І тут важливо не згаяти жодної хвилини, максимально встигнути зробити все вчасно. Уже багато років саме такий хліборобський підхід сповідують у ПСП «Розвазьке» Острозького району, господарстві, яке своїми успіхами, так би мовити, на всіх фронтах, відоме не лише в Острозькому районі.
Оглядаючи щедрі поля господарства, звернув увагу на велику купу якогось добрива, схоже, нещодавно привезеного. Виявилося, що то курячий послід, а привезли його аж із Київщини, адже в «Розвазькому» вже давно переконалися, що земля лише тоді дасть віддачу, якщо в неї вкладати. Звісно, що не близько, але ближче взяти ніде, а в цьому органічному добриві знаходиться маса мікроелементів, яких потребує земелька.
— Я завжди наголошую, що дуже важливо мати «фабрику», а вона обов’язково дасть продукцію, — посміхаючись, каже Перо Іванович і ловить мій здивований погляд, мовляв, про яку фабрику йдеться. — А погляньте, ось стадо теличок м’ясної поліської породи вигулюється. Це і є якоюсь мірою нашою фабрикою. Бо закупили їх порівняно недорого, як вибракувані. А на нашій кормовій базі ці телички гарно набирають вагу, та й ціна за цей час підскочила. Звичайно, це бізнес не «купи-продай» в режимі «миттєві гроші», але він все одно дає прибутки. То чому б не розвивати і цей напрям.
Коли ми вже збиралися на прощання потиснути руки, Петро Іванович згадав про події на сході нашої держави і зізнався, що нещодавно придбав два бронежилети на прохання голови однієї із сільських рад району. Той звертався до дуже заможних бізнесменів району, але вони відмовили, зіславшись на скруту. А Петро Іванович допоміг, і вже наступного дня бронежилети були у наших земляків. А ще досвідчений хлібороб з блиском в очах зізнався, що цього дня розвазький народний аматорський хор, натхненником якого також є Петро Іванович, їде у Рівне з концертною програмою. Тож не хлібом єдиним…
• Василь Бурченя
