Газета «Вісті Рівненщини» +380678370541 +380675894919 +380362695137

Спортсмени Дубенщини поділилися про перші кроки у спорті, виклики, плани та досягнення

Традиційно, у другу суботу вересня, відзначається свято всіх прихильників здорового способу життя, фізкультурників, спортсменів, ветеранів спорту - День фізичної культури і спорту.

Джерело Дубенська РДА.

Напередодні Дня фізичної культури та спорту у Дубенській райдержадміністрації відбулась зустріч голови Всеволода ПЕКАРСЬКОГО зі спортсменами – вихованцями Дубенської міської та Вербської дитячо-юнацької спортивних шкіл:

Андрій ШКАРНЕГА – майстер спорту міжнародного класу, бронзовий  призер Чемпіонату світу серед молоді з веслування на байдарках і каное.

Катерина БЕЗНЮК – майстер спорту України, у 2021-му – чемпіонка України серед дівчат з веслування на байдарках і каное.

Костянтин АНФЬОРОВ – майстер спорту України, у 2021-му – чемпіон України серед юніорів з веслування на байдарках і каное.

Дмитро ГРИЦЮК – неодноразовий чемпіон України, призер Кубку України з армспорту серед юніорів.

Андрій ГРИЦАК – майстер спорту міжнародного класу з гирьового спорту, Чемпіон України та світу.

Василь ОСІЙЧУК – майстер  спорту міжнародного класу, чемпіон світу з веслування на човнах «дракон» (2014, 2016 рр.), чемпіон України з веслування на човнах «дракон» (2021 р.).

Юрій КЛИМЧУК – срібний призер Чемпіонату Європи з козацького двобою (2019 р.), Чемпіон світу (2020 р.), з 2019 – виступає у складі національної збірної України.

Олександр МАКСИМЧУК – заслужений майстер спорту з веслування на байдарках і каное,багаторазовий переможець і призер міжнародних змагань.

Зустріч відбулась у форматі діалогу, гості розповіли про свої перші кроки у спорті, мотивацію та труднощі, які доводилось долати на шляху до здобутків і нагород.

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Ви – приклад для молоді краю. Зараз дуже популярні ґаджети, соціальні мережі. Ви ж обрали складніший шлях до успіху, через спорт. Важко?

На фото Дмитро Грицюк

Дмитро ГРИЦЮК у спорті понад 10 років. «Почав їздити на змагання: чемпіонати району, області. Побачив результати – це мотивувало. Що важливо у нашому спорті? Мабуть не руки, важливо мати сильні зв’язки, правильно тренуватись. Необхідна підтримка. У мене хороший тренер!».

Катерина БЕЗНЮК: Веслуванням на каное я займаюсь понад 8 років. Влітку захотіла навчитися плавати (ред. – сміється). Почала їздити на змагання, затягнуло. Сьогодні для мене спорт – це частина життя, в’їлося, звиклося. Наразі для мене краще придбати класний тренувальний/спортивний одяг, ніж сукню.

На фото Катерина Безнюк

Андрій ШКАРНЕГА: Веслуванням на байдарках і каное, по суті – каное, займаюсь вже 12 років. Триразовий бронзовий призер Чемпіонату світу і Чемпіонату Європи. На секцію мене привів брат, вибору по суті не було (ред. – сміється). Сказав «на весло, каное - греби». У нас ще тато цим займався, свого роду гребля – сімейний спорт.

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Які ці мурашки, коли ти виходиш на п’єдестал, отримувати нагороду, і звучить гімн України?

Андрій ШКАРНЕГА: Заворожуючі! Ні з чим не порівняти.

На фото Андрій Шкарнега

Прес-служба: Андрію, от Ви кажете: «дали весло». А власний мотив був?

Андрій ШКАРНЕГА: Перемога. Відчув смак перемоги, сподобалося. Азарт і прагнення до нових досягнень.

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Дмитро і Катерина озвучили важливі речі: Ви прийшли до спорту не зовсім самостійно. Як батько двох хлопців, розумію, що їм самим «підняти» себе, відірватись від ґаджетів – важко. Тому важливий перший поштовх, мотивація збоку.

Прес-служба: Що Вам дав спорт. В приватному житті.

Андрій ШКАРНЕГА: Майже все. Навчання у виші, можливість реалізувати себе через спорт. Сьогодні проходжу військову службу у Збройних силах України, але маю можливість займатись спортом та представляти Україну на світових змаганнях.

Катерина БЕЗНЮК: Спорт – це можливість комунікувати, знайомитись із цікавими людьми, мати друзів у різних містах, відкрити для себе світ.

