І уявіть моє здивування, коли всемогутній Гугл підказав, що нереальний для моєї свідомості проект таки є, і не лише на папері. Його створили власними руками і фантазією батько і син – В’ячеслав та Ян Соколовські. А як потішило те, що Ян народився і виріс у Рівному й серед конструкцій, які от-от «підуть у люди», є й наш Острозький замок! Ми ж звикли, що розпочати власну справу, втілити сміливу мрію, так би мовити, «зробити себе» можна в Штатах, Європі чи будь-де, тільки не в нас. Ці ж чоловіки впевнено руйнують міф, що для реалізації цікавого проекту потрібні великі кошти, блат і протекція згори чи щасливий збіг обставин. Ні – для втілення мрії потрібні бажання, натхнення і сміливість зробити перший крок. Не вірите? Я теж сумнівалася, доки не поспілкувалася з В’ячеславом та Яном. Переконайтеся і ви.
- Яне, захоплення замками родом із дитинства чи все розпочиналося з любові до конструювання, а вже потім вона вилилася у цей проект? І хто кого – Ви батька чи він Вас - надихнув, так би мовити, стати будівничим веж і фортець?
- Замки, старовина, давня архітектура, історія, археологія — все це мене цікавило і в дитинстві, і зараз. Захоплює дух, коли зупиняєшся перед спорудами і речами, які пережили багато епох, були свідками неймовірних подій і частиною історії. І природно виникає бажання якось відтворити побачене, бо та енергетика, велич і міць надихають. Шкода, що багато зі стародавніх замків у нас зруйновані чи продовжують руйнуватися, і не так багато людей розуміють, як важливо зберегти і реставрувати те, що вціліло, адже втраченого вже не повернеш. Наш із батьком проект не лише іграшка, а в якійсь мірі й спроба привернути увагу до проблем архітектурних пам’яток в Україні. Ідея ж з конструкторами справді родом із дитинства — коли мені було 5-6 років, батьки купили цікаві набори з кубиками, з яких я будував безліч споруд та вигадував багато ігор. Це була одна з найулюбленіших моїх розваг.
- Пане В’ячеславе, проект – це в першу чергу іграшка для самого себе і дорослих мандрівників чи він свідомо із самого початку спрямований на дитячу аудиторію?
- Конструктор розрахований і на дітей, і на дорослих. Бо вже з власного і не лише власного досвіду знаю, наскільки захоплююча справа будувати. Нещодавно ми брали участь у виставці іграшок «Дитячий світ-2015» у Львові, де зробили спеціальний стенд, щоб відвідувачі могли власноруч збирати з кубиків набору різні фантазійні будівлі. Постійний ажіотаж, зацікавленість дітей та дорослих говорили самі за себе. І ще ми побачили там всю силу дитячої фантазії — було збудовано багато цікавих, просто вражаючих будівель з кубиків – у дітей завжди є чому повчитися.
- А серед дорослих важко було знайти однодумців, які допомогли втілити Ваш задум у життя?
- Виробництво вже стартувало, але ще дуже багато роботи і коштів треба вкласти у справу, щоб все було так, як задумано. Зараз в основному шанувальники нашого виробу самі знаходять нас, що дуже радує. У найближчих планах для залучення коштів — участь у краудфандинговій українській програмі «Швидкокошт». Там буде розміщено наш проект, і всі небайдужі зможуть вкласти певні кошти, отримавши при цьому наші конструктори за цінами значно нижчими від ринкових. Принцип такий: є якась справа чи продукція, але авторам на її створення бракує грошей, тоді люди, яким вона сподобалася, вкладають в неї певну суму, і через якийсь час (як правило, кілька місяців), коли зібрані кошти допомагають виробнику втілити свої наміри в життя, ці люди отримують готові вироби. Тобто це реальна можливість автору залучити необхідні кошти і почати справу, а клієнтам придбати товар за значно нижчою ціною і ще й зробити добро, вдихнувши фінансове повітря у легені чиєїсь хорошої справи. Усі у виграші.
- Пане В’ячеславе, спитаю Вас як зодчого - замок-конструктор має якісь таємниці? Кубики між собою скріплюються?
