12 серпня минув рік, як Андрія Карауша обрали головою обласної ради. Про результати роботи, популярні та непопулярні рішення очільник обласного представницького органу розповів нашому виданню.
– Обласна рада своїм рішенням у березні минулого року віддала бюджетні повноваження, на період військового стану, обласній військовій адміністрації, як при цьому змінилася робота обласної ради?
– В умовах воєнного стану відповідно до законодавства, в частині прийняття бюджету та програм робота обласної ради дійсно зазнала змін. Тепер це повноваження обласної військової адміністрації. Але обласній раді, як органу влади, і без того вистачає роботи та повноважень. Це і питання комунальної власності, управління, оренда, функціонування комунальних закладів, установ, підприємств, а їх – понад 90, і питання призначення та звільнення керівників та інші.
– За рік Вашої каденції майже не було резонансних питань, але два проєкти рішення – щодо реорганізації закладів позашкілля та закладів соціального захисту – викликали певну дискусію серед людей. Такі рішення який дали результат?
– Вважаю, що ці рішення були правильними. Це дало змогу прибрати низку негативних моментів. Щодо позашкілля, то на сьогодні завершуються вже всі процедурні моменти. Так, із 15 вересня запрацює багатопрофільний заклад позашкільної освіти «Центр національно-патріотичного виховання та позашкільної освіти», який займатиметься позашкільною освітою в області, в тому числі з внутрішньо переміщеними особами і з дітками з особливими потребами. Наголошую, що всі гуртки, де займалися дітки, продовжать функціонувати. Водночас додаються нові напрями – художньо-естетичний та соціально-реабілітаційний. Скорочується лише адміністративний персонал і посилюється національно-патріотичний напрям. Така ж ситуація і з закладами соціального спрямування. Зокрема, реорганізовано сім закладів у чотири шляхом об’єднання деяких із них. Завдяки цьому вдалося покращити систему управління, зробити чіткий облік земель та перехід на відкриті прозорі торги. Змінено систему харчування підопічних, яка вже зараз якісно відрізняється в кращу сторону, неконкурентні підсобні господарства передані в оренду, туди не витрачається ресурс, який призначений для утримання підопічних.
– Рівненщина прийняла понад 90 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Частина з них залишилася проживати в області. Чи приділяється належна увага цій категорії населення?
– Ми є тиловою областю, і наше завдання – зробити все, аби допомогти людям, які страждають від війни. Так, я одразу відгукнувся на прохання Богдана Дужика і допоміг у створенні Центру підтримки переселенців «ЯМаріуполь», також надано сприяння Центру «Луганщина моя». Основна увага була приділена саме дітям. Разом із комунальними закладами обласної ради, підприємцями організовували багато заходів. Безумовно, ми віримо в Перемогу, і хочеться, щоб люди повернулися в свої домівки, але це вдасться не всім. Тому завдання влади – зробити все, аби вони захотіли жити в наших громадах. До речі, заклади соціального спрямування обласного підпорядкування прийняли майже 700 осіб із Донецької та Луганської областей, які потребують стороннього догляду. Нині працюємо над єдиним координаційним центром для ВПО. Ініціаторами його створення була ОВА, обласна рада та громадські організації. Так, найближчим часом запрацює єдина рецепція для швидкого прийому (евакуація) вимушено переміщених осіб. Знаходитися вона буде у Рівному за адресою: вул. Словацького, 3-А. Тут переселенці зможуть отримати весь спектр соціальних послуг. Зокрема, психологічну, юридичну, освітню підтримку, допомогу з пошуком роботи, релокацією бізнесу чи відкриттям власної справи.
– Окрім гуманітарної та адміністративної допомоги в нинішніх умовах багато людей потребують соціально-психологічної допомоги. Йдеться про військовослужбовців, членів їх сімей і всіх, хто постраждав від війни. Що обласна рада робить у цьому напрямі?
– Невдовзі на Рівненщині відкриється чотири Центри соціально-психологічної підтримки. Цей проєкт реалізовуємо разом із польськими партнерами. Туди зможуть звертатися як військові, так і цивільні особи, які постраждали від війни. Окрім того, наша область є першою в Україні, що реалізовує проєкт із «соціального менеджерства». Зокрема, фахівці комунального закладу обласної ради «Ветеранський простір» займаються супроводом ветеранів і їх сімей для успішної інтеграції в соціум та вирішення нагальних проблем цих категорій осіб. Сьогодні та після Перемоги потреба у фахових соціальних менеджерах лише зростатиме. Тому на одній із сесій обласної ради було прийнято рішення звернутися до територіальних громад, щоб вони ввели посади фахівців «соціальних менеджерів», вирішили питання забезпечення їх всіма необхідними засобами для роботи та посилили співпрацю із КЗ «Ветеранський простір». До слова, роботу цього закладу ми теж розширюємо. Зокрема, підсилюємо матеріальну базу, забезпечуємо автомобілями, знайшли для них окреме приміщення, зручне та доступне, на
вул. 16-го Липня у Рівному.
