Гартуючись, в основному за допомогою води (а також повітря, сонця), ми тренуємо імунну систему та судини. Основне правило – температура води має знижуватися повільно, поступово, а процедури слід проводити щодня, не лінуючись.
Починаємо з обтирань вологим рушником 30 градусною водою: змочуємо рушник, обтираємо руки, шию, тоді переходимо на грудну клітку, живіт, ноги. Кожні 4 дні знижуємо температуру на 1 градус, поступово досягаючи 18-20.
Далі переходимо до обливань, контрастного душу і чергуємо теплу та холодну воду 3-5 разів, починаючи з тепла, закінчуючи холодом.
Згадаймо спеку (літо триває), коли «лайфхаками» були душі кімнатної температури і, не витираючись рушником, одразу одягалися в натуральний легкий одяг, ванночки чи обливання ніг літньою чи більш прохолодною водою.
У загартовуванні організму важливі все ж дисципліна, щоденні (зауважте короткочасні) тренування АЛЕ:
не починаємо гартуватися, коли хворіємо (підвищена температура) мерзнемо (дискомфорт).
Переваги:
Під час щоденного тренування водою організм набагато покращує режим самозахисту: виробляється більше лейкоцитів (клітини крові), що чинять опір інфекції, зміцнюється імунітет, судини звужуються і розширюються – покращується доставка і засвоєння кисню клітинами всіх органів і систем, починає краще працювати мозок, виробляючи ендорфіни – гормони радості, що сприяє бадьорості, позитивному настрою, людина стає поміркованою, врівноваженою, енергійною. Покращується якість шкіри, адже активний кровообіг тренує її терморегуляцію, оптимізує обмінні процеси, людина молодшає.
Знаю цікавий досвід, коли друзі щоденно купаються у ставку (починали влітку), і плавно переходячи в осінь, далі – зиму, занурюючись в ополонку, а далі – весна, і міцний організм!
Чи варто наголошувати, що загартовані люди набагато менше хворіють, легше переносять сезонні вірусні захворювання, швидше одужують?
Важливо: Занурення в ополонку взимку без підготовки – рідко, але може закінчитися фатально, внаслідок незворотнього спазму судин. Перед таким купанням обов’язково слід розігрітися, виконавши руханку.
Згадаю ще одну цікаву книгу про водолікування німецького священника Себастьяна Кнейпа (1821-1897 рр). Сам він хворів з юності на туберкульоз, хвороба вважалася тоді невиліковною. Довелося шукати альтернативні методи лікування. Прочитавши трактат про гідротерапію, Кнейп почав діяти: щодня купався в річці і за рік повністю одужав, що дуже вразило лікарів.
Продовживши загартовування, Себастьян Кнейп створив свою власну методику, описавши її в книзі «Моє водолікування», де є також акценти на ходіння босоніж, вологі обгортування, та й сам він оздоровив не одного важкохворого пацієнта, поєднуючи духовну практику з фізичною терапією.
І ще: не забуваємо про користь води не тільки ззовні, але й всередину (особливо влітку) – 30 мл помножимо на вагу тіла в кілограмах – це і є наша добова норма (зростає в спеку. При фізичному навантаженні, підвищеній температурі тіла.
І як тут не згадати ще одного (вже дійсно дипломованого лікаря) іранського походження Батмангхеліджа Фірейдона (1931-2004 рр), приреченого режимом до смертної кари в Ірані, випущеного з в’язниці за унікальні експерименти з лікування водою. Його серія книг-бестселерів «Ваше тіло просить води», «Вода для здоров’я» активно продавалася в головних корпусах медичних університетів поряд з медичними підручниками.
Пам’ятаймо:
Наше здоров’я – в наших руках, адже ліки – це добре, та ми можемо самостійно зменшити їх кількіість, безкоштовно загартовуючись, і тренуючі наші судини, зміцнюючи імунітет.
• Підготувала Юліана Тильна,
сімейний лікар КНП «ЦПМСД «Північний» РМР
