Під ялинку чорнобильці отримали небезпечний «подарунок» від держави.
Стосується це чималої частини жителів Рівненщини та інших областей. Жителі Овруча на Житомирщині, приміром, у грудні 2024-го голодували два тижні: вимагали повернути їм доплати до пенсій за проживання в зоні радіаційного забруднення. Адже Закон «Про Державний бюджет на 2025 рік» передбачає єдину для всіх доплату до чорнобильських пенсій – 2.361 гривню. Тобто – прожитковий мінімум для непрацездатних ( от би тим, хто його встановив, та вижити на цю суму!). З’явилася й «підзаконка» – постанова Кабміну №1524 від 27 грудня 2024-го.
Законодавчій та виконавчій владі плювати на всі попередні рішення третьої, буцімто незалежної гілки – судової. Ті, які передбачали індивідуальну доплату кожному, хто звертався з позовом за право на її отримання – відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Стаття 39 якраз і надає непрацюючим пенсіонерам, що проживають у зонах безумовного (обов’язкового) або гарантованого (добровільного) відселення, право на доплати до пенсій.
Звісно, жодних доплат добровільно, щоб виконати закон, ніхто не встановлював. Ба більше: відділення Пенсійного фонду на місцях відмовляли згаданій категорії осіб у такому «привілеї». Тоді, офіційно отримавши відмову, люди зверталися до адвокатів, які готували судові позови. Переважна більшість завершувалася на користь позивачів. Отож, пройшовши сім кіл пекла й добряче витратившись на адвокатів та суди, люди таки отримували доплати до своїх пенсій у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Хтось заздрив: мовляв, а чим звичайні пенсіонери гірші? Та нічим, звісно. Але ж це, погодьтеся, була плата за ризики, яких на долю жителів другої та третьої чорнобильських зон випало чимало. Бо за ці вистраждані пенсії вони ось уже незабаром чотири десятиліття(!) розплачуються власним здоров’ям… Нагадаю: йдеться про тисячі наших співгромадян на Рівненщині, Житомирщині, Київщині, Волині. Саме там, у громадах другої та третьої чорнобильських зон, найвищий рівень онкології, серцево-судинних захворювань, суцільні патології опорно-рухового апарату, – тож люди змушені міняти суглоби…
«У мене і брат молодим на той світ пішов, і невістка, й тітка. Тільки розрізали й констатували четверту стадію раку. Та в нас у кожного вже є свій цвинтар: і війни не треба…», – зітхає журналістка з Дубровиці Людмила Родіна.
Та недовго люди потішилися тими пенсіями.
Бо в Держбюджеті-2024 для обрахунку доплати, встановленої рішенням судів, передбачили показник у 1.600 гривень: тобто, цю суму множили на два, – виходило 3.200. При цьому ті, хто виграв суди раніше, отримували, скажімо, 13.400 гривень (дві тодішні мінімалки по 6.700).
Тепер же одним розчерком пера вирішили зробити біднішими всіх чорнобильців: 2.361 гривня – і крапка! Причому лише тим, хто проживав на забруднених територіях від моменту аварії (26 квітня 1986-го) до 1 січня 1993-го та має відповідне підтвердження.
Аргументація «залізна» – в бюджеті немає грошей. А ціна питання вже перевалила за … 73 мільярди гривень! Принаймні про таку заборгованість по перерахованих за рішеннями судів чорнобильських пенсіях заявила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.
В унісон звучить і письмова відповідь на звернення чорнобильців від міністра соціальної політики Оксани Жолнович:
«2.361 гривня – це прожитковий мінімум для непрацездатного населення. Право переглядати соціальні зобов’язання у держави є. Уряд та Верховна Рада мають право на час воєнного стану формувати обсяг тих гарантій, які держава може покрити. Наразі йдуть консультації міністерства з судами вищої інстанції з цих питань (читай: тиск на суди – авт.). Бо створена правова колізія: одні судді прив’язували розрахунки пенсій до прожиткового мінімуму, інші – до мінімальної заробітної плати. Така судова практика створює хаос і має негативний вплив на економіку», – пояснює Жолнович. І додає: «Усі виплати: соціальні, пенсійні, зарплату бюджетників фінансують міжнародні донори. І мають право перевіряти міжнародні аудиторські компанії».
«… Це що – міжнародні донори-допомагачі побачили виплати тільки чорнобильців? Чи уряд з Верховною Радою вміють приховати від аудиту виплати для себе?», – слушно парирує Тамара Рабешко.
