Суспільно-політичні процеси, які розвивалися в Україні наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст., накладали свій відбиток на всі сфери соціально-культурного життя країни й долі людей. 14 березня 1990 року на позачерговому третьому З’їзді народних депутатів СРСР у Москві було ухвалено зміни до 6-ї статті Конституції СРСР, що позбавляли КПРС монополії на політичну владу в країні та дозволяли долучатися до управління країною іншим політичним партіям, профспілковим, молодіжним і громадським організаціям. Це сприяло тому, що 30 років тому вперше за історію парламентаризму в СРСР і УРСР вибори до Верховної Ради УРСР та місцевих рад відбулися на альтернативній основі. Прийшли нові люди, які хотіли більшої демократизації та гласності в усіх сферах життя. Змін потребували й засоби масової інформації, які завжди були одними з найефективніших інструментів впливу на громадську думку.
Після проголошення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року перед друкованими засобами стала дилема: чи залишатися рупорами ЦК, обкомів, райкомів і міськкомів КПУ, комсомольських організацій та підтримувати «правила гри» зазначених структур, чи все ж таки взяти курс на власні погляди та оцінки подій.
Кроком уперед до покращення інформаційного простору краю ознаменувався випуск першого номера новоствореної газети народних депутатів Ровенської обласної ради «Вісті Ровенщини» від 27 грудня 1990 року, який запам’ятався мені віршами Святослава Праска, краєзнавчим словником, статтею завідуючого сектором обласного краєзнавчого музею Богдана Прищепи про знайдені золоті речі т.зв. «залізного віку» на Дубровиччині, інформацією про те, що наш земляк Микола Жулинський (тоді доктор філологічних наук, заступник директора Інституту літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР) став переможцем обласної літературної премії ім. В. Поліщука, замітками про свято рідної мови в Острозькій середній школі №1 та другий обласний конкурс колядників та щедрувальників. Адже на той час «Червоний прапор» та «Зміна» продовжували залишатися зазначеними рупорами комуністично-комсомольської ідеології, і тільки газета «Рівне» Рівненської міської ради виходила з альтернативними поглядами на суспільно-політичні процеси в місті та в Україні.
Вітаю з ювілеєм та зичу колективу редакції у наступному тридцятиріччі залишатися незалежною суспільно-політичною газетою області!
• Назар Волощук,
магістр культурології, читач газети з 1990 року
