Зміни, внесені до Основного Закону 8 грудня 2004 року, виявились неефективними. З моменту набуття чинності Закону № 2222 - IV (про політреформу) держава увійшла у період прихованої й тривалої деформації конституційного ладу, що постійно провокує перманентну конституційну кризу в країні. Нездатність влади адекватно реагувати на виклики сьогодення і ефективно взаємодіяти на різних рівнях продемонструвало всю недосконалість поспіхом ухвалених змін. Парламентсько-президентська форма правління так і не стала ефективною в Україні.
Як зазначав народний депутат 2-го скликання, експерт з виборчого права Володимир Ковтунець, “8 грудня 2004 року при розв’язанні гострої політичної кризи стався інцидент, який матиме прикрі наслідки для майбутньої демократії в Україні. Цього дня Верховна Рада України ухвалила текст законопроекту про зміни в Конституції, суттєво змінений порівняно з тим, щодо якого було надано позитивний висновок Конституційного Суду. Порушення конституційної процедури дає право Конституційному Суду у разі належного подання скасувати Закон відповідно до статті 152 Конституції”. Позиція незалежного експерта доводить: ще в 2004 році багато хто розумів і бачив, що прийнятті зміни не мають конституційного підґрунтя. Навпаки, вони суперечать положенням Основного Закону України.
Модель конституційно-правового регулювання, запропонована 8 грудня 2004 року, породила цілу низку проблем у діяльності державної виконавчої влади, протистояння між главою держави та Урядом країни. Крім того, вона спричинила невідповідність зовнішнього та внутрішнього політичного курсу країни, протистояння місцевого самоврядування і державних адміністрацій у регіонах нашої держави. Такого політичного хаосу, що виник після прийняття змін до Конституції, Україна не бачила. Як відомо, безлад в політиці, в управлінні державними справами призводить до безладу в економіці. Тому сьогодні ефективність економічних реформ напряму залежать від форми правління в країні. І це потрібно враховувати, щоб краще розуміти загальну картину, яка починає складатись сьогодні в Україні.
Ключовим недоліком конституційної реформи стала неспроможність внаслідок її проведення забезпечити ефективне розмежування повноважень і відповідальності системи влади. Тому рішення Конституційного Суду, принаймні, є розумним. Воно несе спокій і стабільність в суспільство.
Сьогодні держава і наше суспільство втомились від тих умов, в яких вони опинились через зміни до Конституції 2004 року. Ці зміни вносились поспіхом, заради нейтралізації політичної кризи та задоволення інтересів окремих суб’єктів вітчизняної політики. Вони стали основними причинами конфліктів влади, від яких впродовж останніх років страждали тільки прості громадяни.
На думку Президента України, Конституційний Суд, скасувавши політреформу-2004, повернув нашій державі Конституцію, котра визнана в світі як одна з найкращих.
Принагідно нагадаємо, що на своєму 30-му пленарному засіданні Венеціанська комісія ухвалила висновок стосовно Конституції України, у якому йдеться про те, що “Конституція встановлює міцну виконавчу владу, передбачає наявність системи стримувань і противаг, що унеможливлює повернення до авторитаризму. Принцип верховенства права дуже добре втілено в тексті Конституції. Запровадження демократичного місцевого самоврядування, а також важлива роль, відведена Конституційному Судові, сприятимуть утвердженню демократичної культури в Україні”.
Нова реформа політичної системи є невід’ємною частиною всієї системи реформ. І тут хочеться дуже вірити, що влада стане дійсно ефективною і дієвою, а Україна – процвітаючою та незалежною. Занадто довго наше суспільство перебувало у “підвішеному стані”. Час владі стати відповідальною!
Григорій Малинський