- Ні, кубики між собою не скріпляться, і це одна з головних концепцій конструктора. Кубики - це окремі цеглинки, з яких завдяки простим архітектурним принципам будівництва вдається створити будівлі і фортеці. Основна суть конструктора - не лише побудувати один замок, під який він створений. З кубиків можна будувати будь-які фантазійні замки, будівлі, палаци та все, що підказує уява. Їх ми робимо ретельно шліфованими і однаково каліброваними, тому вони відмінно стоять, навіть височенна башта чи стіна будуть міцними і неприступними.
- Яне, перший пілотний конструктор теж робили власноруч разом із батьком? Чи Ви більше теоретик?
- Тато повністю завідує усім, що пов’язано з виготовленням конструкторів, я ж допомагаю з ідейною, фінансовою та рекламною складовими справи. Тато вже майже 20 років професійно займається виготовленням меблів, має фірму, яка працює в цьому напрямі, і мало хто краще за нього знає, як з деревини створити чудо – чи то частину інтер’єру, чи то втілення мрії.
- Чим диктувався вибір замків для проекту – власними вподобаннями чи конструкторською доцільністю?
- І тим, і іншим. Луцький та Хотинський замки, одні з найкраще збережених фортець України, що донесли і зберегли донині всі середньовічні риси неприступної твердині. І ми плануємо, що з двох чи, можливо, трьох комплектів можна буде скласти усі найвідоміші замки.
- Тоді спитаю ще й у майстра-практика. Чи плануєте якось удосконалювати іграшку після «обкатки» в реальних умовах і чи будете поповнювати колекцію замків?
- Тільки час і наші маленькі друзі підкажуть, що треба підправити чи удосконалити. А от замків буде надзвичайно багато, і не лише українських. Зараз ми працюємо над завершенням одного із уже згаданих, мабуть, найвеличнішої фортеці України — Хотинської. У цьому наборі будуть круглі вежі та цікаві дахи. Далі плануємо «випустити в люди» рідний і близький рівнянам Острозький замок, згодом Кам’янець-Подільську, Ікерманську фортеці і ще деякі замки України, визначні палаци, собори і навіть фортеці, які не збереглися до нашого часу, але залишили згадку про себе в історії. Але «фішка» проекту якраз у тому, що варто стати володарем лише кількох замків (наприклад Луцького та Хотинської фортеці) або одного спеціального великого набору – і можна буде відтворити усі замки України! Ось такими сучасними магнатами стануть власники наших іграшок. А для того, щоб дізнатися, як будувати усі ці замки з кубиків, їхню історію та опис, буде видана окрема пізнавальна книжечка. Також із кубиків можна не лише будувати чи гратися ними, а й навчатися архітектурних принципів в ігровій формі. Від найпростіших - побудова піраміди, підтримка контрфорсами чи плетена кладка цеглинок - до принципів арочних перекриттів і т. д. Для цього теж будуть видані спеціальні набори та книги. А ще плануємо цікаві ігри з замками, макети катапульт, гармат та багато іншого. Більші набори йдуть у комплекті зі зручною валізою, що теж виготовлена з дерева. Часто виникає проблема: що презентабельне подарувати гостю чи родичу з-за кордону, де є все і навіть більше. Думаю, замок у подарунок вразить кожного.
- Перелік замків-кандидатів для конструктора буде розширюватися. Чи є надія, що ще один із наших «кровних» - Дубенський - потрапить у список?
- У планах є випуск майже всіх відомих українських замків невеличкими серіями. Дубенський також є у цьому списку.
- Яне, у всіх замках, що входитимуть до конструктора, побували? Є серед них улюбленець?
- Хоч більшість визначних замків України я бачив на власні очі, але, на жаль, далеко не у всіх встиг побувати, але ще все попереду. Бо перед випуском кожного з замків ми обов’язково мусимо самі побачити його або руїни, що від нього залишилися, так би мовити, відчути дух споруди і спробувати передати душу замку в кубиках.
