Український сир перестав смакувати російській владі

Росія заборонила ввезення на свою територію твердих сирів трьох українських підприємств — ППКФ «Прометей», АТ «Пирятинський сирзавод», ТОВ «Гадячсир», продукція яких начебто не відповідає вимогам щодо жирно-кислотного складу. Згодом перелік підприємств, до продукції яких Росспоживстандарт має претензії, було розширено. Росія планує сама контролювати якість виробництва сирів на
українських підприємствах.  

 

Експортером  сиру на російський ринок на Рівненщині є Дубенський молокозавод. Тут запевняють, що російський ринок споживає твердих сирів торгової марки «КОМО» удвічі більше ніж український. І хоча цьому підприємству поки що нічого не загрожує, адже заборона росіян на експорт сиру їхнього підприємства не стосується, проте цей процес може викликати ланцюгову реакцію — падіння в ціні цієї продукції на внутрішньому ринку, та й, зрештою, жодної впевненості в тому, що Росія не розширить список заборонених українських молочних підприємств, немає.  Втім, чи є підстави для таких побоювань, «Вістям Рівненщини» дізнатися  не вдалося, оскільки весь керівний склад заводу цього тижня перебував на виставці «Продекспо» в Москві.
Тим часом керівник підприємства ТзОВ «Радивилівмолоко» Анатолій Грисюк теж не заперечує того, що твердий сир може впасти в ціні. Адже три потужних виробники цього продукту в Україні зупинилися, оскільки продукцію дівати нікуди. Хоча, за словами пана Анатолія, продаж сирів почав знижуватися, починаючи ще з жовтня минулого року. Очевидно, криза далася взнаки, і далеко не кожна сім’я сьогодні може дозволити собі щодня споживати цей смачний продукт. Якщо так триватиме і надалі, то відповідно впадуть ціни і на молоко. А це знову ж таки потягне за собою подальше скорочення молочного стада на Рівненщині.
За оцінками різних експертів, українські виробники сиру у зв’язку з частковою втратою ринку Російської Федерації  можуть не дорахуватись 300 млн. доларів на рік. Зокрема, таку думку в ході круглого столу на тему «До чого призведе торгова війна України з Росією?», організованого Інститутом Горшеніна, висловив директор агентства «AgriSurvey» Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Гагалюк.
— Коли лунають заклики не драматизувати ситуацію, потрібно розуміти, наскільки вона серйозна, - можуть бути закриті заводи, люди втратять роботу. Тому слід якнайскоріше вирішити це питання», - переконаний експерт.
При цьому Тарас Гагалюк нагадав, що акції українських компаній, які сьогодні є основними постачальниками сирів до Росії, котируються на світових фондових біржах:
— У зв’язку з цим їм у принципі невигідно виробляти сири з додаванням якихось недозволених компонентів, тому що у разі їх виявлення репутації цих компаній буде завдано важкого удару. Вони просто втратять своїх зарубіжних інвесторів, - додав він.
У свою чергу, заступник голови Аграрного союзу України Василь Ярошовець  висловив переконання у необхідності відділяти політичну складову «сирної війни» з РФ від технічної. І якщо технічний аспект, можна сподіватися, буде знято найближчим часом, то політична складова, за його словами, —  це питання не аграріїв, а політиків.
Єдиним корисним моментом для споживачів у цій ситуації є те, що український сир може подешевшати до 30 відсотків. Збільшення пропозиції на ринку неодмінно призведе до здешевлення продукції. На цьому акцентує увагу директор Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Єлизавета Святківська:
— Зважаючи на те, що ми маємо перебої з експортом до Росії, ціни на молоко можуть знижуватись, і це великий удар по господарствах, які займаються виробництвом молока. Разом з тим це вплине на ціну сирів - вони здешевшають у межах від 10 до 30 відсотків, — зазначила Святківська.
Практика свідчить, що, як правило, так звані «економічні війни» з Росією є затяжними. Чим і коли завершиться «сирна війна», цього разу покаже час. Однак навряд чи вона дасть однозначну відповідь на питання: «Це була суперечка за якість сирів чи звичайнісінькі політичні розбірки?»
• Василь Бурченя