Заробляти розумно і так само витрачати – це справжнє мистецтво, оволодіти яким вдається не всім. Здається, що у Великоомелянській громаді, що у Рівненському районі, це мистецтво опанували сповна. Будучи далеко не найбагатшою громадою області, тут вміють всьому давати лад і при цьому виглядати просто бездоганно. Голова громади Алла Карпюк, скромно замовчуючи свою роль у процесі становлення та розвитку громади, каже, що всьому завдячує своїй команді однодумців, які хочуть тут жити і розвивати громаду. Півтора року тривало облаштування офісу сільської ради, і нині сюди приємно зайти, адже тут розмістився ще й ЦНАП, офіс поліцейського громади, а поруч центр безпеки громадян. Невдовзі в цьому ж приміщенні планують розмістити ще й ситуаційний антикризовий центр. Плани, плани… Але, на жаль, є речі, які заважають їх реалізувати якнайскоріше.
У громаді благають про перепис
На прямі бюджетні відносини з державою Великоомелянська тергромада вийшла лише у 2021 році, хоча вибори провели ще наприкінці 2019 року. Й одразу стикнулися з проблемою – не отримали базової дотації, а це близько 5-ти мільйонів гривень. Треба зазначити, що інфраструктурної дотації громада теж не отримала, оскільки не була в числі перших новостворених в області. Але за базову дотацію особливо боляче, адже надає її держава для розвитку, і в цьому випадку від громади нічого не залежить.
– Ми могли б ці 5 млн. гривень спрямувати на розвиток інфраструктури – дороги, світло, садочки, школи, будівництво і т.д. Але останній перепис населення в Україні був у 2001 році. А методика розрахунку базової дотації базується на статистичних даних перепису населення і обраховується з розрахунку на одного мешканця громади. Відповідно, замість наших 6000 населення нараховують на 3700. Тому ми і недоотримуємо такі кошти. Зверталися і до Верховної Ради, і до Комітетів Верховної Ради, до Кабміну, але всюди розводять руками і рекомендують дочекатися перепису населення, – ділиться Алла Карпюк.
У щоденних клопотах та в неоднакових умовах
Громада живе і розвивається за рахунок місцевих податків і зборів, тому увесь цей час активно співпрацює з бізнесом, переконує його перереєстровуватися на території громади, якщо вони тут вже працюють тривалий час, щоб збільшити надходження до бюджету. Багато підприємців справді перереєструвалося, в тому числі із Запорізької області, логістичний центр Нової пошти, заклади відпочинку «Софія», «Географія» теж уже зареєстровані тут. Але вийшло так, що зробили це собі на шкоду. Чому? Піднявши планку збору податків у 2024 році, громада автоматично потрапляє в реверс, тобто надлишки коштів у неї забиратимуть. У цьому році із сільських громад з невеликим бюджетом в реверс потрапили лише Великоомелянська і Підлозцівська громади. Один мільйон 700 тисяч гривень коштів громади має бути вилучено на користь державного бюджету. Ось такий дивний підхід. З одного боку, коли держава не додає громаді, то це їй прощається, а з іншого – якщо громада має кошти і держава на них претендує, то чого ж їх не вилучити?
– Із фінансами справді маємо певну проблему, попри те, що ми є спроможною громадою, – зізнається лідер громади Алла Карпюк. – Але ми, попри все, рухаємося вперед, намагаємося працювати так, щоб коштів на все вистачало. Ніхто нічого безкоштовно нам не дає. Звісно, хотілося б більшого розвитку, якби були кращі фінансові можливості. В оборонний бюджет ми дали 1,5 мільйона гривень, це попри те, що розподіл був не зовсім пропорційний. Деякі громади отримали шалену базову дотацію. Наприклад, військове ПДФО: одна громада може мати 24 мільйони гривень, а інша – нічого. На наш погляд, ПДФО має бути розподілено пропорційно серед усіх громад відповідно до кількості мешканців. Суми військового ПДФО в окремих громадах величезні, навіть по 25 мільйонів, – бідкається пані Алла.
