А унікальне воно тим, що ще у 2002 році два брати Сергій та Володимир Голуби з Луцька створили тут сімейний бізнес, відкрили в Острожці невеликий м’ясопереробний цех із виготовлення ковбас. Спільне дітище засновники вирішили назвати на честь своїх дітей, взявши з кожного імені першу букву: Ірина, Дмитро, Настя і Андрій. За 14 років свого існування «ІДНА» з невеликого сімейного підприємства перетворилася у велику компанію з потужною виробничою базою, штат якої налічує кілька сотень працівників. І нині справді вже стартує ера дітей засновників, на честь яких і названо цю фірму. Дмитро займається птахівництвом, Ірина навчається на технолога, Настя і Андрій теж збираються присвятити своє майбутнє сімейному бізнесу. Очевидно, що це перша унікальність цієї компанії. Бо сімейний бізнес, до розвитку якого залучені покоління, просто приречений на успіх. Тут ніколи не стояло питання миттєвого збагачення чи виведення капіталу за кордон. Ні, тут щодня думали про завтрашній день компанії, адже завтра — це щасливе життя дітей, внуків і правнуків, а отже і всієї України.
Натуральні, завжди свіжі, ситні й ароматні - ковбаси від компанії «Ідна» за ці роки припали до смаку багатьом споживачам. І не дивно, адже тут роблять все, щоб виправдати довіру людей: постійно розширюють асортимент, досвідчені технологи працюють над поліпшенням смакових характеристик популярних видів ковбас, розробляють нові рецепти. Серед представленої продукції кожен споживач зможе підібрати те, що підійде за смаком і ціною саме йому. При виготовленні ковбас на «Ідні» використовують традиційні рецепти і натуральні інгредієнти. Асортимент досить великий і налічує понад 40 найменувань копчених ковбас і майже 20 - варених. Вся продукція сертифікована і доставляється оптом у торгові точки практично по всій Україні. Завжди свіжа ковбаса, натуральна тушкованка, дієтична курятина - все це виробляється на «Ідні» з любов’ю.
Втім, не все так ідеально. Адже ні для кого не секрет, що внутрішній український ринок переповнений згаданою продукцією, і це при тому, що на ньому — жорстка конкуренція.
— Продукція «Ідни» сьогодні є неконкурентноздатною з аналогічною продукцією з європейських країн, бо вони мають дотацію. У Швейцарії кілограм м’яса свинини коштує 97 швейцарських франків. Дайте нам сьогодні 2 швейцарських франки і ми оптом завалимо всю Швейцарію. Ми пишаємося тим, що можемо прогодувати весь світ. У нас є Богом дана земля. З будь-якої країни митниця дозволяє вивозити якомога більше продуктів харчування. У нас же навпаки - вивезти нічого не можна, а ввезти — скільки хочеш. Отож виходить, що ми на сьогодні вивезти нічого не можемо. Замінити російський ринок, ринок Криму, Донеччини та Луганщини сьогодні нічим. Загалом на цьому ринку ми втратили майже 100 тонн продукції. А в грошах це до двох мільонів гривень. Схожа ситуація була за прем’єрства Тимошенко, яка заледве не знищила весь «курячий бізнес», дозволивши ввезти в Україну американські курячі стегенця. Знищується свинарство, і вже згаданий «курячий бізнес», а він, до речі, високотехнологічний, його за рік-два розбудувати непросто. Володіючи великими можливості, ми не маємо куди подіти свою продукцію, — розповідає співвласник компанії Володимир Голуб.
На сьогодні компанія «Ідна» орендує півтори тисячі гектарів землі, утримує 5 тисяч голів свиней, 500 голів ВРХ, 500 тисяч курей (разова посадка). На сільськогосподарських угіддях вирощують корми для птиці, свиней і ВРХ. Це велике господарство включає кілька тваринницьких ферм, ковбасний цех і консервний завод. Тут зробили все для того, щоб продукцію не продавати як сировину, а реалізують готовий продукт. Донедавна компанія виготовляла ще й згущене молоко, але змушена була відмовитися від цього, принаймні поки що.
