Невдоволення якістю медичного обслуговування в останні роки досягло пікового рівня. Останнє соціологічне дослідження Інституту Горшеніна щодо стану вітчизняної медицини засвідчило, що понад 73 відсотки громадян України вважають, що країні терміново потрібні реформи в системі охорони здоровя.
У тому, що реформа в галузі медицини не лише потрібна, а й у найближчому майбутньому гарантовано буде запроваджена, неодноразово запевняв Президент України. Міністерство охорони здоров’я паралельно виводило стратегію майбутніх змін. Так, у концепцію перебудови галузі охорони здоров’я були закладені механізми, спрямовані на те, аби перерозподіливши бюджетні кошти, кожен пацієнт, незалежно від ступеня важкості хвороби, зміг отримати адекватну послугу. Простіше кажучи, йдеться про те, аби в результаті реформування українська медицина стала більш якісною і по-справжньому доступною кожному. З іншого боку зробити це буде аж ніяк не просто. За словами голови парламентського Комітету з питань охорони здоровя Тетяни Бахтєєвої, недофінансування медичної галузі у 2008-2009 роках склало більше 50% від мінімальних нормативів Всесвітньої організації охорони здоровя. Ситуацію, твердить чиновниця, погіршувало ще й те, що навіть ті невеликі кошти, які держава виділяла на медицину в регіонах, використовували вкрай неефективно.
Подібні висновки підтвердив аудит закладів охорони здоров’я, який наприкінці минулого року з ініціативи депутатів облради провели фахівці з Українського інституту стратегічних досліджень. Реакція управління охорони здоров’я була прогнозованою. Там заявили, що починаючи із січня на медичні заклади області чекає скорочення. Стосуватиметься воно 10 відсотків кількості ліжко-місць та посад медпрацівників. Такий крок влади, окрім оптимізації надання медичної допомоги, повязаний ще й з економією бюджетних коштів. Планується, що цьогоріч з обласного кошторису медична галузь Рівненщини отримає на 9 мільйонів гривень менше ніж торік. Таким чином зекономлені в результаті запланованої оптимізації кошти чиновники збираються скерувати на поліпшення харчування хворих, закупівлю медикаментів та нового обладнання.
- Штати медзакладів на Рівненщині надзвичайно роздуті, - скаржиться Віталій Бойко. –Бюджетних коштів вистачає лише на зарплату працівникам та комунальні видатки. Виникає логічне питання, а за які гроші ми маємо купувати обладнання, проводити ремонти, закуповувати продукти харчування та медикаменти?
Щоправда, Віталій Бойко запевняє, що скорочуватимуть лише ті «ліжка» і штатні одиниці, які на сьогодні для галузі охорони здоров’я не потрібні, і навіть зайві. Натомість пересічний громадянин жодного негативу від оптимізації не відчує.
- Усього планується скоротити майже 400 ліжко-місць (див. таблицю) і майже 800 штатних одиниць, - розповідає Віталій Бойко. - Це не означає, що будуть звільнені вісім сотень працівників медичних установ. Здебільшого йдеться про скорочення вакантних та незадіяних штатних одиниць. Скорочення також торкнеться окремих господарських та додаткових служб при медичних закладах. Щодо звільнення практикуючих лікарів та працівників медперсоналу, то воно стосуватиметься переважно працівників пенсійного віку. Для прикладу, в країнах ЄС на одну людину припадає на чверть менше медпрацівників і на половину менше ліжко-місць, а рівень медицини на порядок вищий за вітчизняний.
Позицію Віталія Бойка підтримує також керівництво Рівненської обласної ради.
- Тривалість життя в Україні становить у середньому 66 років, тоді як, наприклад, у сусідній Польщі – 74, а у Швеції – взагалі за 80, - розповідає перший заступник голови Рівненської обласної ради Михайло Кривко. Невже ми не здатні досягти відповідних показників? Чому рівень нашої медицини не йде в жодне порівняння із шведським? Можливо, справа не в кількості ліжок і лікарів, адже кількість далеко не означає якість. На сьогодні матеріальна база лікарень практично не поповнюється, адже всі гроші, які виділяються з бюджету на медицину витрачаються на заробітну плату та комунальні платежі. А щодо скорочення ліжко-місць, то я нагадаю, що не ліжко лікує, а сучасне обладнання і медикаменти. А їх треба ж за щось купувати.
