У круглому столі взяли участь: Іван Карасьов, Голова громадської організації "Рух за справедливість" (м.Київ). Михайло Шкурін, громадський активіст (м.Київ). Микола Сірук, заступник голови Федерації профспілок Рівненської області. Романова Олена, громадська організація “Центр Інновацій” (м. Рівне). Терешко Юрій, завідувач кафедри політології і соціології Рівненського державного гуманітарного університету. Тамара Макух, доцент кафедри фінансів обліку і аудиту Рівненського інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна". Микола Ярощук, Президент Рівненської торгово-промислової палати. Веремчук Валерій, Президент ГО „Центр Економіко-Правової Підтримки”. Марія Кравчук, відповідальний працівник за взаємодію з ГР при РОДА.
Иван Карасев Наша организация хочет создать дорожную карту по выходу из сложнейшей социально-экономической ситуации в государстве
Ми начали серию круглых столов по всей Украине – в Одесской области, в Днепропетровской, Черниговской, Ивано-Франковской области. Ми ставим перед собой задачу – встречи с экспертами, чтобы понять регионы, какие настроения в регионе и где видят люди выходы из социально-экономической ситуации, которая сложилась в стране. Мы хотели бы поднять вопрос о децентрализации, создания новых рабочих мест, или хотя бы не потери старых, хотели бы проговорить бюджет 2015 года и инвестиции инновации в кризисный год.
Украина на сегодняшний день находится в переддефолтном состоянии. 70% бюджета это госдолг – внешний и внутренний. 1.3 млн грн – это государственный долг и то по курсу 16,5 грн. Сегодня мы берем деньги для того, чтобы обслуживать долги – нашим дети и внуки будут расплачиваться. Условия получения этих денег – это поднятие тарифов на коммунальные услуги.
Сегодня мы загоняем себя в глухой угол, из которого пока не будет просвета. Национальный банк, как вы знаете, с 5 февраля отпускает гривну в свободное плаванье – не будет никакого индикативного курса, будет один общий курс. По мнению экспертов до конца недели курс может быть до 23 грн. К концу года он может прийти к 50. Что получилось в банковской сфере? Банки вырезают сегодня. Золотовалютные запасы уменьшили в несколько раз. По цифрам экспертов осталось всего лишь 7,5 млрд дол. - и то на бумаге. Глава Нацбанка не хочет встречаться с людьми. Есть большая проблема заемщиков и вкладчиков – одни не могут получить деньги, другим нечем отдавать. В стране начинается безработица, нехватка рабочих мест и доллар скакнул почти в 6 раз. Децентрализация – только лишь на бумаге. Это голый популизм. Налоги, которые обещали перераспределить наши чиновники – они перераспределены в пользу центра. Мы понимаем, что основную корзину доходов составляют подоходный налог, налог на добавленную стоимость и прочие доходы. Регионам дали непопулярный налог на недвижимость. Недвижимость не работает, простаивает все. Если мы хотим продать квадратный метр, то его возможно продавать в 2 – 3 раза дешевле, чем покупали. Сегодня рынок стагнирован – рынок не работает. Если налог на добавленную стоимость раньше распределялся 80%/20%, и 20% оставалось на местах, сейчас он перераспределился 82%/18% - еще меньше денег остается в регионах, в городах. Налогообложение не дает развиваться ни малому, ни среднему бизнесу. Государство не задумывается сегодня о деловой активности городов, хотя никаких ограничений для крупного олигархического бизнеса нет – они есть только на бумаге. Принцип единого окна не работает. Что мы подразумеваем под принципом единого окна – возьмем пример у Грузи или любого другого государства Европы – если пришел инвестор, ему предлагают место для строительства – любая сфера услуг, туда подводят коммуникации. Его освобождают от налогов или делают минимальное налогообложение на ближайшие 2-3 года. За это время бизнес может начинать работать. Учат студентов – они могут начинать работать на этом предприятии и задействуют проектные институты, чтобы они могли проектировать эти сооружения. Таким образом задействованы все и экономика развивается, создаются новые рабочие места. МВФ, как вы знаете, отказался нас кредитовать, пока не будет сохранены условия мира в Украине. Пока идет война. Бюджет, который сегодня принят – антисоциальный, 1.5 тыс. грн пенсия не будет подниматься до конца года. Средняя зарплата 2000 грн, хотя на сайте Минфина декларируют 4500 грн. За счет депутатов она поднялась, которые увеличили себе в 2 раза зарплату. Бюджетники остаются на улице – сегодня полное сокращение и государство не создало механизм, чтоб людей из одной отрасли перевести в другую и создать им условия для работы. Реформы сегодня популистские – они не работают и не действуют, потому что во власти нет профессионалов. Глава Нацбанка Украины – хороший инвестиционный банкир, но она не имеет понятия о монетарной политике, как увеличивать золотовалютные резервы, как привлекать инвестиции в банковском секторе. Мы должны себе сами помочь. Поэтому мы запускаем проект «Антикризисный форум», который состоится в мае в Киеве. Цель этого проекта – создание дорожной карты. Ми ищем пути выхода из сложнейшей социально-экономической ситуации, которая сложилась в регионе. Поэтому мы прейдем к вопросам сегодняшнего круглого стола.