«Отак уміло вивернули кожуха державні чиновники: себе ж бо не урізають у доходах!» – одностайна з нею Валентина Томілович.
«Та на їх захмарні зарплати ніяких вимог МВФ немає», – пише Ольга Ткач.
«…Треба зекономити на нещасних поліщуках: вони в болоті зароблять, у лісі на чорницях. Усе життя в нас заробляли чорною працею. Держава не дасть піднятися з колін», – переконана Люба Климчук.
Питання лише в тому, що все це люди пишуть у фейсбуці: мітинги протестів у війну заборонені. І цим підступно користуються чиновники.
• Акція проти скорочення доплат чорнобильців у Коростені
Втім, як мовилося, іще на початку грудня на двотижневий голодний протест таки вийшли в Овручі на Житомирщині. Його організаторка Марина Переходова розповіла: учасники голодування потроху повернулися до їжі – молоко, дитяче харчування. Хоча декого з голоду виводили медикаментозно.
«Нас просили не втрачати здоров’я і перейти до конструктиву. Побачимо. Ми всіх попередили: якщо такого рішення не буде за законом, то вже голодуватиме вся Україна. І ми виходитимемо на міжнародний рівень», – відзначила Переходова.
Її підтримують у громадах Рівненщини та Волині: адже маємо цілком конкретне урізання прав людей, гарантованих законодавством України.
Як «розрулять» ситуацію чиновники, – сказати складно. Втім, схоже, держава в їх особах просто сама себе перехитрила. Закон «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ухвалений ще в грудні 1991 року, на зорі нашої незалежності. Його кілька разів доповнювали, – але гарантії чорнобильцям щодо пенсійного забезпечення залишали незмінними: непопулярне це питання, знаєте… А в Україні перманентні вибори…
До того ж, майже 40 років(!) ніхто не проводив системного фахового моніторингу забруднених територій: скільки і яких саме шкідливих елементів там накопичено? І головне – як це впливає на здоров’я людей?
«Лише в перші роки після аварії нам міряли радіацію: скільки і хто тих зібертів у собі носить? А потім припинили. Тому, як на мене, не прописка на території тут головне, а те, наскільки кожна людина втратила функціональні можливості саме через вплив радіації на її організм», – мудро каже Людмила Родіна.
Власне, це і є завданням держави – верифікувати людей, які живуть у чорнобильських зонах через системний фаховий моніторинг стану території та їхнього здоров’я. Та цю роботу чиновники повністю провалили. Як і комунікацію з людьми. Тож тепер Жолнович і загрібає жар за всіх своїх попередників. Не залишаючи чорнобильцям жодного шансу.
«Чому грубо порушується наше право на інформацію? Чому ніхто нічого нам не пояснив, не розтлумачив?» – справедливо питають люди. Звісно, є серед них і такі, що маніпулювали правом проживання на забруднених територіях, прописавшись тут задля доплат до пенсій. Але на те й держава, щоб подібне унеможливити!
І головне: якби чорнобильці бачили, що високі чиновники економлять і на власних виплатах (вони теж від міжнародних партнерів), – то, можливо, не так гостро реагували б і на рішення щодо себе. Натомість уже за підсумками листопада 2024-го (за офіційною інформацією Держстату) середньомісячна зарплата державних службовців сягнула… 62 тисяч! А на казначейському рахунку, хвалиться прем’єр Шмигаль, на початок 2025-го залишилося… понад 100 мільярдів. От вам і вся «соціальна справедливість».
Омбудсмен Дмитро Лубінець підтримав людей та вніс подання до Конституційного Суду України щодо конституційності змін у Законах «Про Державний бюджет» на 2024 та на 2025 роки. Йдеться ж бо про системні порушення соціальних стандартів. А ще – прав людей. Конституційний Суд уже почав розгляд подання щодо необґрунтованих змін до Держбюджету-2024.
Наступний етап відчайдушної боротьби – Європейський Суд із прав людини, де вже кожен відстоюватиме конкретно себе. По-іншому з відкриттям цієї «скрині Пандори» й бути не могло.
• Інна Омелянчук
Фото: Укрінформ
Довідково: У 2024-му, за інформацією Пенсійного фонду, статус постраждалих внаслідок Чорнобиля мали 638.659 пенсіонерів. Найбільше з них зареєстровано в Київській – майже 206 тисяч, Рівненській - майже 94, Житомирській – майже 87 тисяч.