Прес-служба: Олександре, звертаємось до Вас. Ви серед присутніх, мабуть, один із найдосвідченіших. Ви спортсмен та тренер, тренуєте присутнього тут Андрія (ред. - Шкарнегу).

Олександр МАКСИМЧУК: Сьогодні я – заслужений майстер спорту. В дитинстві я не ходив в садочок, як усі діти. Одразу пішов на веслувальну базу. Мій батько – серед засновників нашої водної бази, з колегами її розбудовували, розвивали. Я там виріс, в тому каное. Дуже мотивували хлопці, з якими тренуєшся і які досягають результатів. Вони приїздять з Чемпіонатів із перемогами, дивишся на ці медалі – і сам прагнеш до таких результатів. У спорті формується команда, тут справжні друзі. 

Тато мій теж був каноїст, сьогодні продовжую його тренерську справу. Виступав «в одиночці», потім – «четвірка», тоді – «дракон». Літній сезон для веслувальників, як сказала Катя, дуже короткий. Тільки почалось – змагання-змагання-змагання – і все, літо закінчилось. Наша веслувальна база виховала і продовжує виховувати чемпіонів України та світу.

На фото Олександр Максимчук

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Як мотивують, підтримують громади?

Василь ОСІЙЧУК: Назву приклад міста Дубно. На сесії, депутатами було прийнято рішення про запровадження міської премії за спортивні досягнення. Сума не надто велика, для громади так точно. А для дітей – мотивація.

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Тому важливо аби в місцевих громадах, в депутатському корпусі, були представлені спортсмени. Ви зможете підняти актуальні для сфери питання, вирішувати проблематику. Що на вашу думку важливіше: мотивувати спортсмена чи вкладати кошти в матеріально-технічну базу?

Олександр МАКСИМЧУК: І те, і те. Не буде спортсмена – не буде досягнень. Не буде інвентарю – не буде результату. Успіх - лише в комплексі.

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Користуючись нагодою озвучу приємну новину: Дубенська водна база – у п’ятірці спортивних об’єктів «Великого будівництва» області на 2022 рік. Переконаний, це додасть мотивації та примножить успіхи наших спортсменів.

Прес-служба: Чи є поняття віку у спорті? Чи у цій сфері досягнення - лише для молоді?

Василь ОСІЙЧУК: Є дуже багато видів спорту, є професійні види спорту, є просто фізична культура, для здорового способу життя. Тут, радше, питання готовності працювати, мотивації. Є чимало спортсменів, які прийшли у спорт не в юному віці, але досягли вершин.

На фото Василь Осійчук

Прес-служба: Василь, розкажіть як Ви прийшли у спорт?

Василь ОСІЙЧУК: Займаюсь спортом половину свого життя. Думав, що йду на екскурсію на водну базу, а тут – тренування. Дали весло – греби (ред. – сміється). Перший рік я постійно програвав, мене це зачепило. І загартувало характер. Десь півроку мама думала, що я на баскетбол ходжу. Доки тренер не прийшов забирати на змагання (ред. - сміється).

Веслування дало мені розуміння того, що легко в житті нічого не дається. На результат треба працювати, за нього треба боротись. І так у всьому. Зараз працюю тренером, був депутатом міської ради, працював у райдержадміністрації. Треба боротись і доводити розпочате до кінця.

Юрій КЛИМУК: Я майстер спорту із змішаних єдиноборств. Із 7 років займався вільною боротьбою в Івана Степановича Ілюся. Вступивши в Тернопільський економічний пішов там на секцію боротьби, на третьому курсі - MMA (ред. - Mixed Martial Arts, бойові мистецтва). База боротьби в мене вже була. Повернувся в Дубно і продовжив спортивну кар'єру. Поїхав на Чемпіонат Європи. До речі, цікава історія з цим пов’язана. В фіналі я програв представнику Азербайджану, і він мав їхати на Чемпіонат світу (любителі). Але цей спортсмен травмувався, на Чемпіонат поїхав я. І – переміг.

Після нього перейшов у категорію «професіоналі», провів сім поєдинків.  Минулого року мені запропонували взяти участь у Чемпіонаті світу (серед професіоналів), теж переміг, виграв пояс. По тому провів «захист», зараз тримаю цю «марку» (ред. – жартує).

На фото Юрій Климчук

Прес-служба: Чи важливо який вид спорту? Чи все ж просто спорт, і це – головне.

Юрій КЛИМЧУК: Різниця звісно є. Я «свій» шукав. Спочатку – боротьба, був на боксі, тепер – бойові мистецтва. В сукупності це дало результат, сформувало особливу техніку. І це – «мій» вид спорту, мені тут комфортно.

Прес-служба: Що потрібно, аби спорт став популярним серед широкого загалу.

