Його унікальність полягає в тому, що він єдиний входить до структури Національної академії наук України.
Був заснований у 1995 році як Вища школа права при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Головна мета закладу – підготувати правознавця з глибокими класичними знаннями у сфері юриспруденції і виховати особистість - фахівця з високими морально-етичними якостями. Викладачами профілюючих дисциплін є провідні науковці у сфері юриспруденції, академіки, члени-кореспонденти Національної академії наук України та галузевої Національної академії правових наук, професори та доценти.
Імідж інституту розпочинається з ректора. Юрій Бошицький – професор, заслужений юрист України, заступник Голови Союзу юристів України, організатор наукових досліджень і навчального процесу, організатор і керівник багатьох міжнародних проектів, переможець Всеукраїнського конкурсу на краще професійне досягнення «Юрист року-2013» у номінації «Юрист-вчений», висококваліфікований правознавець, шляхетна, мужня і талановита людина.
Наш журналіст зустрівся з ректором Юрієм Бошицьким.
- Юрію Ладиславовичу, яке завдання для Вас є першорядним?
- І надалі формувати гідну еліту України ХХІ століття, щоб забезпечити могутність нашої держави. У сучасних умовах функціонування та розвитку юридичної науки та освіти відбувається докорінне переосмислення основ правознавства, що проявляється в більш глибокому і системному аналізі його методологічних проблем. Нині значно актуалізується необхідність комплексного дослідження феномену правової системи. Сучасна вища юридична освіта – це своєрідний інструмент, з допомогою якого юрист отримує не тільки належну професійну кваліфікацію, а й виховує у собі професійні ідеали, повагу до прав та свобод людини. А тому вважаю найважливішим удосконалення якості підготовки студентів та необхідність розширення і зростання вузу.
Це головний критерій оцінки діяльності будь-якого навчального закладу. Однак, для Київського університету права НАН України в умовах конкуренції, розвитку ринкових відносин якість підготовки фахівців визначає не тільки авторитет і престиж, але й можливість постійного вдосконалення та розвитку.
- Чи керуєтесь Ви принципом, згідно з яким сучасна вища школа повинна відповідати на запити часу, інакше кажучи, іти в ногу з часом?
- Зрозуміло, що зігнорувати сучасні виміри і стандарти освіти ми не можемо, але це не означає, що ми маємо зайняти конформістську позицію і працювати під диктат сучасності. На мою думку, виграє той, хто уміє будувати з нею рівноправний діалог, навіть більше – здійснювати вибір майбутнього, окреслюючи такі перспективи, які можуть згодом стати реальністю. Оскільки правова система є чинником, який справляє величезний вплив на вирішення поставлених життям проблем та викликів, зокрема, впливає на поглиблення демократичних процесів у суспільстві та державі, вирішення проблем захисту прав та свобод людини, удосконалення законодавчого процесу, підвищення ефективності правового регулювання, формування правосвідомості, розвитку правового мислення тощо, то надзвичайно важливою є наукова розробка цієї проблематики.
- Отже, майбутнє Ви будуєте вже сьогодні? Яким шляхом ідете до заданої стратегічної цілі і яким чином це відображається на навчальному процесі?
- Студенти університету опановують не тільки освітньо-професійні програми, затверджені Міністерством освіти і науки України, а й отримують додаткові знання через інноваційні методи навчання – майстер-класи (конституційна юстиція, судовий захист у кримінальній юстиції, Інститут Конституційної скарги в Україні, космічне право, морське право, захист прав і свобод людини). Впроваджуються креативні педагогічні та науково-методичні досягнення.
Починаючи з 2010 року, КУП НАНУ щорічно проводить шість міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій: «Наукові читання, присвячені пам’яті В. М. Корецького», «Сучасні проблеми правової системи України», «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку», «Європейська юридична освіта і наука: студентський вимір», «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні», «Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії». Дві останні проходять на базі Рівненського інституту. Із 2009 року університет проводить власні конференції у Словаччині та Угорщині спільно із Закарпатським державним університетом та університетами Угорщини та Словаччини.
- Як можна відстежити зі стверджених Вами концептуальних засад розвитку вузу, який Ви очолюєте, - головним вектором його прямування є співвіднесеність із європейськими стандартами юридичної освіти. Як відомо, 2 серпня 2013 року Вам присвоєно Великий Золотий Почесний знак за заслуги перед Республікою Австрія.
- Наближення правової системи України до європейських стандартів передбачає передусім реформування та поступове приведення нормативної та інституційної основи до права Європейського Союзу. Тому цілком виправданою є обрана Київським університетом права НАН України стратегія міжнародного співробітництва у сфері освіти і науки. У її параметрах відбувається поглиблення закордонних контактів, досить частими є візити іноземних науковців, які проводять майстер-класи, беруть участь у семінарах, круглих столах та конференціях. КУП підписав більш як 60 угод про співпрацю з різними навчальними закладами 22 країн. Зокрема, укладено меморандуми про співпрацю з такими закладами, як Гентський університет (Бельгія), Університет національного та світового господарства (Болгарія), Ростовський державний економічний університет (Російська Федерація), Університет імені 1 грудня 1918 року м. Альба Юлія (Румунія), Кавказький міжнародний університет (Грузія) та ін.
На Міжнародній спеціалізованій виставці «Освіта та кар’єра-2013» КУП НАНУ виборов гран-прі у номінації «Міжнародне співробітництво у галузі освіти і науки». Що ж до базового закладу, диплом якого отримують студенти РІ КУП НАНУ, то з 2011 року у ньому здійснюється підготовка магістрів за спільними магістерськими програмами з Варненським вільним університетом «Черноризець Храбр» (Болгарія): «Право Європейського Союзу» і «Міжнародне право та безпека». Таким чином, студенти отримують два дипломи, один з яких – європейський.