Скажите, пожалуйста, какова ситуация в регионе с занятостью, рабочие места сохраняются, развивается ли производство, бизнес, создаются ли новый рабочие места?
Нина Скорик, Федерация профсоюзов Ровенской области
Ці питання на даний час заморожені . Федерація профспілок області і наш голова надав багато пропозицій і міністерству і федерації профспілок України. Наші цілі – створити побільше робочих місць, щоб не закривати підприємства. Людей звільняють і вони не мають засобів для існування. Не прислуховуються до нас сьогодні.
Велика у нас заборгованість в автомобільно-ремонтному заводі. Люди ходять на роботи, але зарплати не отримують. Там є колективний договір, це прописано, що повинен власник зробити. Це військовий завод і він повинен працювати в 3-4 зміни. Ця продукція дійсно потрібна сьогодні. Наші хлопці без нічого.
Бурштин у нас видобувається. Ми просимо, скільки людей може мати там робочих місць, але треба узаконити це видобування. Нікого не можна запитати, хто і що там видобуває. Немає прозорості. Потрібно, щоб працював соціальний діалог. У нас в області в останні роки він працював на хорошому рівні, але на рівні національному федерація б’ється. Запрошує і міністрів,і Яценюка, і Порошенка, але їм не до того. У нас найбільша ГО, де люди потребують соціального діалогу. Щоб щось вирішити, треба щоб почули одне одного влада і профспілки і роботодавці. Влада нас не хоче чути. Зараз піде хвиля скорочення і бюджетників, і лікарів, і освітян. Ніхто не дає пропозицій, де мають ці люди бути працевлаштовані і що робити. Ці люди будуть просто викинуті
Иван Карасев: Я вчера в Ивано-Франковской области общался с представителями бизнеса, обычными людьми, экспертами и задавал им вопрос: Способна ли область развиваться самостоятельно и не быть дотационной а донором бюджета? Мне ответили, что область богата на полезные ископаемые, природные ресурсы, у них хорошее географическое положение. Если не будут забирать налоги, а перераспределять их так, как видит громада, область будет донором. У них есть лес, есть газ и в конце концов спокон веков были хорошими торговцами и ремесленниками. Дайте правила игры, и они будут сами жить и дотировать бюджет, развяжите руки. В Ровенской области способен ли развиваться малый и средний бизнес самостоятельно, и какая помощь нужна в регионе?
Микола Ярощук, Президент Рівненської торгово-промислової палати.
У палаті 368 членів сьогодні це субєкти господарювання всіх форм власності. Наша перша задача підтримка розвитку малого і середнього бізнесу. У наших підприємців вже крик душі проте, яке свавілля сьогодні, як їх пресують, як вони виживають, як розчарувалися в тому, що є. Люди очікували краще після революції. Усім обіцяли, що ми будемо краще жити, до нас будуть прислухатися, а нас тільки пресують.
Одна просьба наших бізнесменів – не заважайте нам працювати, розв’яжіть нам руки, ми будемо сплачувати податки, але це повинно бути справедливо, а не так, що ми їх сплачуємо, а хтось їх краде.
