А це в кінцевому результаті має позитивно позначитися на моральному та психологічному стані суспільства. Особливо в наш непростий час, коли охорона здоров’я перебуває у стадії реформування. До таких особистостей, які представляють медичну галузь Рівненщини, належить начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації заслужений лікар України Віталій Бойко. З ним – наша розмова.
- Віталію Ярославовичу, минуло три роки відтоді, як Ви стали керівником управління охорони здоров’я облдержадміністрації. До цього Ви очолювали колектив обласної дитячої лікарні. Цей крок – Ваш свідомий вибір заради поліпшення справ у галузі чи просто кадрова проблема, яку таким чином вирішила розв’язати влада краю? Зрештою, які щаблі довелося здолати на шляху до цієї посади?
- Почну, напевне, з другої частини вашого запитання. Як випускник Львівського державного медичного інституту за професією лікар-педіатр 1994-го року почав працювати у Зарічненській центральній районній лікарні. Спочатку на посаді лікаря-інтерна, потім – завідувача відіління анастезіології та інтенсивної терапії, заступника головного лікаря. Опісля виконував обов’язки лікаря-анастезіолога Рівненського пологового будинку №1, директора обласного центру екстренної медичної допомоги та медицини катастроф, головного лікаря обласної дитячої лікарні. А запропонував мені цю посаду голова облдержадміністрації Василь Берташ – людина, яка вміє і вислухати, підказати і допомогти в роботі.
Погодився на пропозицію з однієї причини: вирішив спробувати свої сили та використати професійні знання задля якісних перемін у медичній галузі області. Адже, погодьтеся, вона таких змін конче потребує. Будемо говорити відверто, сільська медицина завмерла на рівні 60-х років минулого століття. І в таких непростих умовах, за відсутності медикаментів та відповідного обладнання, сільським лікарям та медпрацівникам доводиться виконувати свої обов’язки. І тут не можна говорити, що причиною цього явища є лише недостатнє фінансування, бо якщо система не продумана, не виправдана, то її не врятують навіть великі фінансові вливання. Тому, вважаю, досить правильно робить керівництво країни, акцентуючи увагу на реформуванні медичної галузі, приведення її до європейських стандартів.
- А звідкіля Ви родом? Очевидно, не зі столиці, коли так добре знаєте проблеми сільської медицини?
- Народився я у селі Негівці Калушського району Івано-Франківської області. Це по-перше. По-друге, тривалий час роботи в районній лікарні далекого поліського куточка – мій безцінний досвід.
- До речі, Віталію Ярославовичу, чи не псує керівна посада хорошого спеціаліста?
- Навпаки, поганий спеціаліст псує посаду. Якщо людина її посідає заради корисливої мети, а не для корисної роботи задля загальної справи, якщо вона не вміє знаходити спільної мови з підлеглими, не цінує їхню працю, тоді до керівної посади її і близько підпускати не можна. Мені працюється комфортно насамперед тому, що знаю як і з ким можна економічні, фінансові проблеми галузі розв’язувати на користь пацієнтів. А професіонали своєї справи в нас є. Їм треба лише допомагати, прислухатися до їхніх думок. Тоді і престиж професії буде зростати.
- Які ж переміни сьогодні відбуваються в медичній галузі Рівненщини? Що непокоїть найперше?
-Згідно з пріоритетами, визначеними Президентом України, та відповідною програмою економічних реформ країни на найближчі чотири роки працюємо над реформуванням самої системи медичного забезпечення населення, зміцненям матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, підвищенням якості та доступності спеціалізованої меддопомоги, будуємо та реконструюємо об’єкти, впроваджуємо сучасні технології діагностики та лікування хворих. Ми одними з перших в Україні провели аудит медичної галузі, щоб визначити подальшу стратегію дій. І результати цього аудиту показали реальну ситуацію в галузі області, підказали, які треба приймати нагальні рішення.
- І які саме?
- Ми визначили основними такі напрямки реформування, як вдосконалення системи управління, реорганізація мережі лікувально-профілактичних закладів та поліпшення кадрової ситуації, зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я та перегляд принципів їхнього фінансування. Відтак значно скоротили ліжковий фонд, вивільнивши зайві штатні посади, реорганізували три санаторії шляхом об’єднання двох протитуберкульозних на базі одного санаторію та створили багатопрофільний дитячий санаторій, обласний ендокринологічний диспансер, перевівши його на базу двох обласних закладів, створили хоспіс на 45 ліжок для невиліковно хворих на базі колишнього міжрайонного онкодиспансеру, завершили будівництво Рокитнівської центральної районної лікарні, здійснили повну реконструкцію обласного перинатального центру...