- До речі, спитаю обох, дуже часто авторська задумка відрізняється від кінцевого результату. Це хоч якось стосується Вас і Вашого «дітища» чи повністю задоволені результатом?
- Чесно кажучи, — так, задоволені, бо в руках кубики і готові замки, побудовані з них, ще кращі, ніж ми собі уявляли. Приємні на дотик, рівненькі, пахнуть деревом і самі кубики, і величні масивні замки, побудовані з них. Вони вийшли могутні, давні та грізні, але теплі й живі водночас.
- Пане В’ячеславе, чи тішить Вас реакція людей, які вперше знайомляться із наборами кубиків, вона схожа на ту, яку очікували?
- Надзвичайно тішить. Це найприємніше відчуття, коли твій витвір радує інших. Одразу ж з’являється мотивація робити іще більше цікавого. Чесно кажучи, ми й самі не очікували, що наш виріб буде мати такі схвальні відгуки. Так приємно знати, що в Україні стільки людей, яким цікава її історія, які із радістю готові дарувати собі, своїм дітям цікаві та пізнавальні іграшки. Скажете, що може бути пізнавального у дерев’яних брусочках? А це не брусочки, це двері в історію, ще один спосіб її вивчення з дитинства, через життєпис архітектурних пам’яток, особливостей спорудження і основних принципів і секретів будівництва.
- Яне, де навчалися, про що мріяли, за що любите чи не любите своє місто? Де, окрім Рівного, почуваєтесь як удома?
- Так, я народився і значну частину життя провів у Рівному, навчався тут. І люблю Рівне, бо як не любити місто, в якому виріс, маєш стільки друзів та чудових спогадів? І ще одне моє дитяче захоплення, яке зараз теж приносить мені багато радості, розвивалося і вдосконалювалося на вулицях і майданчиках нашого міста – саме тут я вперше сів на велосипед і донині нерозлучний із велоспортом. Також дуже люблю подорожувати, і всюди почуваюся добре, але лише в Рівному з’являється оте невловиме відчуття дому.
- Що, окрім втілення спільного з батьком проекту, змушує серце битися швидше? Є у Вас мрія, що зараз здається нездійсненною?
- Я професійно займаюся спортом, зокрема велотріалом – це подолання перешкод на велосипеді. І хоч цей вид спорту порівняно молодий і досить екстремальний, він добре тренує тіло і дух, дозволяє знаходити однодумців і цікаво проводити час. Останні три роки я ще й працюю як артист, маю власне велошоу. Два роки виступав у цирку «Кобзов», ми мандрували Україною, показували своє вміння, заохочували молодь до спорту, до активного і здорового способу життя. Зараз перебрався з виступами у Європу. Нещодавно побував у Франції та Німеччині – це дає змогу поєднувати багато з моїх захоплень – мандри, подорожі замками, велоспорт, виступи. Також намагаюся відвідувати чемпіонати України та світу з велотріалу, і до речі, цього року я організовую третій етап чемпіонату України з велотріалу в Рівному. Десь у глибині душі мрію, щоб наше місто було не лише столицею спідвею. Мрії тим і відрізняються від планів, що часто вони спонтанні і на перший погляд нереальні, але я не звик здаватися.
- Екологічні іграшки зараз - тренд у багатьох країнах світу. Бажання вийти на ширший ринок є. Можливо, Ви робите якісь кроки в цьому напрямі?
- Так, є такі наміри, і перші кроки ми вже робимо. А що з того вийде – побачимо.
- А Ви «граєтеся» своїм дітищем чи після реалізації мрії вже прямуєте до втілення нової? Чи, можливо, все традиційно - «чоботар без чобіт» - й у Вас теж нема свого конструктора?
- Ні, кубиків у нас вдосталь. І ми багато часу проводимо з ними, вибудовуючи нові або вже існуючі фортеці. Щоб твій витвір дарував позитивні емоції, треба їх туди закладати із самого початку, що ми й робимо.
- Спасибі Вам за розмову, а Святому Миколаю за те, що подарував цю зустріч із Вами. Бажаю здійснення усіх мрій і задумів!
• Мирослава Кирильчук
