Волонтерство – це жертовність, активність та дієва допомога тим, хто її потребуює, особливо нині, в час війни та лихоліття. Українські волонтери, в якій би країні світу вони не проживали, цілеспрямовано діють задля допомоги і підтримки рідної країни та земляків. Зважаючи на це, у світі розгорнувся активний міжнародний волонтерський рух, організований нашими земляками за кордоном, спрямований передусім на допомогу ЗСУ та задля пришвидшення переможного миру в Україні.
Співдружність волонтерів Рівненської єпархії з волонтерськими осередками європейських країн постійно розширює свою географію. Цього разу точкою волонтерської місійної зустрічі стали Афіни. Саме з благословення митрополита Рівненського та Острозького Іларіона з 6 по 18 вересня 2023 року відбулися дружні зустрічі та налагодження напрямів співпраці з волонтерськими центрами, які діють у столиці сонячної Греції. Як відомо, Греція – це країна апостольських проповідей та великого сонму святих, тому наша поїздка поєднувала ще й паломницько-пізнавальний напрям.
Шляхами апостолів та угодників Божих
Патри – одне з міст на шляху до Афін, яке по-особливому зацікавило нашу волонтерську групу, коли ми наближалися до нього через міст Ріо-Антіріо, який є справжнім архітектурним шедевром та вважається найбільшим вантовим мостом у Європі та однією з візитівок сучасних Патр. Особливу зацікавленість для нас це місто становило ще й тому, що до Патр здійснив свою останню земну подорож ап. Андрій Первозванний, який проповідував і на українських теренах. Саме в Патрах він був розіп’ятий при римському імператорі Нероні у 77 році за наказом проконсула Егея на Х-подібному Андріївському хресті. Вже наприкінці ХХ ст. у Патрах побудували одну з найбільших церков на Балканах, присвячену св. ап. Андрію, яка є окрасою міста.
Афіни – місто, яке кожен із нас відкрив для себе вперше. У його самобутню історію ми поринули, прогулюючись історичними районами, піднімаючись на стародавній пагорб Акрополя, де розташовані залишки храмів та скульптур, які знайомлять нас із культурою та історією Давньої Греції. Тут гарно споглядається реконструйований давньогрецький театр, відомий своєю неймовірною та фантастичною акустикою. Також із Акрополя, як і з пагорба Лікавітос, відкривається захоплююча панорама Афін.
І хоча сучасні Афіни – це величезний мегаполіс, у ньому гармонійно поєднується давнє і сучасне, що неабияк дивує і вражає. В Афінах величезна кількість храмів, збудованих у різні історичні епохи, музеїв, неймовірних сучасних будівель, одна з яких – Панатінаікос – Олімпійський стадіон. Обов’язковою для відвідування є й театралізована зміна почесної варти поблизу споруди Парламенту на головній площі Афін – Сінтагма, на перегляд якої завжди збирається велика кількість туристів, серед котрих була і наша група.
Звичайно, мандрували ми і шляхами ап. Павла, підіймаючись на скелю Ареопагу, звідки він проповідував під час своєї Другої місійної подорожі (49-52 рр.) про «Невідомого бога», як було написано на жертовнику (Дії 17:19-28).
Згадували ми ап. Павла і в Коринфі, який тепер поділяється на давній і сучасний. Саме його відвідав апостол двічі: у 51-52 рр., заснувавши при цьому першу християнську церкву у Кенхреї, та в 58 році, внаслідок чого було написано два Послання до Коринтян.
Також вразив нас і Коринфський канал, який з’єднує Іонічне та Егейське моря, проритий через Істмійський перешийок, що відділяє півострів Пелопоннес від материка. Він є чудом інженерії ХІХ ст. і з ним найкраще ознайомитися під час прогулянки корабликом.
Дорогою до м. Лутракі нам вдалося відвідати гірський монастир св. прп. Потапія Єгипетського, в якому зберігаються мощі цього святого та мощі св. Іпомонії. Біля підніжжя цієї ж гори знаходиться храм ап. Андрія Первозванного, побудований поблизу печери, в якій він молився дорогою до Патр. Перебуваючи в Лутраках, ми змогли не тільки помолитися, помилуватися чудовими краєвидами гір та Іонічного моря, а й оздоровитися, занурившись у мінеральні джерела, які впадають прямо в морські хвилі.
Із особливим трепетом поспішали ми до с. Нео Прокопіо
(острів Евбея) на молитовну зустріч із нашим земляком Іоанном Руським, який народився на теренах сучасної Херсонщини, після полону проживав до кінця свого земного життя (1730 р.) в Туреччині, зберігаючи велику стійкість та непохитність у вірі. Від Бога Іоанн отримав дар чудотворення. Із 1881 р. частина мощей святого зберігається на горі Афон, а з 1924 р. рака з мощами св. Іоанна була перевезена греками з Туреччини до Греції на острів Евбея.
Також рівненські волонтери відвідали монастир Святої Трійці на острові Егіна, де знаходяться мощі святителя Нектарія Егінського. Цей острів ще називають «фісташковою столицею Греції», тому що там росте велика кількість фісташкових дерев.
Волонтерство
Одразу хочеться зауважити, що «афінські українці» з відкритими обіймами та щирістю зустрічали нашу волонтерську групу, вбачаючи в кожному з нас «частинку України».
Вже понад 20 років при грецькому храмі Агіа Тріада діє Українська громада Святого Миколая. Щонеділі та у великі свята тут звершуються Богослужіння українською мовою, працює Катехитична школа для діток, в якій учні пізнають основи Слова Божого, творчо розвиваються, вивчають українську мову, традиції та культуру.
Із лютого 2022 року при храмі діє Центр надання гуманітарної допомоги українським біженцям, які раз на тиждень можуть отримати продуктові набори та засоби особистої гігієни, придбані на кошти благодійників.
Із 2014-го року на подвір’ї храму волонтери-«грекобандерівці» постійно проводять благодійні ярмарки та збір коштів для потреб українських військових.
В Афінах нам вдалося познайомитися та обмінятися досвідом ще з двома волонтерськими спільнотами:
– «Лісові мавки» (2022 р.) – волонтери, які виготовлять окопні свічки, плетуть «кікімори», кавери, проводять збір і сортування одягу та медикаментів для ЗСУ;
– «Афінське плетиво» (2023 р.) – волонтери, які зуміли виробити свою особливу техніку плетіння маскувальних сіток, що вирізняються з-поміж інших.Також вони плетуть і нашоломники для наших захисників.
Виконання великого об’єму робіт, творчий підхід до праці, постійне вдосконалення різних технік плетіння, вмотивованість, бажання навчатися новому та ділитися досвідом з іншими, велика працелюбність та працездатність, відповідальність та згуртованість – ось як можна охарактеризувати діяльність українських волонтерів у Афінах.
Під час нашої поїздки ми переконалися, що волонтерська праця та український дух об’єднує волонтерів-українців у різних куточках світу в спільноту, яка живе єдиним прагненням та має єдину мету – ДОПОМОГА ЗАДЛЯ ПЕРЕМОГИ, яку разом вимолюємо, виборюємо й наближаємо!
• Мирослава Хоміцька,
координатор ВЦ «Під Покровом Пречистої» Свято-Покровського собору
