Рівненщина, яку ще часто називають столицею профтехосвіти, поділилася кращими практиками профтехів нашої області
Якщо кожен із нас спробує ретельно проаналізувати свій день, то неодмінно дійде висновку – все довкола працює завдяки профтехосвіті. Тобто важливість цієї галузі освіти важко переоцінити, і нині триває процес її виходу на нові рубежі. Аби побачити успішний приклад реалізації цих змін, до Рівного з’їхалися майже 30 представників національних та регіональних ЗМІ. Впродовж двох днів журналісти спілкувалися з представниками МОН, місцевою владою, студентами та педагогами закладів професійно-технічної освіти.
До слова, на Рівненщині нині успішно працює мережа із 19 закладів професійної освіти. З них 10 – це вищі професійні училища, 8 – професійні ліцеї, 3 навчальні центри при кримінально-виконавчих установах закритого типу, 1 центр професійно-технічної освіти та 2 заклади іншого типу.
За минулий навчальний рік заклади профтехосвіти Рівненщини випустили майже чотири тисячі фахівців. Це висококваліфіковані професійні кадри, що вже застосовують здобуті навички у будівництві, технічній справі, готельно-ресторанному бізнесі, швейному виробництві, технологіях приготування їжі тощо.
Не секрет, що беззаперечною перевагою професійної освіти є її гнучкість та швидка реакція на потреби ринку. Тому вчитися в закладах можуть не лише вчорашні випускники шкіл, а й ті, хто хоче підвищити кваліфікацію, змінити професію або ж підтвердити свої професійні навички й отримати документ, якого раніше не мали.
Так, у Квасилівському професійному ліцеї здобути професію можуть не лише випускники 11 чи 9 класів, а й дорослі.
– Професійна освіта повернула обличчя до дорослого населення. Зараз ми пропонуємо нові можливості для них: актуальні спеціальності, перекваліфікації, перехід на часткові кваліфікації, мікрокваліфікації. Профтех – це не «глухий кут», як вважали колись. Ми показуємо, що це підтримка для кожного, незалежно від віку, – зазначила генеральна директорка Директорату професійної освіти Ірина Шумік.
Зміну контингенту студентів у ліцеї підтвердив і його директор Олександр Савчук. Після початку реформування профтеху дорослі радо почали навчатися новому фаху, стверджує він. За навчальний рік Квасилівський професійний ліцей випускає понад 1200 спеціалістів. Учасники прес-туру змогли побачити лабораторії, де практикуються ліцеїсти, слюсарний зал, спорткомплекс та навчальні класи.
Практичний центр сучасних зварювальних технологій, де засвоюють знання майбутні зварювальники, – це приклад ефективної співпраці МОН, обласної влади та ліцею. Адже створювався він за спільні кошти, а це 6 мільйонів гривень.
До речі, кошти, які заклади заробляють, а це приблизно два і більше мільйони гривень на рік, вони, знову ж таки, інвестують у функціонування і подальший розвиток навчально-практичних центрів. Адже такі центри – це завжди нове і передове, і їхній розвиток не може зупинятися.
– 31 навчально-практичний центр, який відкритий за останній декілька років, – це спільність бізнесу, влади і профільного міністерства. Переконаний, що зайняті руки ніколи не опустяться, особливо, якщо вони золоті. Такі золоті руки створюють у профтесі, і ними ми маємо відбудовувати Україну після Перемоги! – наголосив начальник Рівненської ВЦА Віталій Коваль.
Під час прес-туру учасники відвідали одне із потужних підприємств – ТОВ «Морган Феніче», яке спеціалізується на виготовленні м’яких меблів із 2012 року. Зараз фабрика працює на 40% від потужності через війну і виготовляє за рік до 15 тисяч диванів. До повномасштабного вторгнення експортувалося 40 тисяч диванів до країн Європи та США. На фабрику охоче влаштовують ліцеїстів після здобуття відповідної спеціальності, розповіли на підприємстві.