Утім із подібними твердженнями згідні далеко не всі. Так, депутат обласної ради і донедавна головний лікар Володимирецької районної лікарні Георгій Лебедюк вважає, що, оголосивши старт реформам медицини, обласна влада запустила дуже болючий процес.
- Звільнення працівників медустанов призведе до вкрай негативних наслідків - будуть суди і сльози, - міркує Георгій Лебедюк. - Люди залишаться без роботи, а гарантований соціальний захист навряд чи отримають. Сьогодні влада заговорила про так звану оптимізацію. Але у Володимирецькій районній лікарні кадрова укомплектованість ледве дотягує до 60 відсотків. Кваліфікованих кадрів катастрофічно не вистачає.
На переконання Георгія Лебедюка, з досвідченими фахівцями потрібно поводитися вкрай обережно.
- Якщо людям вистачає наснаги і сил працювати, то нехай працюють, - провадить лікар. - У тій же Голландії люди працюють до 65 років. Крім того необхідно розуміти, що медицина – це особлива галузь, де досвід лікаря і вміння знайти індивідуальний підхід до кожного хворого відіграє дуже велике значення.
За словами Георгія Лебедюка, реформи в медичній сфері назріли давно, однак перед їхнім «запуском» спочатку треба створити відповідну базу, підготувати суспільство.
- Необхідно подумати про тих людей, які ризикують залишитис без роботи, або ж забезпечити їх гідною пенсією. На сьогодні мінімальна пенсія медсестри, санітарки та й навіть того самого лікаря – нижче прожиткового мінімуму. На неї прожити неможливо.
Сергій Табаков, Рівне
Віталій Бойко спростував чутки про можливе закриття деяких лікарняних закладів в рамках реформування медицини на Рівненщині.
- Найближчим часом нічого подібного не планується, - заспокоює Віталій Бойко. – На разі ми намітили лише перепрофілізацію окремих лікувальних установ. Так, Дубенський онкологічний диспансер незабаром стане хоспісом. Щодо пацієнтів закладу, то вони продовжать лікування вже у Рівненському онкодиспансері, де для цього створені всі необхідні умови.
На сьогодні в галузі охорони здоров’я Рівненщини працює понад вісім тисяч людей, тоді як на сусідній Волині – лише близько семи тисяч, а на Закарпатті – лише п’ять. Якщо в області медиків буде стільки, як на Волині, за рік вдасться зекономити десятки мільйонів гривень. А це той резерв, який можна запросто скерувати на підвищення якості медобслуговування людей.
Кількість ліжок, які підлягають оптимізації у лікарняних закладах області
1. Рівненська обласна клінічна лікарня — 25
2. Рівненська обласна дитяча лікарня — 10
3. Корецька обласна фізіотерапевтична лікарня — 5
4. Острозька обласна психіатрична лікарня — 45
5. КЗ "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради — 10
6. КЗ "Рівненський обласний госпіталь для інвалідів війни" Рівненської обласної ради — 40
7. Рівненський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення — 10
8. КЗ "Рівненський обласний онкологічний диспансер" — 10
9. Дубенський міжрайонний онкологічний диспансер — 20
10. КЗ "Вербська протитуберкульозна лікарня" — 15
11. КЗ "Страшівська протитуберкульозна лікарня" — 40
12. Зірненська протитуберкульозна лікарня — 20
13. КЗ "Острожецька протитуберкульозна лікарня" — 10
14. КЗ "Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер" — 5
15. КЗ "Рівненський обласний ендокринологічний центр" Рівненської обласної ради — 10
16. Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр ім. В.Поліщука — 5
17. КЗ "Рівненський обласний центр психічного здоров’я населення" Рівненської обласної ради — 10
18. КЗ "Дубенський диспансер психосоціальної реабілітації" Рівненської обласної ради — 15
19. КЗ "Обласний перинатальний центр" Рівненської обласної ради — 10
20. Обласний туберкульозний санаторій м.Костопіль — 40
21. Обласний дитячий туберкульозний санаторій "Новостав" для дітей з активними формами туберкульозу — 30
22. Дитячий фтизіо-пульмонологічний санаторій "Козинський" — 10
