Якщо ви запитаєте, хто в Острозькому районі в нинішньому році найбільшу суму коштів інвестував у сільське господарство, то відповідь, очевидно, буде одна – ПСГП «Розвазьке» на чолі з його керівником Петром Ягодкою. За неповний рік тут реалізували амбітний проект – реконструювали корівник на 258 голів дійного стада та встановили в ньому сучасне автоматизоване безконтактне доїльне обладнання.
- Приміщення було вже старе, і ми вирішили, що якщо вже робити реконструкцію, то повну – від підлоги до стелі. Фактично від колишнього приміщення лишилися лише стіни, ми їх заново побілили, трохи перепланували будівлю, а все інше від підлоги до стелі, а також обладнання, повністю замінили, одного бетону під час реконструкції використано понад 150 кубометрів, - розповідає керівник господарства і знайомить нас із Володимиром Ярмолюком, який є головним технологом цього виробництва, досконало вивчив, як працює сучасне нове обладнання і можна сказати, що він у реконструйованому приміщенні - технічний бог.
- У цьому приміщенні буде розміщено 4 групи корів по 63 голови в кожній. Усе це стадо обслуговуватиме 4 оператори. Тепер дояркам не треба буде носитися з бідонами, адже молоко по трубопроводу з нержавіючої сталі під час доїння одразу ж надходитиме в холодильники, які вміщають по три з половиною і півтори тонни. Щойно дозатор набирає перший літр молока, лічильник одразу починає рахувати, а їх у приміщенні встановлено чотири, по одному на кожну групу. Дояркам тепер треба буде лише пильнувати, щоб вчасно відключити корову від ваккуму після доїння. Сам молокопровід миється автоматично, ця процедура закладена в програмі, і вона запускається в дію після кожного доїння. Тобто відтепер контакту з людськими руками під час доїння молочного стада у «Розвазькому» не буде, - розповідає Володимир Ярмолюк. - Як відомо, саме таке молоко є особливо цінним для переробників і вони за нього платять вищу ціну. До речі, і корми для худоби відтепер роздаватиме спеціальний міксер, і це також значно полегшить працю людей.
Петро Іванович демонструє ще один корівник, у якому встигли провести реконструкцію лише зовні, тобто замінили дах із прозорою вставкою, і тепер приміщення стало світлим, наче палац. У наступному році тут продовжать реконструкцію всередині споруди. А поки худоба зимуватиме в ньому і утримуватиметься за методом глибокого підстилу, до речі, дуже поширеного в Білорусі. У стінах корівника пороблені спеціальні отвори, і корівки в будь-який момент можуть вільно виходити на вулицю і гуляти у спеціальній кошарі.
Пробний технічний пуск нової лінії пройшов вдало, за день-два корівки оселяться в новому приміщенні і очевидно, що почуватимуться дуже добре. А це означає, що показники надоїв молока на одну корову мають неодмінно вирости. До речі, в реконструйованому приміщенні передбачені і комфортні умови для доярок та лаборантів, є тут і душова, туалет та кімната для відпочинку.
- У селі кажуть, що Ягодка побудував на фермі «епіцентр». Дуже тішуся з того, що до професійного свята – Дня працівника сільського господарства - ми змогли здати в експлуатацію такий важливий об'єкт. Якщо Бог дасть силу і фінансові можливості дозволять, то в наступному році продовжимо реконструкцію в приміщенні поруч, щоб утримувати всю ВРХ у нормальних умовах, - ділиться планами керівник господарства.
Коли бачиш такі зміни в агропромисловому комплексі, то безумовно радієш за цих людей, бо вони таки бачать світло в кінці тунелю і впевнено до нього йдуть, незважаючи на всі перепони, які часто створює сама ж держава. Скажімо, з цього року вона повністю забирає в сільського товаровиробника кошти ПДВ з кожного літра, проданого виробнику, які раніше йшли на заготівлю кормів для того ж ВРХ. Виходить, що про дотації для виробників курятини держава дбає і спрямовує туди мільярди гривень, а про дотації для тваринництва, для виробників молока, саме таких невеликих, які ще й створюють на селі робочі місця для місцевих людей, – чомусь ні.
А загалом нинішній сільськогосподарський рік для працівників «Розвазького», попри засуху, був досить непоганий. Зібрали гарний врожай озимої пшениці, озимих ячменю та жита, гороху, кукурудзи на зерно та на силос, а також технічних культур – сої, ріпаку. Як кажуть, було у полі – є і в коморі.
Василь Бурченя
