Бáтіна (Бáтіно, Бáтино) – це великий болотний масив, який тягнеться від урочища Стоячка біля Хмелю аж до села Грабунь. З 1984 до 1999 року це болото входило до ботанічного заказника «Сира Погоня».
Основою творення назви є слово батько з додаванням суфіксу приналежності –ін. Виходячи з цього, Батіна – спадок від батька, батькова земля. «Бáтє!» – саме так у минулому діти зверталися до батька у нашій місцевості. Цікаву версію походження цієї назви розглядає краєзнавець Віктор Наумович – «З сербохорватської мови слово батіна – це палка, удар палкою; з словенської – дубинка. Тобто, похідними топоніму можуть бути довгі броди серед болота, на яких дубиною глушили рибу по тонкому льоду».
На польських картах першої половини минулого століття позначено урочище Bacina як лісисту місцевість, а поруч болото – Podbacina. Як розповідали старожили, в часи імперської росії селянам роздавали землі по кілька гектарів на сім’ю, і родині Левків дісталася дана територія з віковими соснами. За часів панування Польщі почалася заготівля деревини, якої було вдосталь в урочищі Батіна. Оскільки через надмірну заболоченість вивозити деревину не було змоги, можновладці прийняли рішення копати вручну канал (канаву) для сплаву лісу. За іншими даними, цей канал почали копати ще в кінці ХІХ століття. Копачів стимулювали – ставили мішок борошна попереду, що значило – «Якщо докопаєте до певного місця – то він ваш!» А ще їх дуже добре годували! Залучали до копання канави не тільки місцевих селян, а й привозних робітників, їх чогось називали литовцями. «Беручи свої витоки від озерець поблизу Хмелю, вона, оминаючи Грабунь, Вежицю, Старе Село та Переброди, впадає у Льву. Петляючи болотами та рідколіссям, Рибниця простяглася трохи більше ніж на 45 кілометрів» – йдеться у книзі В.Наумовича «Березов. Село на межі». Інша назва цієї канави – Ревуча. До речі, на деяких ділянках канава використовувалась як дорога, адже мала тверде піщане дно. Заслуговує уваги і Батінський брод, довжиною майже 300 метрів. Він ніколи не пересихає, навіть у засушливі роки.
Найбільше славиться Батіна королевою боліт – журавлиною звичайною. Тож у сезон збирання цієї цілющої ягоди тут зустрінеш мешканців практично усіх навколишніх сіл – від малого до великого.
А серед рідкісних видів рослин трапляється шейхцерія болотна, ситник бульбастий, росичка англійська, пальчатокорінник м’ясочервоний тощо. Повноправними господарями відчувають себе тут бобри та норки європейські.
Автор - Іван Скаковець, дослідник-краєзнавець. Фото Олександра Солоновича та автора.
