Мешканка села Бочаниця Гощанської ТГ Тетяна Поліщук нині вчиться на... коваля, а раніше працювала заготівельницею молока, продавчинею у магазині.
Як звичайна сільська жінка, Тетяна Поліщук порається на городах, вирощуючи врожай, доглядає живність у хліві, виховує двох дітей і дає лад у своїй хаті. Голова сімейства нині на фронті. Тож усі клопоти – на її плечах. Проте не в характері жінки жалітися, адже зараз, у час війни, треба заміщувати чоловіків у тилу. Тож вирішила спробувати себе у новій професії і говорить, що їй вона подобається, у майбутнє дивиться із оптимізмом. А як інакше? Адже їй стільки треба зробити біля власної хати, яку недавно почали будувати, ну хоча б хороший паркан і браму. Та й у побутових дрібницях знайде де використати набуті навички.
– Чому саме професія коваля? Кажуть, що все в житті треба спробувати, щоб потім не шкодувати. Була зареєстрована як безробітна у Службі зайнятості, передивлялася вакансії. Але чітко знала, що саме хочу, і попросилася на навчання за професією «Коваль ручного кування». Не шкодую, бо майстер виробничого навчання Сергій Торуля дуже чітко і дохідливо усе пояснює. З боку працівників навчального відділення – дуже хороше ставлення. Полюбила практичні заняття у майстерні. Приємно відчувати, що ти можеш зробити елемент до кованого виробу із розжареного прута арматури. А перші мої вироби – скоби для ЗСУ, – розповідає жінка.
Як відомо, на початку 90-х спостерігався справжній бум у здобуванні населенням вищої освіти. Життя показало, що більше половини усіх дипломів так і не згодилися їх власникам. Натомість, в усі часи, а сьогодні – особливо, затребуваними були і залишаються саме робітничі професії. І в Рівненському центрі ПТО ДСЗ нині активно виправляють освітні перекоси 90-х, готуючи фахівців затребуваних на ринку праці робітничих професій.
– Картина на ринку праці й у сфері професійно-технічної освіти змінилася з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну. Чоловіки захищають кордони країни, а жінки заступають їх на робочих місцях. За останні два роки у Рівненському центрі ПТО ДСЗ пройшли навчання, перепідготовку чи підвищення кваліфікації понад 14 тисяч осіб, із них близько 2 тисяч – за власні кошти чи кошти роботодавця. 70 відсотків наших слухачів нині – жінки. Ми спостерігаємо поступове згладжування так званих гендерних кордонів в обранні професії. Наприклад, не так давно в Олександрійському навчальному відділені дві жінки навчалися за професією «Електрозварник ручного зварювання 2 розряду». Серед наших випускників є жінки-верстатники деревообробних верстатів, фахівці ІТ-сфери. Є приклад, коли жінки отримували права водія категорії С, тракториста. Нині вже друга жінка в історії Гощанського навчального відділення опановує професію коваля. Чому це відбувається? Тому що прогрес не стоїть на місці і технологічний процес у так званих чоловічих професіях суттєво полегшився. Тому жінки фізично можуть витримувати ці навантаження, – зазначила заступник директора РЦПТО з методичної роботи Оксана Зигалова.
• Лідія Польова, Василь Бурченя
