Індустрія грального бізнесу з 2009 року в Україні вважається незаконною. Тобто казино, букмекерські контори, гральні автомати за грошовим або майновим виграшем, лотереї (крім державних) та розіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі ЗАБОРОНЕНІ.
Однак, як наголошували в уряді, результати цієї заборони призвели до того, що азартні ігри зараз проводяться «в тіні», а їхні організатори отримують величезний прибуток. Також із мінусів – відсутні надходження до державного бюджету у вигляді податків і зборів від грального бізнесу. Щоб змінити стан грального бізнесу «на руку» державі, у Верховній Раді 17 жовтня цього року зареєстрували новий проект Закону «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор».
Текст проекту можна побачити на офіційному сайті Верховної Ради України. Зокрема, у ньому зазначається, що «в Україні дозволяється випуск і проведення виключно державних лотерей, організованих Уповноваженим органом шляхом видачі оператору державних лотерей ліцензії на випуск і проведення лотерей в порядку, встановленому цим Законом… В Україні дозволяється випуск та проведення таких видів лотерей: 1) миттєва лотерея; 2) тиражна лотерея (лотерея з відсотковим призовим фондом, лотерея з фіксованим призовим фондом, змішана лотерея, визначена лотерея тощо); 3) комбінована лотерея…».
А нещодавно – за інформацією сайту «Район. Острог» – Острозька міська робоча група з питань погашення заборгованості з заробітної плати перевірила стан дотримання законодавства про працю в торговельних та розважальних закладах цього міста. Зокрема, робоча група навідалася до двох залів гральних автоматів, котрі працюють під виглядом закладів Національної лотереї. Під час візиту виявили відсутність відповідних ліцензій, чіткого графіка роботи й непрацевлаштованих офіційно робітників. Також у цих закладах зафіксували антисанітарні умови. За результатами перевірки підготовлено та скеровано матеріали до правоохоронних органів та органів Держпраці.
То що ж насправді відбувається в закладах так званої «Національної лотереї»? Щоб про це детальніше дізнатися, ми поспілкувалися із колишнім працівником державної лотереї. Чоловік недовгий час пропрацював в одному із подібних закладів міста Рівне охоронцем, іноді йому навіть доручали роботу адміністратора. Своє ім’я та прізвище він вказувати в газеті відмовився, але розповів про те, що побачив. Зокрема, за якими критеріями підбирають персонал e такі заклади, які суми залишають клієнти «в комп’ютерах» і як працівники поліції можуть вплинути на припинення діяльності державної лотереї.
– Який контингент таких-от державних лотерей? – запитую співрозмовника.
– До нас приходили різні люди. Але скажу точно: нормальні люди не сидітимуть вночі в подібних закладах – вони спатимуть вдома. А щоб краще сиділося, у таких закладах наливають алкоголь. Ставиш ставку – раніше була мінімальна ставка 100 гривень, а зараз, думаю, десь біля 1000 – і людині за цю ставку наливають 50 грамів горілки.
Якщо коротко, то основною моєю роботою було заспокоєння буйних клієнтів. А з деякими відвідувачами я навіть «спілкувався». Ось, наприклад, заходив до нас чоловік – водій сміттєвоза – зі словами «Сьогодні отримав зарплату!». Я питаю у нього: «Яка ж у тебе зарплата?». Каже: «П’ятнадцять тисяч гривень». А це, уявіть собі, було ще декілька років тому! І всю зарплату він «просаджував» у гру.
А ще, пригадую, один із відвідувачів закладу хотів мене набити – просив вийти на вулицю. Я трохи затримався, але вийшов. Та людини цієї вже десь не було.
Багато людей приїжджало на солідних машинах, у дорогому одязі, але все одно грали…Був і такий, який казав, що і квартиру тут «просадив», і машину, і бізнес був – ще й у боргах залишився. Вже і в тюрмі встиг відсидіти, але приходив у гральний заклад знову і знову. Казав, що не може жити без гри, буцімто, йому не так важливо, виграє він чи програє, головне - сам процес гри.
Знайомий мені розказував (теж працює в одному із закладів «державної» лотереї), що за одну зміну якийсь із відвідувачів «просадив» 110 тисяч гривень… Тобто клієнтами таких закладів є дуже різні люди.
– Скільки часу люди просиджували за такими комп’ютерами?
