Навряд чи думав молодий випускник Млинівського зооветеринарного технікуму Петро Ягодка у далекому 1969 році, що село Розваж Острозького району стане для нього смислом і сутністю життя. Адже народився він у Новородчицях теж Острозького району, проте, потрапивши в Розваж після завершення навчання у технікумі, спочатку на практику, а потім і на роботу, залишився тут назавжди.
Тут і познайомився зі смуглявою сільською красунею Надею, з якою невдовзі й побралися, а в шлюбі народили і виховали четверо дітей— Юрія, Тараса, Аню та Юлю. Діти, окрім найменшої Юлі, мають уже свої сім’ї, подарували Петру Івановичу та Надії Михайлівні семеро внуків: Іванну, Сергія, Мирославу, Анастасію, Івана, Софію і найменшеньку Надію. Так що слава сім’ї Ягодок, як мовиться, росте і примножується.
У минулому році місцеву розвазьку громаду очолив старший син Петра Івановича - Юрій, який раніше, в період президенства Віктора Ющенка, був головою Острозької райдержадміністрації. Люди обрали Юрія Петровича, бо вже не один десяток років добре знають його батька, який ще ніколи не залишав їх у біді.
А поряд із батьком у ПСГП «Розвазьке» працює молодший син Тарас, є найпершим його помічником, заступником і, можна сказати, правою рукою. Усі питання, які стосуються ремонту техніки чи придбання нової для господарства, лежать на Тарасові. Це сфера його відповідальності, хоча й батько теж не стоїть осторонь цього процесу. Радіє, що є кому передати досвід, десь порадити чи підказати, а десь і пожурити. Син бо ж кожен день поряд і виріс як керівник саме на батькових очах. Та й взагалі, так воно склалося у сім’ї Ягодок, що діти наче й практично не покидали батьківську оселю, завжди трималися й тримаються отчої домівки, хоча всі здобули вищу освіту. Старша донька Аня вийшла заміж за острожанина Анатолія, і хоча подружжя мешкає в Острозі, проте обоє працюють у «Розвазькому». А найменша донька Юля нині здобуває фах архітектора в Національному університеті водного господарства і природокористування та консультує свого татуся в питаннях будівництва. До речі, нещодавно зводили гараж для сільськогосподарської техніки, і Петро Іванович радився з донькою, як буде краще.
Сьогодні ПСГП «Розвазьке» - це достатньо прибуткове с/г підприємство Петра Ягодки, який разом із членами своєї родини, а також з багатьма односельцями зумів довести, що працювати на землі з прибутком таки можна. І невипадково у Розважі знаходять роботу і гідний заробіток багато мешканців сусідніх сіл. Вони так і кажуть: «Треба йти і проситися на роботу до Ягодки». А все могло бути інакше, адже коли Петро Іванович очолив господарство у 1998 році, стан справ тоді був катастрофічний. Від попередників залишилися великі борги, незорані та незасіяні поля. Мова йшла навіть про банкрутство «Розвазького». Десятки, а то й кілька сотень колективних господарств у нашій області в ті роки розвалилися і зникли назавжди, а їхні тодішні керівники скрушно розводили руками, мовляв, така політика у державі — «на розвал». Проте Петро Іванович не опустив рук, а відразу ж взявся до справи. За два роки вдалося ліквідувати заборгованість, поступово розрахувалися з кредиторами, виплатили затриману заробітну плату працівникам. Справи в господарстві пішли вгору і, головне, - люди йому повірили. І коли влітку Петро Ягодка з гордістю показує поля пшениці, буряку чи то вівса, то вкотре переконуєшся, що в кожній історії - чи то великій, чи то маленькій - роль особистості є вирішальною. А все інше — підтримка, обставини, час, везіння врешті-решт, є теж важливими, але не головними.
• Василь Бурченя