— Ми налагодили виробництво згущеного молока, воно було недешеве, бо робили його з натурального коров’ячого молока, без жодної хімії. Але воно в нас чомусь не пішло. Уже пізніше я зрозумів, що ця продукція не для щоденного вжитку, люди купують те, що дешевше, а виготовляти будь-що і маркувати його логотипом компанії «Ідна» я не захотів. Утім, не виключаю, що до виробництва згущеного молока ще доведеться повернутися, - каже Володимир Голуб.
Воєнні події на сході України, а перед тим захоплення Криму,нашим північним сусідом позначилися і на діяльності компанії.
— Не було такого магазину в Криму, де б не продавали нашу ковбасу. На півострів йшло продукції на 400-500 тис. гривень у місяць, а в Луганськ та Донецьк — на півтора мільйона. На сьогодні нас трохи підтягує Дніпропетровськ, трохи знайшли нових клієнтів. Але майже сто тонн реалізації в місяць ми втратили однозначно. Тушонки, згущонки на схід йшли, як то кажуть, за милу душу. Там полуфабрикати люблять, такий менталітет, - наголошує Володимир Голуб.
Ні для кого не секрет, що внутрішній український ринок сьогодні перенасичений м’ясом. І якщо в найближчому майбутньому в держави не з’являться нові експортні можливості, то виникнуть серйозні проблеми. Адже птахофабрик в Україні дуже багато, є монстри, є менші, а ще ж є індивідуальний сектор.
— В Україні спостерігається певний парадокс, який полягає в тому, що охолоджена курка коштує дорожче ніж заморожена. Хоча ми всі розуміємо, що затрати на заморожену значно вищі. Чому? А тому, що в замороженій багато води. І люди справді купують дешевшу, платячи фактично за воду. Усі це знають, розуміють, але звичка є звичка, — констатує мій співрозмовник.
Для того, щоб вирішити питання з утилізацією відходів і знову ж таки, сповідуючи принцип безвідходного виробництва, на «Ідні» ввели в дію лінію з переробки відходів у харчову біодобавку, яку згодовують худобі, курам, свиням. Ви підходите до заводу, а там пахне печивом. І це не дивно, адже у добавці 70 відсотків пшениці, кукурудзи. Її вже вподобала вся живність, яка вирощується в компанії.
Головною відмінністю і конкурентною перевагою компанії «ІДНА» є закритий цикл виробництва. Всі дії, від заготівлі корму і сировини до пакування готової продукції, здійснюються всередині компанії без участі посередників.
Власний комбікормовий завод підприємства виготовляє 10 тонн комбікорму за годину. У місяць «Ідна» може виготовити майже 3 тисячі тонн ковбаси, 30 тисяч банок тушкованки в день. Може, але, на жаль, не робить, бо немає реалізації.
— Електронний тендер на закупівлю продуктів харчування для потреб армії виграла закордонна компанія. Я вважаю, що це неприпустимо. Замість того, щоб піднімати свою економіку, ми розвиваємо закордонну. 16 тисяч тонн — квота на постачання нами курятини в Євросоюз, а ми виробляємо 1мільйон 200 тисяч тонн. Які це квоти? Це взагалі нічого. Сьогодні вся молочна продукція з Білорусі пішла в Україну. Ті самі швейцарці в житті не пустять на свій ринок чужого м’яса. А чого ж ми так себе не любимо і тягнемо у власний дім все, що завгодно. Прикро за державу. Адже відомо: для того, щоб щось підняти, треба нахилитися. Ми ж нахиляємося лише для того, щоб поклонятися. За поклон нам дають мільярд доларів. Це добре, але ці гроші треба буде віддавати. А ми беремо їх з такою радістю, наче нам не доведеться їх повертати. Сьогодні навряд чи знайдеться хоча б один бізнесмен, якому добре. По-перше, зріс курс долара. Купівельна спроможність людей впала. Я зарплату своїм працівникам піднімаю і бачу, що вони ледве зводять кінці з кінцями. Проте переконаний, що ми тут, на власній землі, повинні жити і працювати. Люди в мене вірять, у те, що дам їм зарплату, а поки вірять, я тут буду однозначно. Ми переживемо ці складні часи, - переконаний мій співрозмовник.
А ще Володимир Голуб зізнався, що його сім’я вживає лише власну продукцію. Уже давно ніхто не робить спеціальних партій продукції для найближчий друзів. Бо кожен власник має виробляти такий продукт, який би йому самому хотілося їсти.
• Василь Бурченя
