За словами Зураба, ідея вуличної кави прийшла до нього після подорожей Європою, де неодноразово бачив такі незвичайні пристрої для продажу смачного напою. А коли у Рівному в 2012 році активісти взялися за популяризацію велотранспорту, велопарковок, велодоріжок, натрапив в Інтернеті на статтю, де розповідалось про цікаву ідею велокави, що вже знайшла своїх шанувальників у Києві та Львові. Почав пропонувати знайомим зробити щось подібне і в Рівному, та охочих не знайшлося. Отож, щоб хороша задумка не пропала, взявся самостійно втілювати її в життя. На пошук креслень та майстрів, які зробили б незвичайну конструкцію велокавового апарата, знадобилось кілька місяців. Коли ж все було готове, виїхав на майдан. Й нині «кава на колесах» стала основним місцем його роботи.
- То ти відійшов від громадської діяльності й бізнес нині на першому місці? - запитую у Зураба.
- Та я так сказати не можу, просто зараз перебуваю у менш активній фазі. Але так сталося, що громадське життя з новою силою завирувало навколо мене. Мої друзі, волонтери, громадські активісти, яким потрібно зустрітися, призначають тут зустрічі. Разом проводимо благодійні акції, обговорюємо плани. Ось зараз долучився до розповсюдження анкет на вступ у члени футбольного клубу «Верес».
Кава від Зураба не лише смачна (посмакувала сама. – Авт.), але з кожним днем набуває популярності. Вона вже має й неофіційну назву – «зурабіка», хоча, як весело прокоментував Зураб, бренду ще не запатентував. З усього видно, що нове заняття приносить чоловіку не лише задоволення, заробіток, але допомогло набути гарну спортивну форму. Погодьтесь, аби прокататись на велосипеді, штовхаючи поперед себе 200 кілограмів, треба бути добре фізично підготовленим. У пасхальні дні Зураб вже зробив вилазку до Пересопниці, розповідає, що потрудитися довелося добряче. Але це не відбиває в нього бажання у подальшому розвивати свій бізнес. Хоча, як запевняє, кава ніколи не була його улюбленим напоєм й до цього вживав її кілька разів на рік. Тепер же кожного ранку, перед тим, як подавати напій відвідувачам, випиває філіжанку для контролю. А ще стверджує, що кава – це, перш за все, спілкування, і запрошує всіх бажаючих не лише приходити посмакувати запашним напоєм, але й на щиру та відверту розмову про життя.
• Ольга Дем’янчук