Варто підкреслити, що студенти Рівного долучені до всіх запланованих міжнародних проектів, вони є учасниками численних майстер-класів, всеукраїнських та міжнародних конференцій, які відбуваються і поза межами України.
- Ви дуже високо ставите роль майстер-класів...
- Вплив майстер-класів не можна недооцінити. Майстер-класи відомих науковців у Рівненському інституті КУП НАНУ вже стали традиційними. Яка ж користь від зустрічей з іноземними науковцями та відомими постатями юриспруденції для студентів? По-перше, це можливість підвищити рівень знання іноземної мови. По-друге, сприятливе середовище для розвитку компетентнісної обізнаності у сфері юриспруденції. По-третє, це спілкування з науковою інтелігенцією світу, котра є гідним прикладом для наслідування. По-четверте, це пізнання світу, який дотепер був маловідомим.
- Відомо, що Ви не тільки юрист-новатор. Як вписується у контекст Ваших міжнародних правничих ініціатив запропонований Вами проект «Інтелектуальна власність в Україні – перлини живопису для студентської молоді»?
- Нам важливо донести до молоді не формальну ідею права, а його креативну основу, що здобувається за умови розвитку особистісного потенціалу юриста, зокрема шляхом долучення до мистецьких надбань. Як приклад, персональна виставка картин ректора Університету Святих Кирила і Мефодія професора Пламена Легкоступа (Велико Тирново, Болгарія), що відбулася у рамках згаданого проекту. Таких виставок відбулося понад 70: у Болгарії, Франції, Австрії, Бельгії, Росії, Німеччині, Швеції, Сербії, Чорногорії, Македонії. Роботи професора належать колекціям Національної художньої галереї у м. Софія та художнім галереям у м. Велико Тирново і м. Разград (Болгарія); Культурному центру A.M.O.R.C в Парижі, Франція; Болгарському культурно-інформаційному центру в Москві; фундації «ARTKIBIUS» в Бельгії та ряду приватних колекцій в Болгарії і за кордоном. Це знаменно, що студенти РІ КУП НАНУ долучилися до когорти поціновувачів прекрасного.
- Вірю, що у Вашої справи велике майбутнє! Сподіваюся, що це інтерв’ю дозволить усім, хто зацікавлений правничим майбутнім України, оцінити масштаби Вашої діяльності.
• Розмову вів Роман Вістенко
Cлово гостям,
які свого часу
відвідали
Рівненський інститут Київського
університету права.
Гіоргі Мітов,
професор Університету Святих Кирила і Мефодія (Велико Тирново, Болгарія, екс-радник президента Болгарії, професор університету ім. Св. Кирила і Мефодія, м. Велико Тирново:
- Перебуваючи у Рівному, відчув спільність нашої ідейної платформи, наших пошуків та устремлінь. Ректор Юрій Бошицький працює на перспективу, він є креативною людиною, яка переступила межі свого часу.
Павло Кліма,
член Асоціації правників Чеської Республіки, викладач Метропольного університету у місті Прага, доктор права:
- Говорячи про право ЄС, можливість удосконалення політичної системи та системи державного управління, а також чеський досвід гармонізації законодавства та впровадження реформ, думаю про Україну. Її євроінтеграційний курс визначається однозначно і тут, в контексті нашого діалогу. Вдячний пану Бошицькому за сприяння та відкритість, за вміння будувати нові стандарти співпраці.
Сімон Маттейссен,
омбудсмен міста Роттердам (Нідерланди):
- Головна тема нашої ромови – «Довіра омбудсмену та Європейська конвенція про захист прав людини». Нині ми говоримо не тільки про основні завдання та роль омбудсмена, даємо фахову оцінку таким питанням як паризькі принципи, високий і низький рівні довіри суспільства, обов’язки відповідно до Європейської конвенції про захист прав людини, а й стверджуємо особистісний потенціал правничого поля.
Тільки той, хто глибоко оволодів юридичними знаннями, має ораторські здібності, високий рівень аналітичного мислення і обов’язково вільно володіє кількома іноземними мовами, може претендувати на успіх.
Я зустрів тут таку особистість в особі ректора Юрія Бошицького. Він робить речі, які викликають захоплення.
Герберт Кьоек,
декан юридичного факультету університету м. Лінц (Австрія):
- Сьогодні відстані скорочуються. Нам бути разом. Наша розмова – це взаємні кроки назустріч. Я вдячний пану Бошицькому за те, що ми маємо важливий обмін думками, наші плани щодо подальшої співпраці обов’язково будуть реалізованими.
Кристина Герміда дель Лано,
професор університету ім. Короля Хуана Карлоса (Мадрид, Іспанія):
- Я рада, що Рівне відкриває нам Україну, готову до діалогу. Студенти отримують в інституті дуже високу фахову підготовку, про що свідчить їх компетентність у дискусії. Розумію, що успіх приходить не просто так. Тут бачу зусилля ректора Юрія Бошицького. З такими людьми хочеться працювати і надалі.
День відкритих дверей:
22 лютого 2014 року та 30 березня 2014 року о 12 годині.
Адреса: м. Рівне, вул. Короленка, 5
Довідки за телефонами:
(0362) 26-66-14, 62-04-48, 62-05-89 (068)323-18-16
e-mail: rivne@kul.kiev.ua web: www.rivne.kul.kiev.ua