- Але з початком реформування медичної галузі з’явилося багато противників, які вважають цю справу шкідливою для галузі...
- Бачите, дехто хоче навести лад у медицині за один день. Такого не було і немає ніде. Для цього потрібен час. Одначе хочу наголосити, що оптимізація медичних закладів і ліжкового фонду жодним чином не вплинула на обсяги госпіталізації хворих та якість надання меддопомоги. Навпаки, показники роботи лікувальних закладів свідчать про більш ефективне використання матеріально-технічної бази на рівні районних лікарень, зменшення середньої тривалості перебування хворого на стаціонарному лікуванні, активне впровадження стаціонарозамінних форм лікування хворих. Натомість заощаджено коштів на суму понад 22 мільйони гривень, які спрямували на поліпшення медикаментозного забезпечення і харчування хворих, придбання медичного обладнання тощо. Хоча, зізнаюся, цих коштів обмаль для розв’язання усіх насущних проблем галузі. Тому змушені використовувати різні форми залучення позабюджетних коштів.
- Віталію Ярославовичу, як відомо, одним із пріоритетних напрямів реформування первинної ланки в контексті вже згадуваної програми економічних реформ є створення амбулаторій та центрів ПМСД задля наближення медичної допомоги до населення. Що в цьому плані вже зроблено?
- У цьому році на засади сімейної медицини переведено всі лікарські амбулаторії. Нині їх 107. Але оптимальний показник забезпечення лікарськими амбулаторіями на 10 тисяч мешканців у сільській місцевості становить 3,3, тоді як показник по області – лише 1,9. Тож треба модернізувати ще 71 амбулаторію. Важливою проблемою є також забезпечення санітарними автомобілями. Тут показник – 66,1 відсотка. А за нормативами Рівненщина потребує ще 237 таких автомобілів. Маємо розв’язувати і проблему створення самостійних центрів ПМСД – комунальних закладів охорони здоров’я, які надають первинну медико-санітарну допомогу населенню та здійснюють координацію діяльності його структурних підрозділів. Нині в області функцонує 11 таких центрів. Ще три центри діють як структурні підрозділи центральних районних лікарень. Утім, рішення про створення таких центрів прийнято в усіх районних радах. Проблеми - у відсутності приміщень, недостатній кількості санітарного транспорту, обмеженні фінансування галузі, недостатній кадровій укомплектованості, низькій оснащеності центрів...
- І що дасть робота центрів ПМСД?
- Український інститут стратегічних досліджень довів, що створення та ефективне функціонування цих центрів як фундаменту усієї галузі охорони здоров’я зменшить навантаження на вторинну допомогу щодо рівня госпіталізації, обсягів консультацій спеціалістів, користування швидкою медичною допомогою.
- А реформування первинної медико-санітарної допомоги на що спрямоване?
- Таке реформування на засадах загальної практики сімейної медицини покликане вдосконалити систему медичної допомоги та наблизити її до кожної сім’ї. І тут вже є конкретні зрушення, зокрема у Володимирецькому районі. Це відзначили представники обласної влади, Міністерства охорони здоров’я України, які, побувавши нещодавно у районі, переконалися у якості, доступності і повноті медичних послуг у лікарських амбулаторіях.
Словом, реформування медичної галузі триває, попри різні труднощі. Завдяки професійному підходу до справи, роз’яснювальній роботі наша медицина має у повній мірі виконувати свої функції.
- І насамкінець, Віталію Ярославовичу, Ваш фах – родинний?
У певній мірі. Бо дружина – також медик, дочка - п’ятикурсниця Львівського медичного університету. А синові лише чотири роки...
• Спілкувався Юрій Береза
Шановні медичні працівники, колеги!
Прийміть щирі вітання та слова вдячності за вашу благородну працю.
Споконвіку більше за скарби та всілякі надбання цінувалося здоров’я людини. А тому професія лікаря завжди була однією з найнеобхідніших і найшанованіших.
Саме у цій професії були, є і залишаться актуальними такі складові, як професіоналізм, відповідальність доброта, гуманність та співчуття. Ви даруєте людям найдорожче – здоров’я, віру ,надію, а нерідко й життя.
Із нагоди свята хочу подякувати усім працівникам охорони здоров’я за сумлінну щоденну працю. Нехай у ваших домівках завжди панують щастя і мир. Міцного здоров’я, благополуччя і добра вам та вашим родинам!
Віталій Бойко,
начальник управління охорони здоров’я
Рівненської облдержадміністрації
