Той, хто хоча б одного разу був у Львові, обов’язково ловив себе на думці, наскільки європейським здається це місто. Справа не скільки в архітектурі та інших зовнішніх атрибутах, скільки в способі мислення і смаку до життя. Насправді європейський досвід почав проникати до Львова ще в XIX столітті. Одним із постачальників європейського смаку в Україну був тоді Роберт Домс – власник Львівської пивоварні, яка до цих пір варить улюблене пиво мільйонів українців.
Знахідка…
У 2013 році під час реставрації будівлі на площі Ринок робітники під час зняття штукатурки виявили старовинні фрески на фасаді. Малюнок виявився непошкодженим. Цікаво, що багато істориків вважали, що Старий Львів виглядав похмурим, у коричнево-сірій кольоровій гамі. Після цього відкриття сумнівна теорія була спростована, – фрески на фасаді міста створено в червоно-синій кольоровій гамі! Знахідку вирішили залишити на будівлі, як дорогоцінний спогад про старовинний фасад міста. Знаходиться пам’ятка на зеленому будинку, а виглядає, як невелике віконце на розі будівлі.
Як створювали галерею…
Середньовічний Львів був найбільшим в Україні центром ремесла. Технології постійно вдосконалювалися та були іноземними. У кожного цеху був свій герб і прапор. Це відобразилося й на картинах арт-проекту. На них зображені львівські пекарі, ковалі, купці, художники, пивовари та інші ремісники.
Сама ідея полягала в тому, щоб за допомогою картин на фасадах старих будинків відтворити особливу атмосферу старого міста. Мешканці будинків, які брали участь в арт-проекті, були раді перспективі такого відтворення й цікавилися, чим вони можуть допомогти, адже не кожен художник здатен працювати на підмостках такої висоти... У проекті «Вікна в минуле» погодилися взяти участь 12 художників зі всієї України. Художній нагляд за мистецьким процесом здійснював відомий в Україні і далеко за її межами художник Володимир Костирко. Нагадаємо, що проект «Вікна в минуле» організований Львівською обласною громадською організацією «Срібні Крила» спільно з ТОВ «Кубок Лева» і проходив за сприяння Львівської міської ради та підтримки ТМ «Львівське».
Заступник генерального директора з розвитку проектів Carlsberg Ukraine Юрій Задніпряний з гордістю повідомляє, що на рахунку бренду ТМ «Львівське» – десятки соціальних проектів різного масштабу, і сьогодні їх колекцію поповнили «Вікна в минуле». Адже підприємство традиційно займається збереженням історичної спадщини рідного Львова й України в цілому.
– Напередодні 300-річного ювілею львівської пивоварні, який будемо відзначати наступного року, ми прагнули винести на вулиці міста живу багатогранну історію легендарного Львова, створити щось абсолютно нове, що вразить не тільки жителів, але і гостей міста, буде сприяти їх духовному та культурному збагаченню», – констатує Юрій Задніпряний. – Саме портрети представників міських ремісничих цехів Львова XVII-XVIII сторіч представлені у соціально-мистецькому проекті «Вікна в минуле». Портрети розмістили у так званих “сліпих” (замурованих) вікнах на рівні першого-четвертого поверхів кількох будинків поблизу площі Коліївщини.
Ремісничі цехи у Львові
Перші цехи на українських землях виникли в XIV ст. у Львові, а вже потім з’явилися у Луцьку, Ковелі, Кам’янці, Володимирі, Холмі, Красноставі, Тернополі, Києві та інших містах. У стародавній столиці Галичини на 1425 рік було 10 цехів, а у середині XVІІ ст. – до 30-ти об’єднань. Найвідомішими з них були цехи столярів і золотників.
Найбільшим ремісничим осередком був Львів. Довгий час львівські цехи вважалися зразковими. Об’єднання з інших міст запозичували у них свої статути. Статути вимагали від майстрів виробляти товари певної якості. Кількість товару суворо регламентувалася. На ринках лише ремісники із цеху мали право продавати свій товар, а вироби інших майстрів конфісковувалися. У кожного львівського цеху був свій прапор, печатка, знак і навіть цехове вбрання для різних урочистостей, були спеціальні відзнаки – герби відповідно до профілю ремесла. Наприклад, у ковалів був залізний ключ, а у пекарів – залізна лопата для хліба.
У ХІХ столітті цехи позбулись своєї монополії та привілеїв і були прирівняні до міщан. 1788 року в Австрійській імперії (до складу якої на той час входив Львів) діяльність цехів було регламентовано, а 1859 року вони були остаточно ліквідовані.
Львівських майстрів у проекті представляли Володимир Костирко, Євген Равський та Ольга Кравченко. З Києва для створення галереї під відкритим небом приїхали художники Олег і Марина Татаринови. Також в арт-пленері взяли участь відомі українські художники Богдан та Юлія Поліщуки (Миколаїв), Аліна Гордієнко (Одеса), Олександр Антонюк (Хмельницький), Олександр Король (Харків), Надія Криворотова (Олександрія, Кіровоградська область), Юрій Павлик (Мукачево, Закарпатська область).
ТМ «Львівське» завжди охоче піклується про культурну та історичну спадщину рідного міста. Це добра традиція, яка зародилася ще в часи славного Роберта Домса – відомого власника Львівської пивоварні, підприємця і мецената. Кажуть, пан Домс був справжнім поціновувачем мистецтва. За переказами, відвідуючи країни Європи з метою поповнення своєї «пивної» скарбнички унікальних рецептів, він також любив насолоджуватися експозиціями місцевих галерей і музеїв. Сьогодні львів’яни та гості міста можуть дізнатися більше про історію свого міста та побачити картини, на яких зображені представники різноманітних ремісничих об’єднань Львова: пивоварів, кравців, пекарів, ковалів, бондарів, купців, римарів, мечників, малярів та музикантів.
• У вікна заглядала Ірина Сивук
