Села Гориничі, Ніговищі, Омит знаходяться на самісінькому краю не лище Рівненщини, а й України. З кожним роком у цих населених пунктах Зарічненщини залишається все менше й менше жителів. Адже вони фактично позбавлені елементарних благ цивілізації, туди не можна добратися громадським транспортом. Україна так і не змогла прокласти туди нормальну дорогу, а от із боку сусідньої Білорусі простягаються ідеальні асфальтовані шляхи. От тільки скористатися ними люди не можуть, хоча у більшості стареньких там мешкають діти й онуки... Як же ж святили Великодній хліб тамтешні люди? Про це розповів священик Павло Дубінець:
"Щойно повернувся додому. Напередодні Великодня освятив пасхальні кошики у своїх віддалених селах. Зовсім маленько вже там залишилось жителів. В Ніговищах дев'ять чоловік кошики освячували, в Гориничах дві бабусі вийшли до обрічного Хреста, трішки більше було в Омиті, на очах журба, в руках киї, і тяжке зітхання. Вітав зі надходячи святом, христосувався, водичкою свяченою рясно окропив а пасхальної радості так і не побачив. Невже старість, віддаленість від світу, тілесні болі так змучують людей? Не віриться...бо надворі весна, первоцвіт, теплий дощик і передчуття торжества. Торжества перемоги життя над смертю. Цей день його створив Господь. Радіймо попри усі тривоги, негаразди, болі і хвилювання. Гарного усім нам свята. І Вам дорогі мої дідусі і бабусі з далеких поліських сіл. Христос Воскрес!"
Фото - Павла Дубінця
