Щоправда, сусіди-європейці й нам натякають, аби не повторювали їхніх помилок під час укрупнення сільських громад. Та чи скрізь до такої застороги українці прислухаються, зокрема на Рівненщині?
Уже перші кроки засвідчують: на царині децентралізації можемо таки наламати дров. Про це вели минулої середи мову члени обласної робочої групи з питань об’єднання на розширеному засіданні. Так ось, наразі лише половина громад краю погодилася із затвердженим перспективним планом щодо об’єднання. Натомість 9 районів бажають внести зміни в документ. І найбільші зміни пропонують на Дубенщині, де за даними районної робочої групи місцева влада хоче роздрібнити одну громаду на… вісім. Та чи такий крок буде позитивним для самих громад? Чи фінансово спроможна буде кожна з них розвиватися? Ці запитання виникають у багатьох членів обласної робочої групи. Однак, зважаючи на добровільний характер об’єднавчих процесів, цього не заборониш. Хоча, за словами керівника апарату облдержадміністрації Олександра Корнійчука, об’єднання в одну велику громаду мало б революційний характер. Навіть на думку експертів в Кабміні – це мав би бути пілотний проект, прогресивний приклад об’єднання. Така потужна об’єднана громада могла б стати новим культурним та інноваційним центром Рівненщини, мала б можливість залучати максимум інвестицій. Тож робоча група дала для дубенчан ще певний час для додаткового обговорення цієї проблеми.
На засіданні розглянули пропозиції й інших районів. Зарічненський район, наприклад, пропонує замість однієї громади створити дві. Змін бажають і на Радивилівщині: замість однієї громади створити чотири. Можливе зменшення з двох громад до однієї на Рокитнівщині. Рівненський район має пропозиції щодо зміни одного із центру громад – Клеваня на Зорю. А на Млинівщині села однієї сільради бажають віднести до різних територіальних громад. Демидівщина ж ініціює приєднання до себе Пляшівської сільради Радивилівського району.
Чи виправдані такі ініціативні рішення районних робочих груп? Обговорення на обласному рівні поставило це під сумнів. Тому, підтримуючи принцип добровільності в об’єднанні, все ж рекомендували на місцях ще й ще раз зважити всі «за» і «проти», зважити на свої фінансові спроможності та зробити правильний крок на шляху до кращого життя. А остаточну крапку щодо змін до перспективного плану мають поставити депутати обласної ради на черговій сесії.
Головне, як зауважили члени обласної робочої групи з об’єднання громад, треба зробити так, щоб потім не жалкувати і не шукати крайніх. Відтак у протоколі засідання було записано дві пропозиції. Перша стосується розробки та подання в короткий термін райдержадміністраціями та виконавчими комітетами рад міст обласного значення календарних планів заходів щодо формування територій громад. Друга зобов’язує «проблемні» райони документально підтвердити остаточні рішення щодо об’єднання громад, враховуючи фінансову спроможність останніх.
• Назар Тарасюк