Складна сьогодні ситуація і багатогранна. Якщо взяти споживчий кошик – він складається з того, яка ціна кошика – все в порівнянні, яка щороку і які чинники спричинили тому, що він став в 5 раз дорожче, ніж 2 роки назад. Я не буду говорити про нас як фізичних осіб, бо ціна содіржимого в кошику залежить від ціни, яку заложив товаровиробників. А він закладає 10-15% рентабельності. По енергоносіях – водозабезпечення каналізації – з каждого підприємця збирають гроші. Регуляторна комісія в Києві – її немає, а тарифи залишилися. Люди не проти платить за цю воду, але хто таке бачив. Я задаю питання керівникам – ти приходиш магазин купуєш і викидаєш? Ні. А люди у нас отримують рахунки за водо забезпечення і водовідведення і там є спожив води і вилив води. А нашо тоді їх брать – щоб виливать? А каналізація ще дорожча, ніж питна вода. Але тоді можна відкрити кран, лічильник порахував, скільки пройшло через лічильник і заплатив за каналізацію. Але люди і квіти поливають. В СРСР був коефіцієнт – 0,7. 30% ішло на людські потреби. Зараз придумали і узаконили таку обдіраловку, що ще світ не бачив – датчани, поляки і німці сміються і питають, чи ми не дебіли. Ми платимо за дощ і сніг за метри квадратні ділянки. Якщо на то пішло, ми даємо усередньонну по місту довідку опади – і так платити. Добре, що ще за повітря не платимо. Я коли працював заступником міського голови курірував комуналку – тоді була і вода і каналізація. Підприємства працювали всі, споживання були стільки, що не хватало води давали по графіку. Було побудовано за рахунок підприємств – колосальні капіталовкладення – технічні води згори. Зараз злочин – питною водою миють машини. А технічних водовод є в місті, у всіх районах, але ніхто не користується.
Представте собі, як я працював, був ген директор водоканалу, штат, тарифи були низькі. А зараз тарифи зашкалюють. Я познакомився зі самою структурою водоканалу. Там інженерів в 3 рази більше. Якщо гендіректор їздив на старенькій волзі, то зараз на ауді. Зараз начальство має такі машини, що мало не покажеться – і це за рахунок тарифів. І вони ще хочуть піднять тарифи. І скільки не давай – завтра він буде на майбаху їздить. Це вакханалія, що твориться у на с в енергосистемі. У нас є своя атомна електростанція, у нас Добротворська, Бурштинська і Хмельницька рядом. Що придумали. Є підприємства – начали обмежувать споживання електроенергії непонятно чого. Пішли по всіх підприємствах і поставили входний автомат кому на 25, кому на 40, не розраховуючи потужності. Люди не можуть працювати. Ідуть налог на енергію. А то всьо чиє – російське. То економічний шантаж у нас. Вони зривають виробничий процес. Ти йдеш туди кажеш, що мені мало 40 ампер, мені треба не 200 квіловат, а 400 – пиши заяву. Заказуй проект у них. Дай гарантію, що за електромонтажні роботи ти заплатиш. Заплати за технічні умови – це ніби безкоштовно, але дай на благодійність, бо тобі нічого не зроблять. Сьогодні споживають не 200 кіловат, а 300 і за кожен кіловат повинен заплатить 1500 грн. Приватний бізнес з їх технічними умовами будує і робить виробництво своєї продукції – йому дають технічні умови зробить. Тоді йому щоб продать енергії на підприємство йому кажуть, що нема електриків достатньо – трансформаторну станцію, кабельні лінії – це треба передать їм на баланс, безкоштовно – вони покажуть то як збільшення капіталу їхнього.
Иван Карасев : Возможна ли децентрализация в стране, и какие реальные полномочия должны быть переданы органам местного самоуправления для того чтобы улучшился инвестиционный климат и социально-экономическая ситуация в регионе?
Терешко Юрій: завідувач кафедри політології і соціології Рівненського державного гуманітарного університету
Бачте, після Революції гідності в Україні склалася парадоксальна ситуація, що наша країна існує в ситуації неоголошеної війни і дійсно на грані банкрутства з вини нашого північного сусіда і завдяки «папєрєднікам», які роздерибанили все, що можливо, і створили настільки катастрофічну ситуацію, що Україна опинилася в ситуації в якій не була ще з 1998 року. Завдячуючи попередньому режиму і нащадкам, які і далі керують безкарно, Україна опинилася сьогодні на грані виживання в економічному, політичному, соціальному плані. Без зовнішньої допомоги, зовнішніх експертів, зовнішніх інвестицій Україна самотужки навряд чи зможе дати собі раду. Але позитивно, що українцям відкрилися очі, в якій дуже незадовільній соціо-економічній, психологічній обстановці вони жили всі 23 роки. Вони може і підозрювали, але реально не знали всіх цих масштабів до тих пір, поки в Україні не відновилася свобода ЗМІ. Я бачу величезним плюсом те, що в Україні іде війна олігархів. Українці порівнюють те, куди йшли всі ті капітали, які довгий час зароблялися незаконним шляхом. Тобто завдяки Коломойському українці на сьогоднішній день бачать, хто такий насправді Кличко, Порошенко і т. д. з точністю до навпаки. Але є друге питання – відповідальності носіїв влади. І до тих пір, поки, завдяки Азірову «папєрєднікі» і «кравасісі» не будуть відповідати за свої злочини, які скоїли до 2004 року і під виглядом дерибану скоюють далі – ця безвідповідальність ні до чого не приведе. Тому треба вимагати від влади, щоб ті, хто гроші вивезли, вони повернули і постали перед судом і не тільки українським. Вчора ВР ратифікувала документ, що вони визнають юрисдикцію міжнародного кримінального суду в Гаазі – це величезний плюс. Він дає міжнародній спільноті побачити, які злочини коїлись, дати оцінку і можливо навіть засудити тих злочинців.
