Схоже, що в історії незалежної України таких абсурдних місцевих виборів, як нинішні, ще не було. Наведу лише один приклад. Одному з новообраних депутатів облради, який набрав лише 43 голоси, цього результату повністю вистачило для того, щоб здобути омріяний статус, бо мав вигідне місце в загального списку. Іншому кандидату, який набрав понад 1,5 тисячі голосів, не пощастило стати депутатом, бо його місце у загальному списку було трохи нижче. Попри все, місцеві вибори-2020 вже лишилися позаду, і обласна виборча комісія у відведений законодавством термін оприлюднила результати виборів депутатів обласної ради.
Отож, тепер на порядку денному головне питання – як із цих результатів зліпити дієздатну більшість, яка ухвалюватиме потрібні для області рішення. Склад новообраної ради непростий. Є тут три колишні нардепи, понад 20 депутатів минулих скликань, мешканці інших областей та ін.
Без “Царя” – ніяк!
Поза всяким сумнівом є два варіанти створення майбутньої коаліції в Рівненській облраді: або на чолі з ЄС, яка, власне, є лідером перегонів, і це логічно, або ж на чолі із «Слугою народу» - провладною партією, і такий варіант теж не позбавлений логіки. Бути в одній коаліції ці дві політичні сили не можуть навіть на місцевому рівні. Політика, як мовиться, дійшла вже до самісіньких низів. І партійні верхи справді диктують місцевим осередкам політсил, як і з ким їм об’єднуватися. Те, що представники ЄС і «Слуги народу» вважають одне одного токсичними і в жодному разі не підуть в одну коаліцію, вже зрозуміло. Але коаліція без однієї з цих сил цілком можлива.
Наприклад, коаліція на чолі із «Слугою народу» може нарахувати аж 50 депутатів, бо до неї можуть увійти усі фракції, окрім «Європейської Солідарності». Щоправда, ще «радикали» під питанням, враховуючи напружені стосунки Ляшка з Зеленським.
А ось коаліція довкола ЄС спроможна нарахувати лише 43 депутата, і це за умови, що до неї, окрім самої ЄС, увійдуть «Свобода» (їй не звикати), Радикальна партія (їй теж), «Сила і Честь» та «Батьківщина». Варіанту входження в цю коаліцію депутатів від ПП «ЗА МАЙБУТНЄ» не розглядаємо, бо, за наявною в нас інформацією, Петро Порошенко дозволив своїм партійцям на місцях об’єднуватися з ким завгодно, окрім представників «Слуги народу», «ЗА МАЙБУТНЄ» та ОПЗЖ. До речі, останнім не пощастило найбільше, бо для проходження в облраду їм не вистачило лише одного голосу.
Наскільки успішно і блискавично проходитимуть перемовини щодо створення коаліції, сказати важко. У політиці, як то кажуть, усе можливе, навіть те, коли вчорашні непримиренні вороги стають партнерами. Втім, є одна обставина, яка певною мірою створює незручності або ж сковує рішучі дії всіх учасників цього процесу. І ця обставина, точніше – цей гравець на політичній арені області – Олександр Данильчук, котрого, як відомо, називають «Царем». Так-так, певною мірою постать Данильчука за багато років стала одіозною, але не рахуватися з нею депутати облради не можуть. А коли навіть роблять спроби, то нічого у них не виходить. Обставини складаються так, що без Данильчука біля керма рада взагалі ні на що не здатна. Ходять чутки, що після невдалої поїздки до Порошенка, де він сподівався заручитися підтримкою колишнього гаранта і отримати карт-бланш на формування коаліції, Данильчук таки взявся ліпити ту коаліцію на власний розсуд. Уже дуже скоро побачимо, що з того вийде і чи будуть в облраді в найближчі 5 років хоча б якісь поступальні зміни, чи все залишиться на тому рівні, що і є.
Очевидно, що кандидат від ЄС на посаду голови буде однозначно. Але хто це буде: Яніцький чи Богатирчук-Кривко. Усвідомлюючи, що в таких випадках чоловіки не надто пам’ятають про гендерну рівність і не поспішають пропускати поперед себе жінок, можна зробити припущення, що претендуватиме на це крісло саме Яніцький. Досвід Данильчука свідчить, що для киянина ця робота є найкращою, і її навіть можна розглядати як такий собі безтурботний відпочинок столичного чоловіка у провінції. А якщо цей чоловік ще має достатньо грошей, то тоді взагалі жодних проблем. І якщо Василю Петровичу вдасться заручитися підтримкою депутатів, то облрада на чолі депутатського корпусу знову матиме заїжджого голову.
То хто ж таки справжній “Бульдозер” в облраді?
Не секрет, що одного з багаторічних депутатів Рівненської облради називають «Бульдозером». Йдеться про очільника обласної «Батьківщини» Миколу Кучерука. Але чи заслужено називають? Бо ж бульдозер – це той, який не лише сам їде, а тягне за собою ще й інших. Тож відтепер на це звання у Рівненській обласній раді 8-го скликання претендуватимуть аж два депутати облради – Олександр Дехтярчук із «Європейської Солідарності» та Віталій Сухович від ПП «Сила і Честь». Набраних ними голосів вистачило для того, щоб разом із собою завести в облраду ще по одному депутату з округу. А ось звання «депутат на халяву» можна присвоїти одній із представниць слабкої статі (прізвища не називатимемо), яка набрала аж 43 голоси, проте цей мізер не завадив їй стати депутатом Рівненської облради.
Із повним списком депутатів облради 8-го скликання можна ознайомитися на нашому сайті visti.rovno.ua та в сьогоднішньому номері газети “Вісті Рівненщини» від 11 листопада 2020 року, № 45 – стор. 4-5.
• Василь Бурченя
