Так думати і казати Юлія Потейчук (Варгаракі) має повне право, адже у свої 28 вона – відома в Україні й поза її межами художниця-іконописець та архітекторка. Підтримували ж її в усіх починаннях, підбадьорювали і вселяли віру найрідніші – мама та батько. До речі, мама Юлії – Ніна Потейчук – також творча людина: впродовж багатьох років вона створює декоративні свічки.
Юлія Потейчук народилася у невеличкому містечку Березне, в родині приватних підприємців. У шкільні роки була неоднократною переможницею обласних та міжнародних конкурсів малюнку в різних вікових категоріях.
«Батьки помітили мій хист до живопису ще в дитячому садочку, – розповідає Юлія. – Тоді першими моїми вчителями були керівник Березнівського будинку дітей та молоді Лілія Герасимюк та відома майстриня-художниця Ольга Осійчук, які запалили в мені велику любов до живопису.
Мені взагалі щастить на хороших та талановитих учителів. Так, до прикладу, коли у 2009 році я вступила в Національний університет водного господарства та природокористування на кафедру архітектури, то моїм куратором став відомий художник Іван Жилка».
Уже декілька років із власною родиною березнівчанка проживає в Одесі. Там вона закінчила Одеську державну академію будівництва та архітектури, здобувши червоний диплом та звання магістра архітектури. Її наставниками в магістратурі були професори Надія та Володимир Єскарьови, з якими успішно взяла участь у двох міжнародних архітектурних конкурсах (у Норвегії та в Латвії).
Там вона у 2013 році стала вільною слухачкою в духовній семінарії у відомої художниці Єсфіри Серпіонової, в якої перейняла досвід техніки древнього іконописання. Там одну із її робіт Спілка архітекторів України відзначила «бронзою» на конкурсі талановитих архітекторів Одещини.
У творчому доробку мисткині понад три десятки ікон, багато з яких наразі перебувають не тільки в приватних колекціях, а й у деяких храмах України.
Юлія Потейчук постійно удосконалює свої навички в іконописанні. У минулому році займалася каліграфією в школі «Scvot» у дизайнерки та каліграфині Вікторії Лопухіної, а нині навчається техніки акварелі та пастелі в міжнародній школі «Artlife», у художників з Португалії, Туреччини, Тайваню та Іспанії.
«Моєї дитячою мрією було навчитися малювати мультфільми, – ділиться мисткиня. – І в цьому році я почала її здійснювати: освоюю графічний планшет, займаюся в цифровій школі «ArtCraft», на професійному рівні вивчаю анатомію людини для художників, а також недавно почала займатися 2-D анімацією».
У минулому році Юлія Потейчук відкрила свою невеличку майстерню «RAS», де виконує художні та архітектурні проєкти. А в нинішньому – вступила в аспірантуру та стала викладачем архітектурного проєктування в Одеській державній академії будівництва та архітектури.
«Наразі чекаю результатів у конкурсі, який проводиться у Португалії. А мої студенти зараз беруть участь у битві архітектурних шкіл у цьому ж конкурсі. Сподіваюся на перемогу!», – додає Юлія.
Юлія Потейчук працює і над відкриттям онлайн-платформи «Дистанційної школи архітектури», у якій викладатимуть українські та закордонні професори.
«Це буде онлайн-платформа, на якій зможуть вчитися не тільки діти, батьки яких спроможні оплатити навчання в цій школі, – зазначає вона. – Тут також будуть місця зі стовідсотковою знижкою для дітей-інвалідів, дітей із багатодітних сімей, дітей-сиріт тощо. Ми будемо допомагати отримати хороший рівень знань.
А 19-го грудня в Одесі хочу запустити благодійний ярмарок, на якому будуть представлені роботи мої і моєї мами. Всі зібрані кошти підуть на подарунки для дітей, які потрапили в скрутне становище.
У запасі ще маю багато планів. Працювати потрібно багато, адже немає меж для вдосконалення.
Я щиро вдячна своїм батькам за підтримку, віру, за ту мотивацію, яку вкладали в мене. Тому, батьки, вірте у своїх дітей. Їм це дуже важливо».
• Олександра Нагорна
