Передусім зауважимо, що очікуваний візит до сесійної зали облради реформатора Саакашвілі та радикала Ляшка так і не відбувся, утім там людно було і без них. Ще до початку сесії під стінами ЦНАПу депутат Зарічненської райради Анатолій Полюхович та знана тутешня активістка Любов Українчук влаштували мітинг. Протестувальники вимагали, аби обласні обранці не дозволяли приватним фірмам господарювати на бурштинових родовищах, допоки не буде прийнято закону про легалізацію бурштинового видобутку старательськими артілями та ін. Потому протестувальники перемістилися до сесійної зали.
Доки ж обласні обранці займали свої робочі місця та готувалися до роботи, в залі відбулася штовханина. Не порозумілися активісти, котрі виступали проти роздачі надр, та представники «самооборони міста». Обидві сторони звинуватили одна одну в тому, що «невідомі» не пускають їх на засідання. Тож інтенсивно взялися з’ясовувати, хто і на яких підставах має прерогативу перебувати поруч з депутатами та стежити за їх роботою. Тим часом у залі зареєструвалося 59 депутатів, а це означало, що сесія – повноправна.
Щодо порядку денного, то на розгляд депутатів було представлено шість десятків питань. Позаяк у залі було чимало активістів, а цікавили їх передусім питання бурштинові, позафракційний Юрій Шарманський вніс пропозицію про розгляд цих пунктів порядку денного на початку сесії, так як вони стояли після 50-ї позиції в порядку денному. Утім думку Юрія Шарманського розділили всього 15 колег.
Склад постійних комісій облради зазнав змін
Розпочали роботу із розгляду депутатських запитів, а таких, до речі надійшло понад два десятки. Деяке пожвавлення спостерігалось хіба що під час обговорення складу постійних комісій. Зокрема зі складу постійної комісії з питань бюджету, фінансів та податків виключили Олександра Корнійчука, позаяк його обрали першим заступником голови облради.
За пропозицією Віталія Ундіра, зі складу постійної комісії з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства виключили Віталія Бойка. Натомість його включили до складу постійної комісії з економічних питань та комунальної власності. Крім того, пана Бойка обрали головою постійної комісії з економічних питань та комунальної власності, котра до цього була під очільництвом Михайла Кириллова, який, тим не менше, залишається її членом.
За пропозицією Володимира Валявки, із запропонованого проекту рішення вилучили пункт, у якому йшлось про включення до складу постійної комісії з питань екології, природокористування, охорони навколишнього середовища та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Володимира Ковальчука, який попередньо виявив бажання працювати у цій комісії. На що пан Ковальчук заявив, що, попри всі заперечення, все ж буде відстоювати членство у тих комісіях, де забажає працювати, адже має на це повне право.
До того ж, змінився і кількісний склад постійних комісій. Віднині у «бюджетній» та «економічній» працюватиме по 11 обласних обранців, зменшилася кількість членів «медичної» комісії, яка складатиме 5 депутатів. Підтримали проект рішення «Про внесення змін до складу постійних комісій Рівненської обласної ради сьомого скликання» із запропонованими правками 38 депутатів.
Бурштинове питання –
«під шумок»
У тому, що бурштинові питання розглядали наприкінці сесії, чимало з числа активних громадян побачили підступний план: мовляв, робиться це так, аби приспати пильність активістів та владнати справу по-тихому. Утім, як виявилось, все вийшло зовсім навпаки, а питання, на яке очікували активісти, «прослизнуло» в галасі. Відтак, усе, що відбулось, протестувальники не одразу й збагнули. Передувало цьому п’ять різних погоджень щодо розробки надр і видобутку бурштину, граніту та торфу. У всіх проектах рішення було зазначено, що у дозволі на таку діяльність депутати збираються відмовити. Так, «за умовчанням» не отримали дозволу на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку бурштинової ділянки «Обірки», що у Сарненському районі, такої ж ділянки під назвою «Вирка», яка знаходиться у Володимирецькому та Сарненському районах, на видобуток гранітів та гранодіоритів Гвіздівського родовища (Кореччина) та видобуток граніту з Північно-Клесівської ділянки (Сарненщина), не дозволили видобуток торфу родовища «Берестівське», що у Володимирецькому районі. Без обговорення проголосували за всі підряд – усім відмовлено.
