Писанкове розмаїття

Задобрюючи сонце, вітер, воду, землю, наші пращури зображали їх символи на стінах свого житла, розписували ними посуд, прикрашали одяг. Згодом почали відтворювати це і на пташиних яйцях. Чому використовували саме яйце? Скоріше за все вони були вражені тим, як із неживих предметів з’являється нове життя. А за допомогою візерунків на яйці намагалися передати дивовижну мову Всесвіту. Й тому жодне народне мистецтво не вміщує у собі стільки образно-символічного змісту, як писанкарство.

Відродити навики написання писанки взялися і в Рівненській обласній державній бібліотеці та організували майстер-клас знаної в краї писанкарки, викладача Рівненської художньої школи Наталії Дребот. Отож усі, хто завітав минулої неділі до відділу мистецтв, із захопленням долучилися до таїнства створення великодньої писанки та виготовили свій маленький шедевр. Майстриня розповіла, що розпис традиційної поліської писанки є не надто складним, адже поєднує у собі два-три кольори. Складнішими для написання є орнаменти гуцульських писанок, до яких додаються до п’яти-семи відтінків. Пані Наталя запропонувала виготовити писанки з сонячною символікою, адже цей небесний вогонь завжди оспівувався та возвеличувався людьми. Під час заняття учасники не лише власноруч розписали писанки, дотримуючись вікових традицій їх створення, а й дізнались багато цікавих фактів з історії виникнення писанкарства.

Отож, щоб написати писанку, потрібно було мати сире яйце, бажано з білою шкарлупою, щоб малюнок був конт-растнішим, писачок, віск, свічку, харчові фарби. Частину заготовок принесла пані Наталя з собою. Вона ж і керувала процесом написання. Малюнок на яйце наносили відразу розтопленим воском за допомогою писачка, після чого опускали яйце у фарбу, починаючи з найсвітлішої. Далі доповнювали узор й знову опускали у фарбу. Тоді видули з яйця його вміст й, нагріваючи біля свічки, витерли розтоплений віск. Усе, писанка готова! Написані шедеври вражали своєю багатоманітністю і неповторністю, адже на жодній із писанок орнамент не повторювався.

• Долучилася до написання писанок Ольга Дем’янчук

 

• Найдавнішими вважаються писанки одного кольору. Пізніше виникли різнокольорові писанки. Для їх створення використовувались різноманітні природні барвники. Колір у писанці відігравав не тільки роль прикраси, але й мав певне символічне значення. Жовті відтінки (золотисті, руді) в орнаменті – це немов сонячне проміння, яке створює радісний світлий настрій. Цей колір є символом тепла, надії, небесних світил, щорічного врожаю.

• Найширше значення в символіці писанки має червоний колір. Він є уособленням добра, радості життя, надії на щасливе подружнє життя. Саме червона писанка є символом Воскресіння, жертовності, небесного вогню.

• Зелений колір означає весну, пробудження природи, надію на добрий врожай.

• Блакитний - це небо, повітря, а також здоров’я.

• Коричневий колір символізує землю та її життєдайну енергію.

• Чорний колір – нічний, символізує усе потойбічне, незвідане, таємниче, безкінечність людського життя, що продовжується після смерті.

• Різнокольорова писанка стала символом сімейного щастя, миру, благополуччя. Її дарували на знак перемир’я, з побажаннями здоров’я, краси, сили, врожаю, а ще це оберіг від хвороб, нещастя і злого ока.