Учасники заходу прослухали українські народні пісні, романси, інструментальні твори, арії із опер великого музиканта у виконанні викладачів та студентів кафедри хорового диригування та постановки голосу РДГУ, викладачів та учнів дитячої музичної школи №1 імені Миколи Лисенка, заслужених артистів України Ярослава Кульчинського, Людмили Гурової та багатьох інших, а ще уявно перегорнули сторінки біографії та дізналися багато цікавого з життя і творчості відомого митця.
Микола Лисенко народився на Полтавщині та походив зі старовинного козацького старшинського роду. Любов до музики йому прищепили мама і бабуся. Мати Ольга Єреміївна навчила хлопця грі на фортепіано, а бабуся Марія Булюбаш ввела його в світ української народної пісні, обрядів, свят, які народжували у серці малого Миколи невгасиму любов до рідної мови, мистецтва. Закінчивши Київський університет - природознавчий факультет та захистивши кандидатську дисертацію з біології, Микола Лисенко мав змогу зробити блискучу кар’єру вченого, але обрав собі інший шлях - пов’язав своє життя з музикою. У 1867 році він поїхав до Лейпцизької консерваторії, де отримав академічну освіту.
Микола Лисенко був людиною надзвичайно високої ерудиції, енциклопедистом і багатогранно обдарованою особистістю. Він є автором 10 опер, вокальних творів, сонат, рапсодій, сюїт, полонезів, ноктюрнів, фундатор музично-драматичної школи. Володів неабияким літературним талантом. Написав фольклорні праці - «Дума про Хмельницького і Барабаша», «Про торбан і музику пісень Відорта», «Народні музичні інструменти на Україні». Поезія ж Тараса Шевченка, ніби вінок, обрамлює творчість Миколи Лисенка. Понад 90 разів звертався композитор до віршів Кобзаря, інтерпретуючи їх як солоспіви. Композитор окрилив своїм талантом й народну пісню, видавши сім збірників обробок українських народних пісень для голосу в супроводі фортепіано, обрядові збірки: «Коломийки», «Колядки, щедрівки», два «Вінки веснянок», «Весілля», «Купальську справу». Варто зауважити, що дорогою до Лейпцига Микола Лисенко відвідав і Рівне. Тут він зайшов у гості до свого приятеля, прогулявся з ним містом, оглянув руїни палацу Любомирських, про що пізніше писав у листі. Трохи згодом, коли працював над оперою «Тарас Бульба», Микола Лисенко знову побував на Рівненщині, зокрема у Дубні, де й відбувалися події знаменитої повісті Гоголя. У книзі «Спогади сина» Остап Лисенко писав, що майже все своє творче життя, батько думав над долею своєї улюбленої «дитини» - оперою «Тарас Бульба». Його захоплювала незламна сила волі, мужність, відвага Бульби та його палка любов до батьківщини. На жаль, Лисенку не довелося за життя побачити свого «Тараса Бульбу» на сцені. Тільки в 1924 році в Харкові вперше поставили цю оперу.
Ім’я Миколи Лисенка присвоєне театрам і навчальним закладам країни, в багатьох містах, і зокрема в Рівному, є вулиці композитора. Щорічно кращим музикантам вручаються премії імені Миколи Лисенка. На його честь відбуваються фестивалі й конкурси, а нашим духовним гімном є його хор «Боже великий, єдиний, нам Україну храни» на слова Олександра Кониського. Микола Лисенко створив нашу національну музику і розніс її славу по всьому світу, увійшовши у вічність музичним символом українського народу.
• Ольга Дем’янчук