Що стосується місцевого самоврядування – це дуже болюча тема для українців, бо я вважаю, що до недавнього часу вона була лише формальністю, тобто свобода місцевого самоврядування дуже потрібна всім регіонам України. Пан Коваль із Правого сектора, коли виступав у нас, озвучив таку дуже цікаву цифру, що на Волині щороку видобувається і вивозиться бурштину на суму від 5 до 7 млрд. доларів. Вдумайтеся – 5-7 млрд. дол., які тіньовим способом видобуваються і за безцінь продаються. Уявіть собі, якби дати йому ринкову вартість і дати тим, хто його видобуває отримати свої 50-60% від реальної ціни. Решта – заплати податки і спи спокійно. Узаконення цього кримінального бізнесу в Рівненській області – тобто приведення його до відповідності, щоб люди могли заробити, і щоб бюджет області і економіка отримали від цього відсоток, дасть можливість Рівненській області стати самим процвітаючим краєм України. Тому ясно, що місцеве самоврядування треба розвивати за тими євро стандартом, що є в Польщі чи Чехії, і ніякий велосипед вигадувати не треба. Треба взяти за зразок ту саму Польщу, де краще, і почуває себе краще місцевий і іноземний бізнес, і реалізувати його на Рівненщині. Без залучення зовнішніх інвестицій і кредитів Рівненщина сама собі ради не дасть, а Україна буде на межі колапсу і економічного банкрутства. Але я більш ніж впевнений, що до кінця цього року ситуація Україна з Росією більш-менш проясниться. Росія не буде воювати відкрито, а далі чинитиме військові провокації і військові допомоги своєю технікою, але це буде тривати дуже і дуже недовго. Як відомо, запасів золотовалютних в Росії вистачить на 2 роки, а через 2 роки Росія почне розвалюватися на куски завдяки Китаю, Японії і іншим країнам. І в цій ситуації Україна повинна отримати величезні преференції. Як у Росії будуть складні часи, вона буде зацікавлена, щоб Україна стала її союзником.
Иван Карасев: Скажите, пожалуйста, эта база налогообложения, которая существует сегодня в государстве, она способна давать возможность развитию малого и среднего бизнеса. И бюджет – цифры способны давать жить жителю государства, и какая доля бюджетников?
Тамара Макух, доцент кафедри фінансів, обліку і аудиту Рівненського інституту Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна": Я вважаю, що бюджет, як і минулі роки завжди був, є не досконалий. Витратна частина завжди перевищувала дохідну, і в ній переважали витрати на утримання управлінського апарату державної влади. І якщо піднялося питання про скорочення держслужбовців, то не з низу треба починати, а зверху. Тому що на місцях бюджетники получають невеликі зарплати, які мабуть не дозволяють їм прожити в нормальних умовах, забезпечити їм свої соціальні умови і комунальні послуги. Витратна частина переважає на утримання Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів і всіх чиновників. Дуже прикро, що у витратних частинах не оперує більше відсоткова частка на підняття економіки країни. Найголовніше – це підняття виробництва. Якщо воно буде підніматися – створяться робочі місця, будуть податки сплачуватися. Бо 80% бюджету - це податки, які є навантаженням на бізнес, на заробітні плати. І бізнес не може в таких умовах процвітати. Тому, якщо удосконалити чинне законодавство – Податковий кодекс, який буде сприяти розвитку малого і середнього бізнесу, і підняття його – я думаю, що буде процвітання. Якби олігархи хотіли, то створили би багато великих підприємств, які би могли забезпечити розвиток у регіонах, але якби чинне законодавство сприяло інвестиційному вкладенню – інвестиційне законодавство могло би задовольнити вкладення інвестора і його бажання вкласти, то можливо виробництво би піднялося. Важливе питання це у бізнесі пільгове кредитування. Щоб піднятися бізнесу, він сплачує крім податків великі відсотки за кредит. Дохідна частина складається із виручки і надходжень, а витратна – собівартість продукції і податки. Видаткова частина дуже велика. Якщо підніметься виробництво, у нас і створяться нові робочі місця населення буде зайняте, у них буде вища купівельна спроможність, і сплата податків, і бюджети піднімуться. І над цим мають бути контролюючі органи, але не ті, які можна купити, і які би сприяли корупційній діяльності в Україні. Головне, щоб працівники у контролюючих органах були віддані своїй справі і професіонали, і розуміли, що від них залежить майбутнє нашої країни і наших дітей. Якщо підніметься бізнес, у нас будуть прибутки і зайнятість населення. І багато готових йти на мінімальну заробітну плату, але у них немає такої можливості, бо у нас не створено робочих місць. А про валютний зашморг я чула, що банк Надра, хай він і Фірташа банк, але дивлячись на те, що проводяться судові справи, ці гроші, які хочуть відсудити – це гроші вкладників. І якщо держава відсудить ці гроші, постраждають прості люди, пенсіонери, які довірили банку гроші, і хотіли відложити гроші на ліки і сплату комунальних послуг. В банківській системі необхідно взагалі реорганізацію робити, щоб її допомогли зробити експерти з закордону. Професіонали, які би навчили і, в першу чергу, люди, які не зацікавлені в корупційній діяльності.