– Сьогодні у КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» обласної ради проходять лікування військовослужбовці зі всієї України. Він визнаний одним із найкращих закладів такого спрямування у нашій державі. Чи йдеться про збільшення ліжко-місць?
– Справді, нині госпіталь заповнений. Тут працюють найкращі фахівці, також багато лікарів з-за кордону приїздять поділитися своїм досвідом. На базі підприємства створений Центр реабілітації пацієнтів зі спинальними травмами. Зараз шукаємо партнерів для фінансування на будівництво ще одного корпусу. Планується, що його площа буде становити 10 тисяч квадратних метрів. Відзначу, що у госпіталі надають комплексну реабілітацію військовим. Зокрема, фізичну, медичну і, звичайно, психологічну. Один із таких методів – арт-терапія. Картини, які малювали військові під час реабілітації, були виставлені на аукціон-продаж перед однією з сесій обласної ради. Виручені кошти спрямовані на підтримку Збройних Сил України. Зараз чергові роботи захисників знаходяться на виставці у Південній Австралії у місті Аделаїда. Відвідувачі також донатять на підтримку України.
– Як обласна рада співпрацює з територіальними громадами?
– Майже щомісяця в обласній раді відбувається засідання ради громад при голові обласної ради. На ньому з головами громад ми розглядаємо актуальні питання органів місцевого самоврядування. Зокрема, було обговорено важливі питання щодо забезпечення територіальних громад області шкільними автобусами, розвитку добровільних пожежних команд у тергромадах Рівненщини, співпраці з міжнародними грантовими організаціями. Йшлося і про нові можливості територіальних громад; проблемні питання взаємодії територіальних громад із регіональним координатором із питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; сучасні рішення модульних будівель для органів місцевого самоврядування; впровадження пластового руху в територіальних громадах Рівненщини; проєкт Дія. Бізнес у Рівному: можливості співпраці для розвитку громад; стан забезпечення укриття населення Рівненської області у фонді захисних споруд цивільного захисту, декомунізацію в громадах (йдеться про демонтаж відповідної символіки і зміни назви вулиць).
– Розкажіть про важливі рішення обласної ради для розвитку освітньої політики області.
– Більшістю голосів депутатський корпус прийняв рішення, починаючи з цього навчального року, запровадити в усіх навчальних закладах загальної середньої освіти курси духовно-морального спрямування. Це будуть факультативні уроки по одній академічній годині на тиждень. Зауважу, що курси духовно-морального спрямування – це і є уроки християнської етики. Хочу наголосити, що християнська етика – це не про релігію чи церкву – це про мораль, про поняття добра і зла, про інститут родини, і все це через призму християнських цінностей. Тому програма курсів буде спрямована на виховання в учнів поваги до свободи совісті, інших релігій та світоглядів та навчатиме їх бути толерантними в нашому полікультурному і поліконфесійному суспільстві, а це і є справжня демократія. Відповідно до цього рішення вже розроблена та затверджена Обласна програма сприяння духовності, моральності та здоровому способу життя в області на 2023-2025 роки.
Також Рівненська обласна рада звернулася до Міністра освіти і науки України з проханням включити до програми вивчення української літератури у закладах загальної середньої освіти творчого спадку українського письменника Уласа Самчука. За часів міністра табачника творчість Уласа Самчука була вилучена зі шкільної програми. Ми переконані, що творчу спадщину такої знакової постаті в українській літературі повинні обов’язково вивчати всі учні.
– Впродовж року було багато призначень на посади керівників комунальних закладів та підприємств обласної ради, однак майже скрізь лишилися попередні керівники. Як нині відбувається призначення?
– Законодавством передбачено, що на період воєнного стану на підприємствах і в закладах, для призначення керівників яких передбачений конкурс (галузі загальної середньої освіти, культури, охорони здоров’я), – керівники призначаються розпорядженням голови обласної ради. Від початку мого головування за такою процедурою було укладено 13 контрактів. Після закінчення воєнного стану в Україні, але не пізніше шести місяців, на посади керівників, із якими було укладено контракти, буде оголошений конкурс.
– Цього року у Вас було чимало відряджень за кордон. Чи вдалося домовитися про міжнародне співробітництво?