Попри все, як уже мовилося, Великоомелянська громада розвивається. У період війни тут вдалося відкрити Центр безпеки громадян. Це потужний соціальний об’кт, який розпочали будувати ще в 2017 році, але через брак коштів його призупинили. Та завдячуючи нардепу Олександру Салійчуку і заступнику голови облради Сергію Свиталюку, таки змогли завершити. У квітні минулого Центр безпеки громадян урочисто відкрили. До речі, таких об’єктів у громадах області поки що лише три: у Миляцькій громаді, Білокриницькій і відтепер ще й у Великоомелянській. На базі центру безпеки відкрили інтерактивний клас для діток – новий, сучасний. Там займаються діти від 6 до 12 років, вивчають мінно-піротехнічну безпеку, охорону навколишнього середовища. Тож тепер сюди приїжджають переймати досвід із інших громад.
– За цей час у громаді побудували і відремонтували чимало доріг. Через все село пролягає, зокрема, дорога, відремонтована завдяки програмі Президента. А завдячуючи нардепу Віктору М’ялику, у нинішньому році у Вересневому встановили гарний сучасний модульний дитячий майданчик. Також нині йде заміна 760 метрів водогону вартістю 1,5 мільйона гривень. Хоча це навіть не об’єкт громади, а Рівнеоблводоканалу, але були вимушені піти людям назустріч, бо вони потерпають від постійних поривів водогону, – розповідає Алла Карпюк.
За її словами, у рамках транскордонного співробітництва та міжмуніципального співробітництва з Республікою Польща підготовлено Проєкт із будівництва ситуаційно-антикризового центру, аналогів якому в Рівненській області немає.
– Це буде спільний проєкт із польською гміною Сувалки, куди планують залучити кошти в розмірі 20 млн. євро. У центрі будуть навчальні кімнати, працюватиме психолог, поліцейський офіцер громади, проводитиметься робота з дітками, внутрішньо переміщеними особами, одне слово, тут людина зможе отримати психологічну та реабілітаційну допомогу. У навчальних кімнатах будуть показувати, як виникає пожежа, як її треба локалізувати, як діяти в таких ситуаціях тощо. Вчитимуть також, як надавати першу домедичну допомогу. Це буде потужний навчальний центр із надання психологічної допомоги людям, які цього потребують. У нас є під нього приміщення, на стадії розробки проєктно-кошторисна документація. Уклали угоди міжмуніципального співробітництва з громадою на Івано-Франківщині, громадою Рави-Руської, здійснюємо обмін досвідом. Маємо гарні партнерські стосунки з гміною Настазіні, отримали пожежний автомобіль для нашого центру безпеки, ще один – як благодійну допомогу. Вдалося придбати два трактори з відповідним навісним обладнанням, що є дуже необхідним для благоустрою та надання послуг нашим людям. Один працює в старостинському окрузі, а другий тут, – розповідає очільниця громади.
У Великоомелянській громаді добре організовано централізований вивіз сміття, на 98 відсотків укладено договори з кожним мешканцем громади. Щодо цього поки що співпрацюють зі Шпанівським комунальним підприємством, яке має спецтехніку і забирає сміття, а наступного року планують створити своє комунальне підприємство і дуже сподіваються на те, що польські партнери допоможуть із придбанням сміттєвоза. У навчальних закладах на території громади облаштовано сучасні укриття. Усе зроблено для того, щоб навчальний процес проходив на належному рівні.
А ще планують встановити дві камери фіксації руху автомобільного транспорту, і це теж стане додатковим джерелом наповнення бюджету. Нині на території громади встановлено 36 камер відеоспостереження на всіх в’їздах і виїздах в рамках проєкту «Безпечне місто».
А от те, що на території громади розташовані аж сім АЗС, за словами очільниці, не дає бажаних надходжень до бюджету громади.
З-поміж інших справ – у Грушвицькому ліцеї зробили промивку системи опалення, встановили сучасні котли. Тепловіддача пішла дуже хороша, адже з моменту заснування школи там жодного разу не проводилися капітальні ремонти.
Проєктна діяльність – рятівна паличка сьогодення
У громаді постійно працюють над написанням проєктів із енергоефективності. У планах – встановити сонячні панелі на всіх об’єктах соціальної сфери громади. Активно ведеться робота з написання проєктів, бо тут розуміють, що на сьогодні це єдина перспектива залучити донорські кошти.
У мене дуже хороша команда, дуже гарно підібрані люди, і я їм щиро вдячна, бо сама нічого не зробила б. Люди молоді, амбітні, хочуть розвивати громаду, маємо спільне бачення цього процесу, – зізнається Алла Карпюк.
• Василь Бурченя
• Михайло Чубай