Иван Карасев: Дякую дуже. Якщо ви не заперечуєте, ми продовжимо тему банківської сфери. Михаил Шкурин, скажите, пожалуйста, хотел бы Вам задать вопрос: вот мы знаем, что в прошлом году было вырезано, буквально, в порядке 40 банков. И продолжает уменьшатся количество банков в банковской сфере. Скажите, пожалуйста, правильно ли ведет себя в этом ключе Национальный банк? Какие последствия могут быть вырезания банковской сферы? И существуют ли условия, при которых инвестиции возможно привлечь из за рубежа в условиях вот той, я даже не знаю как назвать, коррупционной модели, безответственной модели, непрофессиональная модель финансового состояния украинской экономики?
Михаил Шкурин: Добрый день. Представлюсь как в декабре участник Финансового майдана. Начну с сегодняшних новостей. Сегодня Гонтарева, глава Нацбанка заявила о том, что прекращаются валютные аукционы с сегодняшнего дня и учетная ставка НБУ повышается с 14 до 19%. О чем это говорит? О том, что руководство Нацбанка фактически признает свои неэффективные предыдущие действия, о том, что официальный курс доллара в ближайшее время сравняется с неофициальным, с черным рынком. На вчерашний день, это 22 покупка, продажа 29. И третье, о том, что существенно возрастет, не могу сейчас сказать цифру, обслуживание внешнего долга. И самое главное, что валютные заемщики, даже не знаю, как им теперь строить свою защиту… Какая ситуация была? В декабре месяце в Киев съехались практически со всех регионов, с Ровно в том числе, представители валютных заемщиков, вкладчиков банков и со своими даже уже готовыми законопроектами отстаивания своих прав. Но Нацбанк затянул решение. Видимо не поверили в обещания правительства сдержать курс доллара на 11. Понимали, что курс будет 22, а то и под 30. Поэтому до сегодняшнего дня нет ни одного законопроекта. Те же гарантии, которые были в виде закона о моратории на выселение, президентом Порошенко были отменены. То есть, не подписан закон. Власть полностью отстранилась от решения проблемы заемщиков и вкладчиков. И я даже думаю, что здесь проблема еще шире, потому что уже в ближайшее время на грани закрытия еще 40 банков. Сейчас выделяются, Надра банк, как сказала уже участница круглого стола, в него будет введена временная администрация. О чем это говорит? О том, что нам простым налогоплательщикам, которым повезло и нет вкладов, нам придется платить со своих налогов в фонд возвращения вкладов и спасать своих соотечественников, чтобы им что-то вернули до 200 тыс. гривен. Еще пару цифр я бы назвал таких, что отток депозитов за весь прошлый год составил 126 млрд. гривен. Если представить себе, что на руках у населения находится порядка 40-60 млрд. долларов, если правильно построить политику и привлечь те деньги обратно в экономику, нам можно было бы обойтись, я думаю, без настолько больших международных кредитов. Теми кредитами, которые мы набрали за последний год, мы себя загнали в рабство на ближайших лет 30-40. Правительство вместе с Национальным банком ведет совершенно необдуманную политику. Скорей всего они отстаивают интересы банковской группы, чем интересы обычных граждан, людей. Вопрос так же само, куда были выделены деньги на рефинансирование банков. 222 млрд. гривен были выделены в трубу. Опять таки на примере VAB банка. Сейчас в прессе начало появляться про Приват Банк о том, что выделялись деньги на рефинансирование. Они выводились на компании свои же, которые принадлежат тем или иным владельцам банков, и ушли заграницу. Мы понимаем, что пока экономика выдержит, если до конца этого года, а по прогнозам (сейчас есть разные прогнозы), кто-то говорит, что закроется каждый 4 банк, кто-то говорит, что закроется каждый 3 банк. Банковская система Украины к концу года просто может лечь.
