Конспірація – одна справа, але й плин часу «законспірував» її так, що годі було б і подумати, що у тебе під ногами величезна повстанська хата. А нині на Дубровиччині взялися за відновлення криївки. Місцеві активісти вже почали відбудову схованки й розчистили частини чималої підземної будівлі, в якій під час боротьби із «совєтами» могли безпечно перечекати і короткочасну навалу ворога, і навіть дуже сувору зиму сотні вояків УПА. Місце ж, де був зимівник, у народі називають «Лайдацька гора» – на честь курінного командира загону УПА ім. Колодзінського Лайдаки.
Ініціатором відродження цього історичного місця став депутат Дубровицької районної ради Володимир Мозоль. Спершу тут з його ініціативи встановили пам’ятний знак у вигляді Хреста Заслуги. Ця нагорода була введена наказом головного командування УПА з 21 січня 1944 року, а нагороджували нею цивільних і військових за особливу працю для Українських Збройних Сил. Напис на пам’ятному знаку: «Шановний друже! На цьому місці у 1943-44 роках знаходився господарчий пункт «зимівник» ВО «Заграва» УПА «Північ». Шануймо свою історію. Слава Україні! Героям слава!» Торік, на Покрову, його й освятили. Аби згадати минувшину та віддати шану повстанцям, з усіх навколишніх сіл зійшлися люди, чимало й автобусом чи кіньми приїхали. Як то кажуть, від старого до малого.
– Наступний етап – відродження криївки, - розповідає начальник відділу молоді і спорту Дубровицької РДА Олександр Задорожний. - Почали з кімнати, де колодязь був. Далі плануюмо відновлювати коридор та інші кімнати. Щоправда, для цього треба чимало часу, адже працювати можемо тільки у вихідні, бо ж у кожного то робота, то домашні клопоти, то погода не дозволяє. Колодязь замулило, але його обов’язково очистимо, щоб кожен міг зачерпнути повстанської води. Є у нас для цього і бажання, і допомога місцевої влади. Ще при встановленні пам’ятного знака зверталися до Сергія Киркевича, на той час голови райради, й отримали підтримку, до директора Дубровицького лісгоспу Анатолія Боровця, який також допомагає. Тож дякуємо їм за допомогу в облаштуванні та відновленні цього місця, адже вони своїми ресурсами підтримали нашу ініціативу.
А працювати тут є над чим, адже це колись був чималий об’єкт. Його побудували в лісовому масиві на пагорбі, що з трьох сторін оточувало непрохідне болото. Криївка рівновіддалена від навколишніх сіл Крупове, Мочулище, Залішани, Кривиця. Завдяки селам району, загін «Лайдаки» поновлював свої ряди новобранцями, запасався харчами, одягом та іншими необхідними речами. Тож під землею знаходились і казарми, і господарські приміщення, і кухня. Між іншим, димар вояки-повстанці обладнали у… сосні. У лісовому масиві, де розмістився «зимівник», переважали ошатні та величні вікові сосни, тож димар-сосна не кидався в очі й не виділявся на лісовому фоні загалом.
З огляду на сучасність, як розповідає Олександр Задорожний, відновлення криївки зіграє важливу роль у здобутті навичок будівництва таких споруд. Вкрай важливе відновлення та збереження таких місць і для патріотичного виховання, популяризації і донесення до широкого загалу інформації про значимі події та місця визвольних змагань українського народу.
Ще кілька вихідних – і завершать чергову кімнату, 50 відсотків її «ремонту» вже виконано. У майбутньому, сподіваються активісти, криївка стане й прекрасним туристичним об’єктом, хоча для цього треба докласти ще чимало зусиль. А щодо фінансів, то треба їх не так багато, як попервах здається. Наразі активістам потрібно закупити щільну клейонку для перекриття та біозахист для дерева від плісняви і шкідників. Не завадить, звісно, й кілька лопат та сокир у робочих руках.
• Анатолій Андрієвський
