Адже, вважав, іконописець - це водночас високо-кваліфікований майстер, вчений-дослідник і психолог. А ще – універсал і одержимий своєю справою, що пам’ятає: «Не хлібом єдиним…».
Тож 1992 року художник навчався у Міжнародній школі церковної архітектури Львівського політехнічного інституту, де кваліфіковану допомогу надали Львівське Архієпархіальне управління Української греко-католицької церкви, Українська Автокефальна Православна церква та Українська Православна церква. З того часу з благословення церкви почав писати ікони.
- Мистецтво ікони, - каже Олександр Лаворик, - дуже давнє і неймовірно складне, воно осмислюється художником «зсередини», через пізнання традиції, через втаємничення й духовну атмосферу цього своєрідного живопису. Іконопис вимагає повної самовіддачі, інакше не вдасться відтворити ідеально рівну лінію, передати нюанс кольору.
Іконне дослідництво
За підтримки Комітету у справах науки і техніки при Кабінеті Міністрів України у складі групи фахівців пан Олександр досліджував ікони Волині, що зберігаються в музеях України. Відтак ознайомився з колекціями ікон в Національному художньому музеї, Музеї волинської ікони, Острозькому краєзнавчому музеї, Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви», Львівській галереї мистецтв, Державному музеї-заповіднику «Олеський замок», Науково-мистецькій фундації митрополита А. Шептицького, Музеї народної архітектури і побуту, Тернопільському краєзнавчому музеї, Рівненському обласному краєзнавчому музеї. Саме в останньому митець здійснив фотофіксацію на кольорову плівку ікон та виготовлення фотографій, зняття іконографічних взірців-кальок з оригіналу в розмір, провів дослідження конструкції основи ікони, техніки живопису, матеріалів. Серед досліджених Олександром Лавориком ікон – «Богородиця Одигітрія з Дорогобужа» ХІІІ ст., «Христос Пантократор» ХV ст., «Покрова Богородиці» кінця ХV ст. Загалом художником було знято взірці-кальки з тринадцяти давніх сакральних шедеврів Волині ХІІІ – поч. ХVІІІ ст. Утім, дорога до храму не була легкою. Кожна ікона, яку змальовував художник щонайменше по місяцю, вимагала певного внутрішнього настрою, що сприяв би точності копіювання як головних, так і другорядних деталей, передачі відповідної колористики в зображенні ликів святих.
- І при цьому обов’язково рисочка в рисочку, деталька в детальку, - говорить іконописець. - Інакше не зрозумієш і не осягнеш величі і неповторності нашого, волинського, іконопису. Ця копітка робота, можливо, здаватиметься зайвою, адже є методи фоторепродукції. Але вони не досить чітко передають зображення.
Реконструкції
як мистецтво
Лише протягом одного року Олександром Лавориком було проведено реконструкцію ікони «Богородиця Одигітрія» ХІІІ ст. з церкви Успіння Пресвятої Богородиці с. Дорогобуж Гощанського району, яка є однією з найстаріших богородичних ікон, що дійшли до нас ще з княжих часів. Вона є окрасою колекції волинських ікон, що експонуються на виставці «Наша духовна спадщина» в обласному краєзнавчому музеї. Копія виконана на замовлення Покровського собору в Рівному за фінансової підтримки прихожан і спонсорів. Цікаво вже те, що писалася ікона в самому соборі, щоб звикла до температурного режиму та середовища, в якому мала в подальшому перебувати. Можливо, саме тому після освячення прихожани відразу прийняли ікону, і вона органічно вписалася в середовище храму. Виконаний образ Богородиці з дитям темперою по левкасу на липовій дошці розміром 155х102х3 сантиметрів із врізними шпугами. Тло прикрашене золоченням.
- Із першого дня ікона «запрацювала»: до неї прикладались люди, просили заступництва та благословення, - розповідає художник. - Отже, є всі підстави вважати, що ікона Божої Матері Дорогобузької стане не лише окрасою новозбудованого Свято-Покровського собору, а й величним образом, до якого звертатимуться у своїх молитвах тисячі прихожан.
Списки з ікон
Упродовж 2000-2002 років іконописець виконав список з ікони «Христос Пантократор з апостолами» ХV ст. з церкви Пресвятої Трійці села Річиця Зарічненського району, яка зберігається в обласному краєзнавчому музеї. Ця пам’ятка – найбільш рання з-поміж відомих нині в Україні композицій такої іконографії. А в 2003-2009 роках митець працював над списком з ікони «Ілля Пророк з житієм» ХVІІ століття. Цей список був подарований Рівненською та Острозькою єпархіями УПЦ Свято-Іллінському чоловічому монастирю, що в Одесі. У ці ж роки Олександр Лаворик виконує копію ікони «Покрова Пресвятої Богородиці» кінця ХV ст. з церкви Пресвятої Трійці села Річиця Зарічненського району. Впродовж 2009-2010 років іконописець малює список з ікони «Пресвята Богородиця Одигітрія Заставницька» ХVІІ ст., оригінал якої знаходиться у вівтарі Свято-Михайлівського храму в Гощі.
А ось ще такий факт. У 2011-му в селі Замлиння Волинської області проходив перший Міжнародний пленер іконопису, де зібралися іконописці з Польщі та України. Наш земляк виконав лик Христа Пантократора з ікони ХV століття. Виконав образ способом, яким писався оригінал.
Виконуючи списки ікон, митець орієнтується на догмати православної віри, Святого письма, іконописних взірців. Робота супроводжується благословенням, молитвою і працею. У створених ним образах проглядаються прекрасні і світлі вічні почуття – віра, надія, любов. Не випадково його нова робота - ікона «Чорнобильський Спас» - представлялася в Рівному на вшануванні жертв Чорнобильської катастрофи...
• Олена Семенович