Профтехосвіта під час війни – це потужний тил, адже мільйони людей в Україні готують їжу, щоби забезпечувати воїнів на передовій, шиють бронежилети, зварюють плити, ремонтують автомобілі, працюють із дронами та всіляко допомагають наближенню Перемоги. Після закінчення війни профтехосвіта буде не менш важливою. І Рівненщина нарощуватиме потенціал, готуватиме більше кваліфікованих кадрів, аби в недалекому майбутньому нашими руками швидко відбудувати зруйноване.
– Наше завдання – до 50 відсотків молоді направити в професійну освіту, дати їм хорошу і якісну професію, – наголосив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді, окреслюючи пріоритети роботи МОН.
Гарне враження на учасників прес-туру справив ДНЗ «Здолбунівське вище професійне училище залізничного транспорту». Це успішний приклад того, як можна, так би мовити, на ходу переформатуватися і поряд із традиційними спеціальностями залізничної галузі розпочати підготовку фахівців інших затребуваних професій – перукарів, кухарів, кондитерів, яких ринок праці потребує в необмеженій кількості.
У заключний день прес-туру журналісти відвідали ДНЗ «Рівненське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі». Зайшли, зокрема, у лабораторії хлібопекарського та кондитерського виробництва. У лабораторії інноваційних технологій для приготування страв використовують елементи молекулярної кухні.
– Страви молекулярної кухні готуються не для того, щоб досита нагодувати людину, а довести всім, що приготування їжі може бути мистецтвом, – розповідає випускниця училища, а нині його викладачка Марія Макарець.
У 2017 році дівчина зайнята 1 місце у Всеукраїнському конкурсі за професією пекар-цукерник та отримувала президентську стипендію. Певний час працювала за спеціальністю, а згодом вирішила навчати інших.
Адміністратором в одному із місцевих закладів працює і колишній випускник училища Юрій. Хлопець каже, що знайти роботу після навчання було легко, адже в училищі дають глибокі та сучасні знання за професією. Роботодавець, що був присутній на зустрічі, підтвердив журналістам, що дійсно велика кількість випускників працює в мережі його закладів. Адже він зацікавлений у висококваліфікованих кадрах та готовий вкладати в заклади свої ресурси.
Профтехосвіта Рівненщини – це приклад злагодженого механізму. Це, як уже мовилося, співпраця обласної влади, бізнесу, Міністерства освіти і науки та навчальних закладів. Завдяки цьому створюються нові навчально-практичні центри, комп’ютерні класи зі всією необхідною технікою. Саме таким досвідом поділився директор «Вищого професійного училища №1» Ігор Стрижеус.
Заклад готує будівельників усіх напрямів. Зараз тут здобувають професію 568 учнів. Вступити сюди можуть діти після 9, 11 класів та отримати спеціальність деревообробника, монтажника, опоряджувальника, оператора електронно-обчислювальних та обчислювальних машин.
У планах керівництва отримати ліцензію на здобуття професії «Верхолаз», адже навчально-практичний центр вже створили. Верхолази виконують різноманітні монтажні та будівельні роботи на висотних об’єктах. Заклад уже придбав спеціалізований автомобіль, який ще називають монтажною люлькою, а студенти постійно мають можливість не лише теоретично, але й на практиці засвоювати ази своєї професії. До речі, у всіх профзакладах, а особливо будівельно-монтажного спрямування, існує неписане правило – усі будівельні роботи виконують силами майстрів та учнів.
– Вражаючі заклади, цікаві локації! Це, що ми побачили, можна впевнено ставити, як успішний приклад для інших. Я вражений тим, як багато уваги і часу у вас на Рівненщині приділяються професійній освіті, викладачам, учням. Але це правильні пріоритети, бо це ж майбутнє, – підсумував два насичені дні прес-туру кореспондент із Одещини Віктор Жмак.
• Роман Вістенко
