Вони керували безпрецедентною спецоперацією із затримання організованої злочинної групи, яку звинувачують у розкраданні та кришуванні нелегального бурштинового бізнесу. Розслідування цієї справи, як з’ясувалося згодом, велося упродовж останніх трьох місяців, проте трималося у великому секреті.
(Закінчення.
Початок на 1-й стор.)
За словами Авакова, за «дозвіл» на видобуток каміння вони щодня отримували шалені гроші. У разі незгоди затримували старателів та вилучали техніку.
«Очолював злочинне угруповання заступник прокурора Рівненської області. Його головними помічниками були керівник та співробітник структурного підрозділу обласного управління СБУ», — зазначив Аваков. Чи ж варто слова Авакова сприймати за чисту монету? Річ у тім, що вже за два дні на суді Андрій Боровик назвав своє затримання помстою з боку МВС та СБУ, окремі представники яких мають пряме відношення до незаконного видобутку бурштину, назвав навіть конкретні прізвища.
Тим часом військова прокуратура ГПУ відкрила кримінальне провадження за кількома статтями Кримінального кодексу України: ст. 225 (створення злочинної організації), ч. 3 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), ч. 4 ст. 426-1 (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень), ч. 3 ст. 240 (порушення правил охорони надр), ст. 198 (придбання або збут майна, завідомо здобутого незаконним шляхом) та ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем).
Правоохоронці стверджують, що вилучили в організаторів, «кришувальників» та скупників бурштину «чорну бухгалтерію» нелегального бізнесу, сотні тисяч доларів, великі суми в інших валютах, кілька десятків кілограмів «сонячного каменю» великих фракцій та обладнання для видобутку.
У СБУ нагадали, що на Рівненщині за рік легально видобувається чотири тонни бурштину. За оцінками різних експертів, обсяг незаконного видобутку знаходиться в діапазоні 150-300 тонн. Тіньові доходи бурштинової мафії складають 200-300 мільйонів доларів США.
Суд над п’ятьма затриманими, як і обіцяв генпрокурор Юрій Луценко, відбувся у середу. Андрія Боровика заарештували на два місяці з правом внести заставу в розмірі майже 10 мільйонів. Він одразу заявив, що таких грошей немає. І взагалі короткий телевізійний сюжет із залу суду засвідчив, що справа ця для органів обвинувачення буде непростою. От, скажімо, взяти для прикладу колекцію тих же нібито швейцарських годинників, які знайшли у прокурора. Спочатку говорили, що їх вартість оцінюється у 100 тисяч гривень. Натомість підозрюваний у суді наголосив, що це всього лише підробка, придбана в Туреччині, її вартість — 1200 доларів, і справжні швейцарські годинники не можуть бути на батарейках. І таких моментів у свідченнях підозрюваного було чимало.
До речі, цікава деталь, у згадуваній колекції годинників є і подарований Боровику годинник від Рівненської обл-ради. Очевидно, що це було ще в той час, коли Боровик працював на посаді начальника одного з відділів прокуратури. Але те, що цей годинник опинився в одній колекції з начебто дорогими, ще раз наводить на думку, що, тут щось не так. Адже такий цінний подарунок від облради, дарування яких вона практикувала у 2010-2013 роках, коштує від 200 до 400 гривень.
Голів адміністрацій поки не підозрюють
У не зовсім приємну для себе історію влипли і голови Дубровицької та Рокитнівської РДА Сергій Киркевич й Микола Кушнір. У їхніх помешканнях проводився обшук у зв’язку з підозрою про причетність до незаконного видобутку бурштину. Не виключено, що це було, як то кажуть, для проформи, - мовляв, пощади не буде нікому. Втім, затримання чи висунення їм підозр не було, заявив голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко на прес-конференції у вівторок. Він наголосив, що у Киркевича та Кушніра нічого не знайшли. Наступного дня вони вийшли на роботу.
— Я думаю, якби знайшли, то вони їхали б у білому автобусі ще вчора, - наголосив він і додав, що операція проводилася за участю Генпрокурора та глави СБУ, і це свідчить про неабияку увагу до рівненського регіону з боку Києва.