Юрій КЛИМЧУК: Думаю - приклад, результат спортсменів. Це найкраща мотивація.

Василь ОСІЙЧУК: Переконаний, спорт починається  з батьків. Ось навпроти мене два чудових приклади – Саша і Андрій.

А друге – це школа, тут формується дитина і саме тут варто показувати, що спорт, це добре і правильно. Це здоров’я. Не можна відкладати фізкультуру на другий план, як не важливий предмет. Гарний приклад промоції спорт – обласний проект «Розминка з чемпіоном». Коли ти приходиш до дітей, розповідаєш їм  про змагання, свої відчуття, показуєш нагороди, діти беруть їх в руки і у них світяться очі. Головне потім цей вогник не загасити, а – мотивувати. І важливо: пропагувати ті види спорту, які представлені в регіоні.

Андрій ГРИЦАК: Я – майстер спорту міжнародного класу, буквально два місяці тому виборов це звання на Чемпіонаті Європи в Литві. Місяць по тому, в Італії, вперше став Чемпіоном світу. В гирьовому спорті із 2012-го, можна сказати випадково. Їхала студентська команда на Чемпіонат України у Харків, один спортсмен травмувався. А я просто ходив в зал, тренувався для себе. Мене взяли в команду, і на перших змаганнях став четвертим. Довгий час «не йшло», топтався на одному рівні, було бажання покинути… Але в якийсь момент, вочевидь, вже напрацював базу, з’явились перші результати. В 2018-му вже став срібним призером Чемпіонату світу і Чемпіоном Європи.

Щодо важливості спорту… Я розділяю власне спорт від фізичної культури. Спортом не можуть займатись всі, це вид діяльності, фіналом яких є змагання. А люди мають займатись фізичною культурою, для загальної підтримки тіла і власного здоров’я. Ми маємо до того йти, хоча це питання не одного року й, думаю, десятиліття.

На фото Андрій Грицак

Прес-служба: Що Вам дав спорт?

Андрій ГРИЦАК: Дисциплінованість. У всьому. І люди на тебе дивляться, хочуть мати з тобою справу, бо знають, що ти спортсмен, ти - відповідальний. Також вступ до вишу. До мене телефонували з десятка ВУЗів, пропонували безкоштовне навчання.

Костянтин АНФЬОРОВ: Так, дисципліна. Бо в спорті вона у всьому: харчуванні, тренуванні, режимі дня. І так – надалі по життю. Це здоров’я.

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Хочу розвинути цю тему. Будівництво спортивних споруд – один із маркерів розвитку економіки. Сьогодні ми змушені вкладати кошти в лікарні, тобто реагувати, фактично, постфактум. Але розбудова спортивної інфраструктури, промоція фізичної культури – це формування здорової нації. Сьогодні поступово змінюється погляд на це, держава вкладає кошти у спорт, будують стадіони й спортивні майданчики.  Ми, спільно із Вами, маємо мотивувати людей, зокрема молодь, до занять фізичною культурою.

Прес-служба: Костянтин, розкажіть як ви прийшли у спорт?

Костянтин АНФЬОРОВ: Я пробував свої сили у різних видах спорту: футбол, дзюдо… Виріс в Криму, але  2014-му ми переїхали в Дубно. Тут я пішов на дзюдо, але мені «не зайшло»… Вирішив, піти на веслувальну базу. Тут дуже хороші тренери, постійні змагання. Коли ти приходиш у спорт, в будь яку секцію, розумієш, що має бути розвиток. Якщо це не «твій спорт», ти йдеш і шукаєш «свій», у якому зможеш досягнути результатів.

На фото Костянтин Анфьоров

Прес-служба: Яка Ваша ціль у спорті? З чим Ви рухаєтесь у спорті?

Костянтин АНФЬОРОВ: Ціль – потрапити на Олімпійські ігри, стати чемпіоном.

Василь ОСІЙЧУК: Мотивують досягнення, прагнення дітей займатись. Власне діти і є один одному мотивацією: зідзвонюються, спільно йдуть на тренування, знаходять тут друзів, формують свій характер…

Юрій КЛИМЧУК: Мотивує результат.

Андрій ГРИЦАК: Мені запам’яталась фраза одного із спортивних коментаторів «Здатність терпіти. Ось що відрізняє спортсмена високого класу від просто хорошого спортсмена».

Олександр МАКСИМЧУК: Доповню Андрія «До фінішу треба дотерпіти».

Всеволод ПЕКАРСЬКИЙ: Дякую Вам за зустріч, за невимушену розмову й змістовний діалог. Своїм прикладом – Ви мотивуєте, Вашими здобутками – пишається Дубенщина та вся України!


Дубенська РДА

#відзнака 

Читайте також

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: