Тут, серед дбайливо реконструйованих землянок, традиційно відзначають День партизанської слави учасники бойових дій, їх нащадки, земляки, представники влади на чолі з ініціатором святкування головою ОДА Василем Берташем.
Лісовий табір знову ожив людьми. Приїхало чимало молоді, ветеранів праці і війни, серед яких і колишні бійці цього загону. Усі з цікавістю оглядають партизанські землянки, а в одну з них заходить літній чоловік з численними нагородами на грудях і каже:
- Тут з серпня 1943-го жив я, Самійло Солянович, зв’язковий загону. Неподалік, бачите, криниця, за нею землянка командира загону Петра Тележкіна. У такому приміщенні ночувало багато бійців, тож спали на встеленій мохом долівці, гуртом на одному боку, і перевертались по команді на інший, аби якось зігрітись в люті холоди. Звідси ходили на бойові завдання, підривали ешелони, мости на залізниці Олевськ-Ковель. Згодом загін рушив на Волинь, бився з фашистами в тамтешніх лісах. Особливо жорстокою була сутичка в Ратнівському районі. Там і з’єднались з наступаючими військами Радянської Армії, відтак воював у ній солдатом. В одному з боїв під час атаки вся рота загинула, залишився один я, поранений в груди. А після госпіталю демобілізувався 26 квітня, за два тижні до Перемоги...
Його товариш Іван Карповець додає, що із 126 чоловік, які тоді пішли з села Березове воювати з окупантами, залишився сьогодні живим один. Тому на свято пам’яті і шани прибули дружини, родичі народних месників, як наприклад, дружина партизана з сусіднього села Грабунь, бо сам ветеран вдома лежить без ноги.
Посеред табору облаштували поміст-сцену, лавки для поважних літніх глядачів. Розпочали урочисте зібрання піснею-реквіємом про полеглих захисників Вітчизни. До присутніх з щирою промовою звернувся Василь Берташ, уродженець Рокитнівщини, син фронтовика. Він сказав, що пишається земляками, які в грізні роки війни добровольцями стали в ряди захисників рідної землі, не жаліли сил, здоров’я і самого життя в боротьбі з ненависним ворогом. Мало залишилося їх нині, тож кожен має бути оточений турботою і увагою. Василь Михайлович побажав партизанам, іншим ветеранам війни міцного здоров’я, довгих щасливих років життя і запевнив, що й надалі буде робити все можливе для покращення їх добробуту, для економічного і духовного розквіту поліського краю. З побажаннями здоров’я, добра, довголіття виступили народний депутат Павло Сулковський, в. о. ректора НУВГП Микола Сорока, колишній командир підрозділу партизанського з’єднання Бегми полковник у відставці Андрій Гречко.
Завершилось святкування щедрим пригощанням ветеранів і всіх присутніх на галявині смачними стравами польової кухні.
• Анатолій Кардаш
