- Рівень радіації у продуктах харчування приватного сектора в північних районах Рівненщини залишається на досить високому рівні, - розповідає завідувач радіологічним відділом обласної СЕС Володимир Кузнецов. – Найбільш критична ситуація у Рокитнівському та Дубровицькому районах. Значні перевищення радіоактивного забруднення там фіксують у молоці, грибах та ягодах. У деяких населених пунктах перевищення – значне. У Рокитнівському районі - підвищений рівень забруднення у картоплі.
За словами Володимира Кузнецова, на продаж ця продукція не потрапляє, хоча гарантувати те, що мешканці півночі не намагаються її реалізувати «тихцем», не може ніхто. Де немає радіації - так це у маслі. Цезій та стронцій, за словами спеціалістів, випадають разом із білковою фракцією в осад, тому вся кисломолочна продукція відповідає нормативам.
- Якщо проводити повний комплекс агромеліоративних заходів - мінералізацію та вапнування, застосувати фероцин, то, звісно, ґрунти були б набагато чистішими, - зауважив він.
- Із 2006 до 2008 років на реабілітацію забруднених територій виділяли майже 10 мільйонів гривень, - повідомив в інтерв’ю Німецькій хвилі директор Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Валерій Кашпаров. - Протягом двох останніх років держава не виділяла ані копійки на отримання чистих продуктів у цих регіонах. Для дезактивації забруднених радіацією ґрунтів Україні потрібно щонайбільше 15 мільйонів гривень. Левова частка цих грошей мала би йти на закупівлю в Росії або Німеччині фероцину – єдиного препарату, який повністю виводить з ґрунту та організму людини радіоактивний цезій, що нині накопичився на забруднених територіях. Також кошти потрібні для вапнування ґрунтів із високим вмістом цезію та внесення мінеральних добрив. Подібні заходи зменшують радіацію в ґрунті вдвічі. Ці контрзаходи дозволяють отримувати чисті продукти харчування.
Берташ хоче паспортизації
Дезактивація забруднених земель – не єдина проблема, над якою ламають голови рівненські чиновники. За словами начальника управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської ОДА Віктора Симонюка, з 2008 року в області не проводилася паспортизація радіоактивних територій.
- Ми неодноразово зверталися до керівництва Верховної Ради та до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій з проханням здійснити врешті паспортизацію, адже востаннє її проводили три роки тому. На це потрібно щонайменше півтора мільйона гривень. Ми маємо чітко знати, який радіоактивний стан в тому чи іншому районі області.
Більше того, Віктор Симонюк прогнозує, що за результатами паспортизації зони радіоактивного забруднення на Рівненщині можуть переглянути.
- Сьогодні більшість територій північних районів належать до третьої та четвертої зон радіоактивного забруднення, - розповідає він. – Те, що забруднення є, – то це факт, але не факт, що умовний поділ на зони відповідає тому рівневі забруднення, який насправді там є. Всі знають, як ті зони визначалися: поїхали – домовилися – встановили.
Не оминув проблеми паспортизації напередодні річниці катастрофи на ЧАЕС й очільник області. Василь Берташ ініціюватиме дозиметричну паспортизацію населених пунктів, адже радіоактивно забрудненими залишаються 339 населених пунктів у шести північних районах області, а це більше половини території Рівненщини. У планах голови ОДА - визначити вміст радіоактивного цезію та стронцію у сільськогосподарській і лісовій продукції, а також обстежити понад 14 тисяч жителів Рівненщини на вміст в організмі радіонуклідів.
Сергій Табаков