Иван Карасев: Спасибо большое. В Украине сложилась следующая ситуация: порядка 3-5% от внутреннего ВВП создается за счет инноваций. Во всем цивилизованном мире эта цифра составляет от 60 до 90%. С 2000 года в Украине начал «работать» закон о технопарках. Недавно я встречался с одним из топ-менеджеров технопарка BIONIC Hill, который располагается в Киеве, и я задал ему вопрос: «Реально ли работают эти технопарки? Что не дает? Какова дальнейшая судьба этого продукта?». Мы знаем, что в Украине достаточное количество ІТ-специалистов – порядка 150 тыс., и украинский рынок ІТ занимал одно из ведущих мест среди самых развитых стран мира среди специалистов и среди ІТ-технологий. В последнее время мы видим резкое сокращение ІТ-специалистов, отток их заграницу. Мы не можем создавать свой собственный продукт, хотя мы понимаем, что в ІТ-индустрии крупные компании имеют 10-15 млрд. долларов оборота. Для экономики такой, как Украина, это было бы серьезное подспорье. Большой плацдарм. У нас же действительно грамотные люди. И обучаются. И самородки есть.
Я хотел бы следующий вопрос задать Романовой Елене: инновационный потенциал Ровенской области – каков он? Какие условия создаются для того, чтобы инновации развивались? Икакова доля инновационного продукта в структуре Ровенской области? Если можно, так обширно.
Елена Романова: Стосовно інноваційного продукту, я навряд чи скажу, оскільки не володію такими конкретними цифрами, але загалом можна сказати, що існує така велика прірва між громадським сектором (існує багато людей, які були в Європі, стажувались в певних організаціях європейських, бачили, як це відбувається там) і тим, що є у нас. І відповідно цього діалогу ми не спостерігаємо насправді з владою, як місцевою, так і центральною. Тобто, так, організовуються певні зустрічі і т.д., але реально не прислухаються до нас. Якщо зайти на той же сайт нашої Рівненської міської ради чи ОДА, то стає сумно. Тому що ми всі прекрасно знаємо, що Інтернет – це якраз запорука цих інновацій, які повинні бути, і в той же час там не публікуються своєчасно, наприклад, важливі рішення, не публікується нормальним чином інформація, до якої люди б мали доступ. Досі немає такої форми, як електронні петиції, а у всьому світі зараз дуже розповсюджено, коли та ж громада якогось міста може звернутись до влади чи місцевої чи центральної з пропозицією чи питанням і зробити це в електронному форматі. Тобто це дуже стандартна процедура вже закордоном, якої у нас досі немає, як не дивно. Щоправда наш мер створив свою сторінку у фейсбуці. Я не знаю наскільки вона ефективна і наскільки він розглядає ті звернення, які туди поступають. Але маю великі сумніви, що це дійсно діє. Так само, губернатор має свою сторінку на фейсбуці, але знову ж таки реальних інноваційних впроваджень, ми поки що не бачимо. Не бачимо якоїсь прозорості, не бачимо можливості спілкуватись, потрапити на власне якусь аудієнцію з нашими владцями, тому що, скажімо, якісь певні механізми.. От ми говоримо про децентралізацію і т.д., але власне механізмів, як територіальна громада може впливати і висувати свої ініціативи немає. Є місцевий референдум. Досі немає закону про місцевий референдум. Знову ж таки на громадські слухання, місцеві ініціативи, які ми можемо надавати відповідно до чинного законодавства, встановлені реальні квоти. Зібрати, наприклад, ініціативну групу у складі 1000 людей, а потім ще зібрати 5000 людей, які власне і підтримають, для того, щоб тільки її розглянули. Це не є нормальним. Тому що в нормальних європейських країнах можна менше сотні подати якесь звернення і на нього будуть реагувати. А у нас потрібно пройти дуже велику бюрократичну процедуру, яка або взагалі нерегульована, або створене штучне блокування. Відповідно влада нас не чує і про які інновації може йти мова. Тобто, якщо у нас збирається, якщо не помиляюсь, електронний квиток в нашому транспорті, наприклад, ніби то інноваційний такий крок – введемо електронний квиток. Але дивлячись на стан транспортної системи в Рівному, то мені, чесно кажучи, смішна ця ініціатива, коли у нас тролейбуси в жахливому стані. Або ж пробки, немає нормальної правильної транспортної розв’язки і т.