В основі сюжетної лінії лежать спогади поета, який, перебуваючи у засланні в Казахстані 1847 року, коли йому було заборонено навіть писати, сумує за Україною та думками лине до рідного краю, згадує своє дитинство, рідних, різні історичні події на Батьківщині. Загалом у виставі використано майже 20 віршів Шевченка.
П’ятеро акторів, які беруть участь у виставі - Станіслав Лозовський, Дарія Поліщук, Олена Ткачук, Світлана Хоменчук та Олександр Шило - читають вірші та уривки з поем, а також співають: акапельно та під музичний супровід. Експресивності дійству додає гра світла та тіней. А ще вперше в історії театру використано пісочну анімацію. Митець ніби малює свої думи на піску, і перед ним, в косаральській пустелі, постає образ рідної неньки-України – батьківська хата, тополі, садок.
Для створення декорацій Сергій Брижань запросив львівську художницю Інесу Кульчицьку, та ж, у свою чергу, для музичного супроводу вистави порадила взяти роботи молодого композитора, лідера львівського гурту «Патриція» Остапа Панчишина, які гармонійно поєдналися із поезією Кобзаря. Вистава вийшла ліричною та світлою.
У репертуарі театру це перша літературно-музична композиція, розрахована на дітей від 7 років, але, безперечно, буде цікавою і дорослим, які люблять творчість видатного українського поета.
• Олена Замкова