- Вчорашня операція є подією, яка знову привернула погляди всієї України до Рівненської області. Операція проводилася Генеральною прокуратурою разом з Службою безпеки. У північних районах вона додатково підсилювалася спецпідрозділами поліції. Про рівень операції свідчить участь керівників Генпрокуратури та СБУ. Це говорить про те, що Київ на найвищому рівні приділяє цьому питанню надзвичайну увагу, і можна констатувати, що ситуація рухається в напрямі вирішення проблеми нелегального видобутку бурштину. Для мене це комплексне питання, тому що ми багато говоримо про це. Ми дуже близько наблизилися до прийняття закону, але руйнування корупційних схем, які були побудовані, – це розчистка території, щоб забезпечити дотримання умов нового закону, — розповів Муляренко.
Очільник області сказав, що позитивно розцінює операцію силовиків і вважає її першим кроком на шляху до того, щоб з цієї проблеми зробити надзвичайно велику перевагу.
Нехай люди бачать
Уже фактично через добу силові структури похизувались знайденим у бурштинової мафії, яка, як твердять, на Рівненщині була дахом для чорних старателів та розкрадала конфіскований бурштин. За два дні обшуків було знайдено 1,5 тонни «сонячного» каміння, 160 тисяч доларів, 4,7 тисяч євро і 94,5 тисячі гривень.
Знайдено і «чорну бухгалтерію», у якій вказано, скільки грошей кому йшло. Вилучено кілька АКА, пістолетів та мисливську рушницю.
Попри видовищність і емоційну ефектність усіх цих майже детективних подій боротьби з бурштиновою мафією ставимо собі запитання: що маємо на виході? Чи допоможе це вирішити головну проблему — припинення незаконного видобутку бурштину? Чи навпаки - чорні старателі отримали кращі можливості для свого подальшого промислу — їм відтепер не потрібно буде платити данину?..
• Роман Вістенко
А тим часом...
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» органи прокуратури належать до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії тій самій корупції. Однак те, що відбулося упродовж останніх днів на Рівненщині, свідчить про протилежне: ті, хто мав би боротися з корупційними діяннями, самі виявилися причетними до створення злочинних угруповань. Навіть очолили їх. Принаймні, так стверджує наш земляк, а нині Генеральний прокурор України Юрій Луценко.
Своїх обласних колег, на жаль, наслідують у місцевих прокуратурах. Приміром, у Сарненській. Замість того, аби у мутній воді, котра залишається на місцях незаконного видобування бурштину, образно кажучи, ловити велику рибу (читай – кришувальників цього надприбуткового бізнесу), тамтешні «служителі» Закону сліпо виконують забаганки місцевих можновладців приструнити норовливих журналістів газети «Сарненські новини». Бо чим іще можна пояснити той факт, що лише упродовж останніх чотирьох місяців на адресу в. о. головного редактора видання Світлани Ляшко з Сарненської місцевої прокуратури надійшло аж чотири (2 та 15 березня, 16 квітня і 30 червня) листи з вимогою у терміновому порядку надати цілу низку завірених копій документів, а саме – наказів по редакції що стосуються призначень на посади працівників газети, їх оплати праці та преміювання. І це в той час, коли редакція «Сарненських новин» упродовж останніх років взагалі не фінансується бюджетними коштами, а є самодостатнім суб’єктом господарювання в сфері інформаційної діяльності.
Із цього приводу, як голова обласної організації Національної спілки журналістів України, я звернувся 10 травня нинішнього року листом до прокурора області Анатолія Ковальчука. Більше того – побував у нього на особистому прийомі. Те, що почув з вуст Анатолія Дмитровича – щиро подивувало. Як, до речі, і письмова відповідь із відомства, завізована заступником прокурора області Олександром Таргонієм. Замість того, аби визнати упередженість дій своїх підлеглих, він повідомив, що в діях Світлани Ляшко місцева прокуратура побачила ознаки корупції. На уточнююче запитання «В чому ж ті ознаки проявляються?» пан Ковальчук відповів: «Ляшко влаштувала на роботу в редакцію свою дочку». Ну і що? В «Сарненських новинах» працює аж три династії газетярів. Це, по-перше. По-друге – дочка Світлани Ляшко у «Сарненських новинах» займає посаду не заступника редактора, не головного бухгалтера, не завідуючої відділом, а всього лиш оператора комп’ютерного набору. Яка ж тут корупція? І чи співставний цей факт з тим, що творилося за спиною Анатолія Ковальчука в стінах самої обласної прокуратури?! І, по-третє: а що, у самому прокурорському відомстві немає династій?
• Дмитро Тарасюк,
голова обласної організації НСЖУ,
заслужений журналіст України