д. – і вводити електронний квиток… А більшість людей взагалі ходить пішки, тому що їм банально немає грошей на проїзд в цій маршрутці. Пенсіонер мусить ходити пішки, бо маршрутчики не хочуть брати. І відповідно ці інноваційні кроки, якщо ми повертаємось до них, я погоджуюсь, що це дуже важлива річ і я впевнена, що у нас на Рівненщині є і молоді люди, можливо, і старше покоління, яке б нас підтримало. Можна вводити інноваційні продукти, можна наш аеропорт оживити. Створити дешеву авіалінію ,як це є в Європі, коли люди задешево кудись літають, мандрують. Тобто такі речі можна в нас реалізовувати. Але влада нас не чує. На папері у нас проходять якісь зміни, інновації, але елементарні якісь механізми, навіть ті ж самі електронні звернення і петиції, які абсолютно нормально працюють у Європі і не потребують якихось великих коштів, а просто якоїсь банальної прозорості і бажання – у нас це все не працює. Тобто, люди є, потенціал є, але влада не надто в цьому потенціалі зацікавлена, щоб його реалізовувати, не прівлєкає якихось грантів нормальних з закордону для цих інновацій і т.д. Тобто ми б’ємось на такому громадському рівні. Намагаємося щось робити, але нас не чують.
Иван Карасев: Спасибо большое.
Алексей Смирнов: - Можна ще добавити? Смірнов Олексій, менеджер зі звязків з громадськістю ГО «Центр інновацій». В плані, як ви говорили в ІТ у Рівненській області, ті університети, які у нас є державні, вони не забезпечують того, що люди стають великими професіоналами у сфері ІТ. В нас є приватний заклад ШАГ, який дає міжнародний диплом. Люди, коли отримують цей диплом, вони в Рівному не затримуються, вони виїжджають. В нас зараз повернулось тільки двоє людей, які навчались раніше в Рівному, їздили в Київ, там починали свій бізнес. І всі люди, які професіонали в ІТ, вони потім виїжджають в силіконову долину, якщо ви знаєте, де збираються всі відомі айтішники, і там починають просувати свої бізнеси. І тільки 2 людей в поза тому році повернулись в Рівне і щось починають робити в Рівному. Всі інші люди просто виїжджають. В сусідній області у Львові там стараються таких людей затримувати. Вони їм створюють умови, вони їм збільшують зарплати, вони мотивують, щоб айтішники не виїжджали закордон. Із тих знайомих, яких я знаю, які розвивались в цих питаннях, вони або виїжджають закордон, в ту же Польщу, де компанія Google набирає професіоналів. Ті хто не професіонали, їм дуже важко навчиться. В плані інших інновацій в нас має створюватись по плану в кінці весни «зелена зупинка». Це в нашому районі зупинка з зеленим дахом, сонячною батареєю, яка буде сама себе забезпечувати. Але тут починається багато проблем – хто ставить зупинку? Проект розроблений, бюджет розроблений. Звертаєшся в міськраду, управління транспортом і це процес гальмується. Тобто люди вже зробили все. Все розписано, все розставлено, але треба ж виділити квадратні метри, щоб поставити цю зупинку. І тут починаються проблеми. І ще хотів розказати про одну таку інновацію: в Рівному , якщо ви знаєте, є сміттєпереробний завод. Це єдиний, не те що в Україні, це єдиний в СНГ сміттєпереробний завод, який перероблює завод на паливо. Але з кінця 2013 року він стоїть. Чому стоїть? Працювали люди, він починав розвиватись, але в Верховній Раді в кінці 2013 року міняють законопроект, який обмежує певні екологічні норми. Все. Завод зупиняється. Робочих місць для людей немає, хоча він їх нормально забезпечував. Сміття можна було переробляти на паливо, забезпечувати газ. Але все зупиняється зверху, бо змінюється якийсь один законопроект.
Иван Карасев: Дуже дякую. Следующий вопрос хотел бы обговорить с Марией Кравчук. Из тех круглых столов, которые у нас были, это первый представитель органов местного самоуправления или местных администраций, который пришел на круглый стол. Все прекрасно понимаем, что нареканий очень много касательно действующей власти и на местах и в центральных органах исполнительной власти, и законодательной власти. Мария, скажите, пожалуйста, а есть ли диалог между громадой и администрацией либо органами местного самоуправления. Слышите ли вы и какие пути дальнейшего развития громад вы видите в области? Как реально может администрация помочь обычным людям, гражданам, нам с вами?
