Як рибний суїцид владу пересварив

Услід за прокуратурою області, яка за результатами власної перевірки причин замору риби порушила кримінальну справу проти службових осіб міського тресту зеленого господарства, «полювання на відьом» влаштували депутати з екологічної комісії Рівненської обласної ради.

Отже, від самого ранку 10 червня берег Усті в центральній частині Рівного (від моста на проспекті Миру і до вулиці Князя Володимира) був встелений тисячами мертвих рибин. Містом почали ширитися найрізноманітніші чутки про причини загибелі мешканців водойми: від отруєння хімікатами і до розповсюдження страшної інфекції. Мертва риба пролежала на берегах Усті п’ять днів. Спохопившись нарешті, комунальники вивезли мертвечину для переробки на м’ясо-кісткове борошно на Костопільський ветеринарно-санітарний завод. Кажуть, відповідну команду дав особисто міський голова Рівного Володимир Хомко. От тільки чому так пізно? Серед тих, хто чи найбільше зацікавився відповідним запитанням, - члени постійної комісії з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища Рівненької обласної ради, які під час виїзного засідання на місці надзвичайної події влаштували справжній допит відповідальним чиновникам від муніципалітету.

- У пробах води, які брали наші спеціалісти на аналіз, збудників інфекційних хвороб виявлено не було, тому ми вважаємо, що риба загинула від нестачі кисню, - доповів головний спеціаліст головного управління ветеринарної медицини в Рівненській області Микола Мельник. - Внаслідок тривалої спеки вміст кисню у воді зменшився, а от вміст хімікатів у воді не перевищує норм.

Розібравшись із причинами загибелі риби, депутати обласної ради заходилися шукати винних у тому, що мертвечина пролежала на березі цілих п’ять діб. Так голова фракції БЮТ в облраді Микола Кучерук поцікавився у представників МНС, чи не повинні були вони локалізувати місце надзвичайної події, аби не допустити подальший вилов риби. З’ясувалося, що «до компетенції облуправління з питань НС та ЦЗН Рівненської ОДА відповідні питання не належать, займатися ж ними повинен власник водойми – тобто міська влада». Серед представників міської влади, які були присутні на виїзному засіданні комісії, хтось зауважив, що власником водойми  є... держава Україна, що спричинило регіт серед присутніх журналістів і ще більше розлютимо обласних обранців.

- ВО «Свобода» ще в 2009 році, коли на Усті трапився подібний випадок, зверталася в прокуратуру, однак ніякої реакції не було і тепер ми дочекалися ще більшого мору риби, - зауважив голова фракції ВО «Свобода» в облраді Олег Осуховський.

- Не можна говорити, що реакції не було і заходи не вживалися, - спробував відкрити перехресний вогонь начальник управління з питань надзвичайних ситуацій Рівненського міськвиконкому Василь Росовський. – Цьогоріч, наприклад, ми витратили мільйон гривень, аби розчистити річку в районі вулиці князя Володимира. А щодо замору риби, то в п’ятницю 10 червня, коли я виїжджав на річку, там було лише кілограмів п’ять малька.

- Ви говорите неправду, - не стримався голова фракції БЮТ в облраді Микола Кучерук. – Якби я особисто не бачив, то змовчав би: насправді вже в п’ятницю тут усі береги були усіяні рибою.

- Значить я повторюю, - тримав оборону Василь Росовський. - В п’ятницю тут було лише три кілограми маленького малька. А взагалі раніше в цьому місці такого ще ніколи не траплялося. У попередні роки риба задихалася у відстійниках в районі вулиці Степана Бандери. І щойно були перші прояви цього, ми брали пожежні машини, збушували воду, додаючи таким чином кисень.

За словами Василя Росовського, у квітні депутати міської ради схвалили програму, яка передбачає кошти для очищення Усті, однак цієї суми буде недостатньо, аби прочистити водойму в межах міста.

Провідний іхтіолог Держрибоохорони в Рівненській області Андрій Орел у свою чергу запевнив, що найближчим часом буде закуплено вапно для дезінфекції берегів Усті.

 Тим часом завідувач відділу комунальної гігієни міської СЕС Олексій Гудаков запевняє, що масовій загибелі риби можна запобігти:

- Востаннє риба в Усті відчувала серйозний кисневий голод у 1988 році після кількамісячної спеки. Але тоді рибу вдавалося рятувати, адже ми насичували воду в річці киснем за допомогою поливальних машин, подаючи її під великим напором. Чому цього року не застосували поливальні машини – мені не відомо.

Відомо про це в.о. начальника міського управління житлово-комунального господарства Володимиру Лапюку, який, пояснюючи причину відсутності поливальних машин, зауважив, що представників у ЖКГ сповістили про лихо на Усті вже тоді, коли застосовувати «поливалки» було занадто пізно.

Депутатів обласної ради подібні відповіді рівненських чиновників вочевидь задовольнити не могли.

- Ми спробуємо запросити незалежну екологічну експертизу з інших областей, аби вся Україна дізналася правду про причини загибелі риби у річці Устя, - повідомив Олег Осуховский. - А взагалі цей випадок ще раз засвідчив, що всі балачки про міську владу як команду господарників виявилися лише солодким міфом. Вони зволилися зібрати рибу лише на п’ятий день. Це просто неподобство.

- Лихо, яке трапилося на Усті і те, які кроки міська влада вживала, аби вирішити проблему, засвідчили єдине -  в управліннях міськвиконкому працюють прекрасні спеціалісти, з одним лише але - «кожен за себе». Немає того об’єднуючого фактора, який би міг консолідувати всі служби і швидко вирішити проблему у подібних ситуаціях, - вважає Микола Кучерук.

 –  Сьогодні вже не стоїть питання – бути рибі в Усті чи не бути, - зауважив голова постійної комісії з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища Володимир Грицайчук. – Наразі від наших дій залежатиме, чи буде взагалі існувати річка. Якщо міські чиновники запевняють, що грошей в бюджеті Рівного на очистку Усті немає, то будемо вирішувати проблему спільно. Треба, аби міська влада вийшла із власними пропозиціями на обласну раду, і тоді ми зможемо зняти питання додаткового фінансування. Лише спільно ми можна вирішити цю проблему.

Сергій Табаков