Так, для того, щоб задовольняти потреби суспільства в електроенергії, бо ж живемо у вік технічного прогресу, її витрати зростають практично щодня, а це, погодьтеся, нові виклики сьогодення.
Уже багато років ні для кого не є секретом те, що Рівненська АЕС вимушена працювати в режимі диспетчерських обмежень. Простою мовою це означає, що станція здатна виробляти набагато більше електроенергії, аніж її готові використати споживачі. Останні її потребують, проте для транспортування не вистачало додаткової потужної лінії електропередач.
Минулого тижня на Рівненській АЕС побувало майже два десятки представників регіональних ЗМІ. Одноденний преc-тур організований управлінням інформації та зв’язків з громадськістю (УІтаЗГ) ВП «РАЕС» для знайомства журналістів із заходами з продовження терміну експлуатації енергоблоку №3 Рівненської АЕС та будівництвом ВРП-750 кВ.
Віддавати свою енергію сповна
Журналісти відвідали відкритий розподільчий пристрій на напругу 750 кВ РАЕС. Ознайомчу екскурсію майданчиком ВРП-750кВ РАЕС для них провів заступник головного інженера з електрообладнання та систем контролю і управління РАЕС Андрій Козюра, який пояснив, що мета будівництва нової ЛЕП «РАЕС - підстанція «Київська» - забезпечити перетік потужностей Рівненської та Хмельницької АЕС у дефіцитний центральний регіон.
- Це дозволить підвищити надійність електропостачання споживачів центральних та східних регіонів України. Крім того, реконструкція ВРП–750 кВ РАЕС і введення в роботу повітряної лінії 750 кВ «Рівненська АЕС – п/с «Київська» забезпечить ефективну і стабільну роботу РАЕС з максимальним використанням встановленої потужності (2835 МВт), підвищить надійність об’єднаної енергетичної системи України, — зазначив Андрій Козюра.
— Можна сказати, це питання сьогодні актуальне не лише для станції, а й для усієї української атомної галузі. Рівненська АЕС повністю готова до підключення нової лінії, залишились певні питання зі сторони ДП НЕК «Укренерго». На даний момент тривають заключні роботи з будівництва лінії, які ведуться згідно із затвердженим графіком. Після завершення всіх робіт, передбачених проектом, Рівненська АЕС зможе працювати з меншими диспетчерськими обмеженнями, - підтвердив цю думку трішки пізніше, під час зустрічі в рамках круглого столу з адміністрацією станції, генеральний директор РАЕС Павло Павлишин.
Будівництво повітряної лінії 750 кВ наразі є особливо актуальним для країни. Для Рівненської АЕС цей проект дозволить працювати на номінальному рівні потужності без диспетчерських обмежень. А збільшення виробництва електроенергії — це більше і якісніше наповнення місцевих бюджетів.
ДП НЕК «Укренерго» зараз активно проводить встановлення опор для ЛЕП та монтаж проводів. Фактично йдеться про фінальну стадію монтажних робіт. ЛЕП, довжиною 353 км, пройде територією Рівненської, Житомирської та Київської областей. Вона ще до кінця поточного року має зв’язати центральні райони України, з високим рівнем енергоспоживання та певним дефіцитом електроенергії, із західними.
І хоча журналістів, як завжди, цікавило багато аспектів роботи станції, зокрема, її готовність працювати зі збільшеним номінальним навантаженням, а також питання, пов’язані з безпекою виробництва, можливістю АЕС протистояти тероризму, вірогідні віялові відключеннях споживачів електроенергії, реконструкція та модернізація устаткування атомної станції, соціальна допомога районам, що входять до зони спостереження РАЕС, проте головною темою зустрічі було продовження терміну експлуатації третього енергоблоку Рівненської АЕС та готовність електростанції до підключення нової повітряної лінії 750 кВ «Рівненська АЕС –п/с «Київська».
Секретів і якихось таємниць з боку адміністрації на цій зустрічі не було. Навпаки, разом ми навіть змогли заглянути у віддалене майбутнє станції, бо воно, безумовно, цікавить усіх. Журналісти ще раз переконалися, що це підприємство відкритого типу та що тут працюють фахівці високого класу.
Майбутнє РАЕС у гармонії із зеленою енергетикою
Як відомо, у 2010 році Державна інспекція ядерного регулювання України продовжила терміни експлуатації енергоблоків №1 і №2 (ВВЕР – 440) Рівненської АЕС на 20 років, попри те, що реактори вже відпрацювали 30 років. У грудні 2017 року цей рубіж перетинає і енергоблок №3 (ВВЕР -1000), і його роботу у понадпроектний термін експлуатації теж планується продовжити. Звісно, що цьому передуватиме громадське обговорення, оцінка технічного стану споруд, систем і елементів систем, обладнання енергоблоку, оцінка сейсмо-стійкості обладнання, трубопроводів, будівель і споруд.
Впевнений, що не лише працівники станції, але й мешканці міста-супутника РАЕС неодноразово замислювалися над тим, що колись термін експлуатації блоків станції завершиться.
— Ми теж часто ставимо собі таке питання на різноманітних міжнародних самітах, пов’язаних із проблемами в експлуатації роботи атомних станцій. Увесь світ, здається, вже давно визнав, що альтернативи атомної енергетики на сьогодні немає. Щоправда, паралельно з цим напрямком треба розвивати і зелену енергетику, відновлювальні джерела енергії — встановлювати вітрові станції, сонячні батареї тощо. Тільки паралельно розвиваючи одне і друге, ми матимемо надійні джерела енергії, — каже генеральний директор ВП РАЕС Павло Павлишин.
Але навіть у тому випадку, якщо спливуть продовжені терміни експлуатації, то майбутнє у міста-супутника РАЕС все одно є — будувати нові реактори. Бо в цьому плані, як стверджує Павло Павлишин, надважливо мати майданчик під будівництво, а він у Кузнецовську є.
У цьому випадку не можна оминути увагою соціальну місію РАЕС. Адже місто фактично живе за рахунок станції. Вона дає його мешканцям не лише роботу та високі соціальні гарантії, але й, порівняно з іншими містами, дешеві тарифи на комунальні послуги.
Підбиваючи підсумки зустрічі, начальник управління інформації та зв’язків з громадскістю РАЕС Петро Кратік підтвердив тісну співпрацю із представниками ЗМІ та громадськістю і наголосив, що Рівненська АЕС завжди готова до діалогу, бо із самого початку діяльності основними принципами своєї інформаційної політики обрала відкритість, оперативність і достовірність.
• Василь Бурченя
