Сьогодні, 15 травня, до Рівного прибув сьомий у цьому році евакуаційний потяг. На пероні — втомлені погляди, тривожна тиша та 17 людей, які залишили позаду свої домівки, спогади й ціле життя.
Серед евакуйованих — переважно пенсіонери. Дехто ледве стримував сльози, хтось мовчки тримав у руках пакети з речами, а хтось — домашніх улюленців.
Поліцейські Рівненщини разом із рятувальниками, волонтерами та медиками допомагали людям вийти з вагонів, переносили важкі сумки, підтримували під руки літніх жінок і чоловіків, які через втому та пережите насилу ступали пероном.
Для когось ця дорога тривала кілька діб. Для когось — стала найважчим рішенням у житті.
Правоохоронці зустрічали людей не лише як поліцейські — а передусім як люди. Пропонували воду, допомагали зорієнтуватися, заспокоювали та супроводжували тих, хто потребував особливої уваги.
Бо за кожною евакуацією — не просто статистика. За кожним вагоном — людські долі, біль розлуки та надія почати все спочатку у більш безпечному місці.
І поки війна змушує українців залишати свої домівки, поруч завжди є ті, хто готовий підтримати, допомогти й простягнути руку у найважчий момент.
-- Поліція Рівненської області
