я впроваджую вже 15 років. Найголовніший принцип, яким ми керуємося, — спитати у грунту і рослини, що вони потребують, а після цього вносити добрива, яких їм не вистачає. Кожне поле потребує своїх добрив. Часто, скажімо, практикують підживлення всіх площ азотом, а цього робити не слід, бо не всі поля потребують цього добрива. Один рік не схожий на інший. Одного року буває нестача азоту, а іншого, скажімо, калію. Тому дуже важливо брати проби грунту, робити аналізи і досліджувати. Цим ми успішно й займаємося в агрофірмі «Камаз-Агро», — каже Броніслав Котвицький
Для годівлі худоби, а її в господарстві чимало — 328 корів, 308 телиць та 183 бички, а ще є нетелі - заготовлено достатню кількість силосу, сінажу, сіна, соломи. Худоба тут утримується в корівниках безприв’язним методом круглорічно. Виробництво молока за 10 місяців поточного року склало 15 958 центнерів, а це 4900 кг на одну корову (при цьому реалізовано молока було майже 15 тисяч центнерів). Планується, що в підсумку молочна галузь агрофірми за результатами року вийде на 6 тисяч кілограмів молока на одну корову. На сьогодні це досить високий результат, і він не може не тішити як керівництво фірми, так і працівників її тваринницького підрозділу. Виробництво м’яса склало 753 центнери.
Розвиватись — значить будувати
За період свого розвитку агрофірма збудувала для зерна сім зерноскладів загальною місткістю 23 тисячі тонн. Це дає можливість щороку зберігати збіжжя до того часу, поки ринок встановлює на нього хорошу ціну. А відбувається це, як правило, після нового року. У господарства є критий тік з оборотом зерна 1000 тонн на добу, два зерноочисно-сушильні комплекси: з очистки зерна (понад 1 тисяча тонн на добу) та із його сушіння - 500 тонн за добу. Працює дві лінії з очистки насіння різних культур: «Сад» та «Петкус».
У 2016 році було збудовано склад для зберігання мінеральних добрив. Зводиться побутове приміщення та лабораторія з визначення якості зерна і з проведення інших аналізів. Побудовано приміщення адмінбудівлі, їдальні та побутових кімнат з душовими кабінами.
Для опалення приміщення ремонтної майстерні, побутових приміщень та адмінприміщення працює котельня з автоматичним режимом регулювання подачі палива та теплового режиму. Автору вперше в житті довелося побачити, що в ремонтних майстернях є теплі підлоги. Споруджено також приміщення для зберігання запчастин та агрегатів. Техніка зберігається у побудованих піднавісах.
На території ферми зведені нові приміщення для утримання худоби та сучасний високотехнологічний доїльний зал. Завершується будівництво павільйону для телят, які поки що утримуються в спеціальних пластикових боксах на вулиці.
Заробітна плата і постійна турбота
Із року в рік в агрофірмі «Камаз-Агро» зростає заробітна плата працівників. Так, якщо у 2014 році вона із нарахуваннями складала 2856 гривень, то у 2015 — 4880 гривень, а за 10 місяців 2016 року вже сягнула 5800 гривень. У минулому році заробітної плати було нараховано на загальну суму 11 мільйонів 422 тисяч, а за 10 місяців поточного року - вже 11 мільйонів 300 тисяч гривень. Сьогодні в агрофірмі працює майже дві сотні людей, які цінують свою роботу, бо мають належне матеріальне забезпечення та соціальний пакет. Цікаво, що колишніх працівників для «Камаз-Агро» не буває.
— Навіть після виходу на пенсію фірма щороку оздоровлює своїх колишніх працівників у санаторії «Червона калина», а в разі хвороби — виділяє гроші на лікування. Коштом фірми щороку 55 дітей працівників фірми оздоровлюються на березі Чорного моря у Болгарії, — каже Микола Кошіль.
«Камаз -Агро» допомагає вирішувати усі соціальні проблеми села
На розвиток соціальної сфери населених пунктів, на території яких «Камаз – Агро» орендує землю, щороку фірма виділяє значні кошти. Формула є простою і достатньо зрозумілою — 50 гривень за кожен орендований гектар землі. Кошти перераховують на спецрахунки, які сільські ради відкрили в казначействі, за їх цільовим використанням пильно стежить і агрофірма. Але на цьому опіка над соціальною сферою сіл не закінчується. Постійно надають допомогу в ремонті будівлі дитсадка, шкільних приміщень, придбання меблів для класних кімнат тощо.
У 2015 році проведено ремонт і встановлено систему опалення в колишньому адмінприміщенні, яке після цього було передано на баланс сільської ради с. Новосілки для розміщення там початкової школи. Біля цього навчального закладу обладнано дитячий майданчик, а ще розробляється технічна документація для побудови невеликого спортивного залу для цього села.
У ЗОШ села Острожець у нинішньому році будуються внутрішні туалети і монтується система витяжок і каналізації на суму 638 тисяч гривень. Побудувала агрофірма у 2016-му й цілу низку доріг з твердим покриттям. Так, у с. П’яння (Радянське) збудовано чотири кілометри дороги на чотирьох вулицях, у с. Острожець — кілометр дороги на 2-х вулицях. У попередні роки агрофірма збудувала два дорожніх мости в с. Новосілки.
Троє підприємців Олександр Андріанов, Євген Дудка та Петро Пилипюк створили благодійний фонд, в який агрофірма «Камаз-Агро» перерахувала 1 мільйон 900 тисяч гривень, кошти з нього йдуть на АТО та підтримку сімей загиблих воїнів АТО. А ще агрофірма для потреб АТО передала три автомобілі.
Острожецький сільський голова Олег Пархомей стверджує, що частка «Камаз-Агро» в бюджеті Острожецької сільської ради сягає 35 відсотків. Якщо 18 грудня відбудуться вибори в Острожецькій об’єднаній громаді, то ця складова зросте до 60 відсотків, оскільки податок з доходів фізичних осіб працівників підприємства повністю залишатиметься у бюджеті громади. “Я думаю, що ця цифра промовисто свідчить про те, наскільки важливою для острожецької громади є успішна діяльність агрофірми «Камаз -Агро», каже Олег пархлмей. Мені імпонує, що і власник агрофірми Олександр Андріанов, і директор Микола Кошіль завжди з розумінням ставляться до проблем громади і йдуть назустріч. За їхньої підтримки вдається вирішувати чимало соціальних проблем мешканців Острожця і довколишніх сіл.
• Василь Бурченя
