Виступаючи перед учасниками Медіа-клубу “На власний погляд”, народний депутат від Партії регіонів Олег Зарубінський перерахував позитивні результати зустрічі у верхах в Брюсселі: факт самого проведення саміту, позитивна для України спільна заява, чимала увага до гармонізації українського та європейського законодавства, згода Євросоюзу на участь у реконструкції газотранспортної системи та участь у консорціумі щодо управління українською газотранспортною системою, меморандум щодо початку діалогу Україна-ЄС з поліпшення бізнес-клімату.
На саміті був відзначений прогрес щодо просування України в напрямі скасування візового режиму.
– Це питання можна було б навіть поставити на перше місце, тому що воно стосується мільйонів людей, — говорить Олег Зарубінський. — Отже, саміт був важливим, позитивним. А щодо його успіху, то в нас політики дають оцінки міжнародним подіям залежно від того, в якому політичному таборі вони перебувають. Але Штефан Фюле, який відповідає за політику сусідства Євросоюзу, відзначив, що саміт був надзвичайно успішний.
Що б не казали, але Євросоюз – це та структура, з якою треба поглиблювати стосунки, наголошує Олег Зарубінський, незважаючи на те, що в Європі серйозна економічна криза (приблизно чверть боргів ЄС нині викуплена Китаєм, а ще чверть – Японією), є проблеми з Грецією, Іспанією, Італією. Народний депутат вважає, що ні на кого молитися не треба і кумира робити з ЄС не треба. Проте для України ЄС є певним зразком щодо побудови системи державного управління, більш справедливого суспільства, ефективнішої конкурентної економіки тощо. А ще ЄС – це один з найбільших ринків у світі, високі технології, досвід демократичного суспільства. Тому для України важливо зміцнювати стосунки з Європейським Союзом. Але це не значить, що ЄС важливіший для України, ніж сама Україна – для ЄС. Ніхто в міжнародній політиці благодійництвом не займається.
За словами Олега Зарубінського, Євросоюз не з альтруїстичних, а суто з прагматичних причин допомагає Україні. Таких причин три. Перша — Україна є неосвоєним ринком із нижчою конкуренцією ніж в ЄС. А ринки для європейських товарів дуже потрібні. Потім, у країнах Європи добре пам’ятають 2009 рік, енергетичну кризу через стосунки України та Росії. Тому для них важливо, щоб Україна залишалася передбачуваним і стабільним транзитером енергоносіїв. Поки ж левова частка енергоносіїв іде в ЄС через Україну. Крім того, ЄС дуже боїться нелегальної міграції. Україна має величезний кордон з Євросоюзом, і вони хочуть, щоб Україна не була транзитером нелегальної міграції.
Щодо безвізового режиму, то із 2005 року громадяни ЄС можуть приїхати в Україну без візи, а українці в ЄС – ні. Тому, за словами Олега Зарубінського, керівництво країни ставить за мету спочатку лібералізацію візового режиму, щоб над нашими громадянами елементарно не знущалися. А потім – скасування візового режиму, говорить депутат.
– Чи досягли ми у ньому прогресу? Так. Нещодавно міністр закордонних справ Росії Лавров зробив ревниву заяву про те, що ЄС несправедливо ставиться до Росії, тому що у переговорах про безвізовий режим з Україною він просунувся далі. Якби у лютому не було блокування Верховної Ради, ми б показали ЄС іще більші здобутки. Вже були б прийняті закони, які подав Уряд на виконання першої черги зобов’язань перед ЄС для скасування безвізового режиму. Зокрема, це поправки до законопроекту про персональні дані, уточнення до закону про боротьбу з корупцією та інші. Вже на саміті могли б показати, що ми зробили.
Олег Зарубінський переконаний, що внутрішньополітичні суперечки не мають стояти на шляху євроінтеграційних зусиль України:
– Як кажуть, шкодити легше, а допомагати важко. Якщо більшість суспільства вважає, що відносини з ЄС важливі, то не треба шкодити просуванню в цьому напрямі з огляду на свої політичні міркування.
Чи дає цей саміт перспективи Україні інтегруватися в ЄС?
– Не можна однозначно сказати, тому що не йдеться про повноправне членство в ЄС, – стверджує О. Зарубінський. – Євросоюз досі не озвучив перспективи членства України в ЄС, ніде про це не сказано. Максимально, що ми можемо досягнути – це асоційоване членство і зона вільної торгівлі. Щодо повноправного членства, то це не можна назвати близькою перспективою тому, що наші партнери не хочуть це питання ставити. Чому? З різних причин, в тому числі з причини кризи в ЄС. У неформальних розмовах чиновники з ЄС говорять, що вони вже поспішили з прийняттям Болгарії та Румунії. Крім того, вони не знають, що зробити з 80-мільйонною Туреччиною, яка є асоційованим членом ЄС уже багато років. І нашу 46-мільйонну державу Євросоюзу, очевидно, переварити легко не вдасться. Одна справа, коли в Євросоюз входить Естонія з населенням 1,3 мільйона – як половина Києва. Інша справа – Україна, та ще й з такими внутрішніми суперечностями.
На думку Зарубінського, не треба розглядати членство в якійсь організації як мету. Очевидно, що слід використати цю ситуацію, щоб самим покращитися – в сфері технологій, економічного розвитку, залучення інвестицій, удосконалення суспільних відносин, рівня демократії та прав людини. А ще, за словами народного депутата, удача – це зустріч готовності і можливості. Чи будемо ми готові до Вільнюського саміту у листопаді 2013 року і чи буде у ЄС можливість, щоб ця зустріч відбулася, — це питання часу.
• Артем Кутянський
