- Із приводу того, які мають бути фігури, ідей було багато, - розповів різьбяр Микола Бондарчук. – Але перш за все хотілося, щоб ці фігури були пов’язані з історією міста. Тому й з’явився літературний герой Тарас Бульба, легенди про якого розповідають з покоління в покоління. Він, зокрема, тримає герб міста. Поряд із ним - Янгол у символічному вінку, в руках якого тризуб. Він у нас дивиться на схід й молиться за те, щоб у країні настав мир і відродилася Україна. Ще один персонаж - князь Острозький, який чимало зробив для величі міста. Також до цієї когорти потрапив і вчений Михайло Грушевський, який до того ж був і першим президентом України. Але він, перш за все, науковець, який написав понад 200 різноманітних праць, тому й зображений разом із книгами як символ титанічної праці.
Нині майстер інтенсивно працює над ще однією парковою скульптурою - «Дерево казок». Вже «поселилися» на ньому Гуси-Лебеді, Котигорошко, Дракон, Орел, Сова, Летючий корабель. Незабаром додадуться й герої «Рукавички».
- Кожен персонаж з’являється тут не просто так, - зазначає Микола Бондарчук, - а має свою символіку. От взяти хоча б Летючий корабель. Це, перш за все, стремління до мети, яке ми маємо виховувати у наших дітей. Сова є символом мудрості, Орел уособлює владу, а Дракон - перемогу добра над злом. Часто нових персонажів мені підказують перехожі. Якось у парк прибігли дівчатка, довго спостерігали за моєю роботою, а потім сказали, що на «Дереві казок» бракує гніздечка з пташенятами. Так і з’явилися з відкритими дзьобиками пташенята, яких мати-горлиця накриває крилами. Коли почав працювати, то помітив, що трохи нижче проступає ніби голова змії. Тому й вийшло, що пташка оберігає дитинчат від небезпеки. Загроза може виникнути будь-коли і з будь-чого, і до неї потрібно бути завжди готовим. Це дуже перегукується з подіями, що відбуваються в нашій країні.
Микола Петрович розповідає, що паркові скульптури при нормальному догляді можуть простояти до ста років. Отож коли вони вже повністю висохнуть, а це станеться не раніше весни, їх покриють спеціальними матеріалами, щоб вберегти від руйнування.
Радіють прекрасним скульптурам і жителі Дубна, адже впевнені, що вони стануть ще однією візитівкою міста. В захопленні вони й від талановитої роботи майстра, а також і вдалого вирішення проблеми: аварійні дерева не просто зрубали, а й перетворили їх на чудові скульптури.
P.S. Заслуговує на увагу і пам’ятник Тарасу Шевченку в центрі парку. Спочатку тут хотіли встановити погруддя Кобзаря, адже в місті вже височіє поет у повний зріст. Але, як з’ясувалося, на території колишнього заводу гумовотехнічних виробів зберігається двометровий бетонний пам’ятник. Встановити його мали ще 37 років тому, але чомусь задум скульпторів не прийшовся до душі управлінцям. І ось після довгих років забуття про пам’ятник Кобзарю згадали, відреставрували і встановили в парку його ж імені.
• Ольга Дем’янчук