– Бувало по-різному. Грають же на звичайних комп’ютерах, от тільки на них встановлена спеціальна програма. І часто зовсім не стежать за часом.
Я бачив, як кожен день забирали з каси понад десять тисяч гривень: тобто приходила уповноважена особа і їй видавали ці гроші. І це лише з одного залу.
– З одного залу? Тобто зал був не один?
– Ще є VIP-зал – він «закритий» і там мало комп’ютерів. А у звичайний зал може швидше прийти поліція і розпочати поверхневу перевірку на «підозрілих» їм осіб.
– Чи бували у вашому колишньому закладі роботи постійні клієнти?
– Звичайно. На них страшно було дивитися. Такі приходили і казали: «Залиш мені цей комп’ютер, нікого за нього не сади! Я зараз піду, але повернуся…». І він дійсно грав, потім йшов кудись, а потім знову вертався на те саме місце. Бувало й таке, що питали, який комп’ютер кращий і скільки із нього можна забрати виграшу тощо.
– Яка атмосфера зазвичай у закладах «державної» лотереї?
– Музика, всередині приміщення темно і, як уже зазначав вище – можна потрошки собі попивати. Тобто зроблені «всі умови» для комфортного проводження часу.
– Чи приходила поліція перевіряти заклад?
– До нас приходив міський депутат Анатолій Чугуєвець. Робив «кіпіш» і кричав «Ага, у вас тут гральні автомати! Але автомати ж заборонені!» й викликав поліцію. А ми просто вимикали рубильник і все – світла в приміщенні не було. І коли приїжджала поліція, то вона бачила лише звичайні комп’ютери. Такий собі «комп’ютерний клуб».
– А ніхто перевіряти ті комп’ютери не намагався?
– А як перевіриш?! Пропало світло – та й все на цьому. А забрати комп’ютер – не мають права.
– Як підбираються кадри на роботу в такий заклад?
– Відбирали спортивної статури хлопців, які могли «і словом, і ділом». А адміністратором завжди була дівчина. У неї була спеціальна кнопка – коли її натискала, приходив начальник охорони і заспокоював відвідувачів.
– Як саме заспокоював?
– То вже своїми власними методами.
– Ви казали, що пропрацювали в закладі «державної» лотереї недовго. Що Вам там не сподобалося?
– Особисто мені – накуреність у приміщенні, дихати було важко. Та й взагалі у мене був важкий робочий графік: йшов працювати на ніч, а вдень у мене було навчання. Для відпочинку залишалося зовсім мало часу.
– Чому комп’ютери, на яких грають в азартні ігри, не підпадають під закон про заборону гральних автоматів?
– Гральні автомати на кнопках. А це – державна лотерея МСЛ (українська компанія, що спеціалізується на розробці та розповсюдженні українських державних лотерей. Створена 1998 року на базі державного оператора лотерей «Молодьспортлото», – ред.), і вона є законною, адже лотереї проводяться на комп’ютерах. Тобто за pаконом та за документами вони «чисті».
У мене знайомий працював у податковій – саме вона займається такими справами. Я в нього запитав, чому податкові не можуть прикрити лотерейний бізнес. Він розповів, що одного разу з колегами навідалися у такий заклад і забрали комп’ютери. Але згодом їм зателефонувало «начальство» і сказало вернути все, як було. Тож висновок робіть самі. Щодо поліції – вона може тільки написати заяву або взяти пояснення в працівників лотереї.
– Але всі ж розуміють, що відбувається в таких «лотереях»…
– Всі знають, але, як бачите, ніхто нічого не може зробити. Або ж не хоче.
– Як Ви думаєте, скільки ще часу діятимуть подібні «лотереї»?
– Я думаю, що завжди. Вони були, є і будуть.
– А особисто Ви пробували грати?
– Так, пробував. Тоді, коли були популярними кнопкові автомати – всовуєш у них 50 копійок і граєш. Пам’ятаю, дві гривні вклав – п’ять гривень виграв, потім знову п’ять гривень програв… І після цього я зрозумів, що такий азарт – не моє. Потрібно бути дурнем, щоб надіятися на удачу в таких іграх.
• Спілкувалася Олександра Нагорна
© Авторські права захищені. При використанні матеріалу обов'язково вказувати прізвище автора та сайт www.visti.rovno.ua. Для електронних ЗМІ — обов'язкове активне гіперпосилання «Вісті Рівненщини» з переходом на використовувану публікацію на сайті газети.