– Депутатський корпус прийняв рішення про вступ Рівненської обласної ради до Асамблеї європейських регіонів(AER) та до Європейської асоціації місцевої демократії ALDA. На сьогодні до складу асоціації входить 350 членів із 45 країн Європи. Я вже мав кілька зустрічей із генеральним секретарем ALDA Антонеллою Вальморбідою (AntonellaValmorbida) та виконавчим секретарем Центрально-Європейської ініціативи Уго Полі (UgoPoli). І запропонував можливі напрями співпраці: це розвиток профтехосвіти, реабілітація дітей, підтримка ментального та репродуктивного здоров’я і функціонування громадських організацій.
Під час зустрічі в Брюсселі ми погодили подальші кроки щодо створення агенції ALDA в Рівному. Роль громад у післявоєнному відновленні є найголовнішою. Лише члени громади, які проживають на певній території, знають проблеми, можуть сформувати запити щодо розвитку своїх територій, в тому числі, як подолати наслідки війни. Тому створення регіональної агенції ALDA в Рівному спрямовано саме на допомогу громадам в реалізації важливих проєктів їхнього життя.
Налагодження співпраці з європейськими регіонами – це ключ до нашого успіху у розвитку та відновленні Рівненщини. На сьогодні нашим регіоном-партнером є Варміно-Мазурське воєводство Республіки Польща.
Також Рівненська область є потенційним бенефіціаром Програми транскордонного співробітництва Interreg NEXT «Польща-Україна 2021-2027». Відзначу, що Програма 2021-2027 спочатку була підготовлена у тристоронній формулі як продовження плідної та успішної транскордонної співпраці України, Польщі і білорусі. Тим не менш, з огляду на порушення прав людини режимом лукашенка, політично мотивоване використання мігрантів на зовнішніх кордонах ЄС і, врешті, участь білорусі у військовій агресії росії проти України, транскордонна співпраця з білоруссю була зупинена. Виходячи з цього, Програма 2021-2027 має двосторонній характер: Польща-Україна.
Загальний бюджет Програми на 2021-2027 роки складає 187,4 млн. євро. Безпосередньо на проєкти передбачили 170,3 млн. євро, на технічну допомогу – 17 млн.
Проєкти реалізовуватимуться за п’ятьма пріоритетами: довкілля, здоров’я, туризм, співпраця і кордони.
Європейський Союз, до якого наша держава йде, пропонує хороший інструмент для залучення коштів з метою реалізації проєктів, які можуть вирішити чимало нагальних проблем. Тож принагідно закликаю комунальні заклади, територіальні громади та громадські організації до активної участі в програмі Interreg NEXT «Польща-Україна 2021-2027».
– Не так давно Рівненська обласна рада продала будівлю першої у Рівному парової водокачки. Чому виникла потреба це зробити?
– Перша парова водонапірна башта у Рівному була побудована ще у минулому столітті. Досить довгий час вона не використовується, а будівля руйнується багато років поспіль. Її вдалося продати лише з третьої спроби. У власності обласної ради є чимало об’єктів, які не використовуються та лише руйнуються. За цей рік нам вдалося через аукціон продати частину таких об’єктів, які не використовувалися десятками років. Загалом завдяки цьому вдалося виручити понад шість мільйонів гривень та поповнити обласну скарбничку. Вважаю, що обласна рада та комунальні підприємства, установи, заклади мають звільнитись від цього «старого хламу», який десятиліттями руйнується.
– І на завершення: у Рівному відкрили першу «Зелену кімнату», розкажіть про неї, для чого вона потрібна?
– Хочу відзначити успішний старт роботи КЗ «Денний центр соціально-психологічної допомоги» (вул. Василя Червонія, 29), що працює з дітьми, насамперед, які потрапили в складні життєві обставини або зазнали насильства. Нещодавно разом із правоохоронними органами, представником уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Рівненській області відкрили «зелену кімнату», дружню до дитини. Вона створена для опитування дітей, які зазнали насильства або ж стали свідками сексуального насильства чи інших злочинів. Така кімната дасть можливість проводити опитування малечі максимально безболісно для їхньої психіки. Вона складається із двох приміщень. В одному працює психолог із дитиною, а в іншому – працівники правоохоронних органів. Відзначу, що в кімнаті є обладнання, яке записує розмову психолога й дитини, і цей відеозапис можна використовувати у суді без повторного допиту дитини. На жаль, сьогодні жертвами насильства або ж його свідками стає дедалі більше дітей. Тому відкриття такої кімнати допоможе уникнути додаткових психічних травм. Створення мережі таких закладів ще на крок наближає нас до найкращих європейських практик у питаннях надання соціальних послуг.
• Ольга Соколовська