Мария Кравчук Дуже дякую за запитання. Дійсно в нас в області існував вже протягом 4х років дуже великий об’єм роботи стосовно співпраці з громадськими організаціями і з громадами міст, селищ і сіл. Поки що хочу повідомити, що в цьому році в нас створена Громадська рада при Рівненській ОДА, до якої потрапило 75 громадських організацій не тільки Рівненщини, але й всеукраїнського напрямку і зі всіх районів області. Також, хочу поінформувати, що ці громадські організації мають можливість працювати в будь-яких напрямках нашої соціально-економічної сфери Рівненщини. Тобто на базі цієї Громадської ради кожен член громадської організації ініціює і ставить до влади питання, проблеми, які існують в різних сферах. Тим більше, що ця громадська рада створила 16 комітетів всіх напрямків і в обласній раді і в районних радах. Чому я сьогодні познайомилася з Олесею ближче? Тому що ГО на Рівненщині зареєстровано більше 700. Активних досить мало, їх навіть не набереться 100 чи 50. Це означає те, що ГО, якщо вона активно працює, активно продукує різноманітні інноваційні проекти, вона говорить не тільки ось тут. Нас скільки тут зараз. Ми про це почули. Але інші ГО не знають, що цей круглий стіл був. Тобто дійсно має працюватись і преса, і в фейсбуці зареєстровані, різноманітні проекти. Це означає, що якщо мають напрямки проблемні, вони обговорюються на цій громадській раді. Ставляться питання до всіх гостро управлінських напрямків, які є в нашій владі. Вони вирішуються. Питання уже фінансування, гострих таких питань – вони дійсно ставляться на рівень проведення громадських експертиз. Існують громадські експертизи, які в минулому році ставились . Було 2 громадські експертиз. Які ставила громадська організація по захисту довкілля. Вони ставили питання в селі Шупки було дуже багато ртутних ламп, які не утилізувалися. Якраз у цьому напрямку вони були утилізовані. Лише громадська організація ставила це питання. Вони вирішуються. Великий потенціал. Що стосується громад. Громади зараз виходять на новий рівень. Вони вчаться працювати в напрямку децентралізації. Кожна громада направляє своїх представників до райдержадміністрацій, до громадської ради, які піднімають ці питання. Так само як і громадська рада при Рівненській ОДА. Тим більше, хочу повідомити, що громадські ради створюються при всіх напрямках пріоритетних. При МВС. При різних таких структурах, де існують проблеми. Так, проблем дуже багато, але в цьому напрямку дуже багато працюється. Тому я хочу всіх, хто зацікавлений. В нас пройшли установчі збори громадської ради і в лютому буде перше засідання. Тобто, будь-яка ГО, будь-яка асоціація чи профспілка, чи благодійний фонд можуть долучатись до роботи, ставити це питання на вищому рівні, де в нас є преса, і сайт громадської ради. Можливо хтось хоче зайти, саме сайт громадської ради при ОДА gromrada.rv.ua. Заходьте, будь ласка, ставте запитання. Існує також цей електронний потік запитань і відповідей. Все це є. Можливо не на такому рівні, що всі це знають. Тому я запрошую, залиште координати, особисто я можу інформувати, коли будуть засідання. Будь-які ваші питання будуть розглядатись на круглих столах, на комітетах, на громадській раді, де є присутній голова адміністрації, голова обласної ради, заступники профільні.
- Хто буде головою Громадської ради?
- Громадська рада на першому засіданні буде обирати нового голову. Претендентів може бути багато.
Алексей Смирнов: Можна добавити про громадські ради? Я представник громадської організації. Вже пару років різних організацій. Ви казали, що є багато організацій, активних мало. Найактивніші організації – це молодіжні громадські організації, де просто збираються молоді люди, студенти, учні і самі стараються вирішувати проблеми, самі стараються шукати ці кошти. І з тих, які я знаю активних організацій молодіжних, одна організація не входить в вашу раду, хоча ви сказали, що багато входить. Недавно також читав в ЗМІ, що створилась ГР при МВС. Мене цікавить питання міліції. Я є член кампанії «Міліція під контолем». І читаю, що створилась ГР при МВС. Коли вона створювалась? Як вона створювалась? Яких людей туди набрали? Що робили? Не ясно. Так само ви заявляєте, що у вас є ГР, там є багато організацій. Найактивніші організації молодіжні туди не входять.