Коли ж дійшли до Томашгородського родовища, на яке претендувало ТОВ «Санкамян», у залі почали звучати обурення деяких депутатів. Спершу Юрій Шарманський звернув увагу на вибірковість у наданні фірмам в користування бурштинових надр, позаяк у проекті рішення було зазначено, що депутати погоджуються надати землю, яка знаходиться на території Рокитнівського та Сарненського районів товариству з обмеженою відповідальністю. Тож, за аналогією до попередніх, він вносить проект рішення про відмову в наданні надр. Утім «за» проголосували лише четверо: Юрій Шарманський, Михайло Кириллов, Микола Мельник і Юрій Благодир. Натомість Павло Кравчук запропонував зменшити кількість гектарів зі 457 до 100, забагато, мовляв, для однієї фірми. Його теж не підтримали. Тим часом голова екологічної комісії Володимир Валявка переконував, що компанія повністю узгодила питання з місцевими громадами, має всі документи, тому й висновок комісії був позитивний. У відповідь пролунали заяви, що тамтешні мешканці не давали дозволу на роботи в регіоні, їх навіть про це не питали. Поки ж Володимир Валявка це заперечував, з президії оголосили про голосування. У такому балагані на табло з’явився результат – лише четверо депутатів «проти», 35 – «за». Майже у повному складі проголосували «Батьківщина», «Свобода» і «Солідарність».
За словами голови облради Миколи Драганчука, ТОВ «Санкамян» – підприємство місцеве, зареєстроване в Клесові. Воно отримало дозвіл на розробку понад 450 га землі, і це в облраді назвали адекватним рішенням. Адже фірма уклала інвестиційну угоду з місцевою громадою на суму 8,3 млн. грн. За ці гроші обіцяють прокласти дорогу, придбати обладнання для знезалізнення води, купити бульдозер, трактор, машину-сміттєвоз тощо.
Не заперечують в облраді, що до деяких прохань, які раніше вже відхилили, повернуться у наступному році, якщо фірми нададуть повний комплект документів. Йдеться про п’ять фірм, яким у березні облрада не надала спецдозволи. Тепер підприємства намагаються отримати їх через суд.
За бюджет –
без обговорення, зате над зверненнями попрацювали
За обласний бюджет на наступний рік депутати, як не дивно, взагалі проголосували без обговорення. Ніяких запитань, відповідно, ні в кого не виникло. Після формулювання питання просто проголосували 47 депутатів – «за». Ми ж зазначили, що за даними головного фінансиста області, Рівненщина має такі основні показники на рік: розрахунковий обсяг доходів загального фонду обласного бюджету складе 451,3 млн. грн., крім цього передбачені надходження офіційних трансфертів із державного бюджету в сумі 5 380,4 млн. грн. Видатки обласного бюджету на 2017 рік передбачені в сумі 5 919 328,3 тис. грн. Одним із основних пріоритетів формування видаткової частини обласного бюджету залишається збереження його соціальної спрямованості.
Позаяк на Рівненщині, зокрема в поліських районах, зберігається тенденція високої народжуваності (якщо середній показник народжуваності по Україні складає 11,4 відсотка, то по Рівненщині – 15,9, а в таких районах, як Рокитнівський, – 20,7, Володимирецький – 19,6, Сарненський – 18,7), не оминули депутати і проблеми з будівництвом шкіл. Адже всупереч загальній тенденції по Україні щодо оптимізації шкіл у зв’язку зі зменшенням кількості учнів, в області навпаки визріла гостра потреба в будівництві нових шкіл і дитячих закладів. У багатьох селах, як скажімо, у Степангороді Володимирецького, Малих Цепцевичах Сарненського, Піскові Костопільського району та інших, дуже старі школи, тут не лише немає належних умов для навчання, а й проводиться воно в кілька змін.
На сесії та засіданнях постійних комісій облради озвучили цифру: у 55 школах області навчання проводиться у дві зміни, буває, що й у дві з половиною. Відтак обласні обранці звернулися до Уряду, парламенту, Мінфіну, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України із клопотанням збільшити фінансування з держбюджету будівництва та реконструкції навчальних закладів Рівненщини, адже самотужки край розв’язати проблему не в змозі.
Та й загалом обласні депутати виявились «щедрими» на звернення до столичних чиновників. Йдеться, зокрема, про звернення до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо недопущення скасування тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді та звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України щодо врегулювання ситуації в аграрній галузі та продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Серед інших і звернення Рівненської облради до Львівського міського голови Андрія Садового, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України щодо припинення появи львівського сміття на теренах краю.
• Анатолій Андрієвський
