Отже, завдяки внесеним до Закону змінам, нотаріуси отримали повноцінний статус реєстратора: тобто тепер кожний громадянин нашої держави може звернутися до них з проханням зареєструвати за ним право власності, іпотеку, обтяження, оренду нерухомого майна та припинити її.
Окрім нотаріусів статус та повноваження суб’єктів державної реєстрації отримали виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, міські та районні держадміністрації та акредитовані суб’єкти. Збільшення кола суб’єктів, які мають право проводити реєстрацію, надає можливість громадянам обирати, до кого звертатися та реалізовувати своє право швидше. А також така конкуренція дозволить звести до мінімуму черги та корупційну складову. Відтепер право власності на нерухоме майно підтверджується не правовстановлюючими документами, а наявністю відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відразу ж варто зазначити, що віднині при реєстрації права власності реєстратори не видаватимуть жодних свідоцтв про право власності, витягів чи інших документів, як було в минулому, а лише друкуватимуть інформаційну довідку з Реєстру, щоб громадяни могли пересвідчитись, що їхнє право таки зареєстроване. Хоча і така практика, як прогнозується, не буде тривалою, а лише тимчасовою, необхідною для перехідного періоду. Адже як тільки новий програмний продукт Міністерства юстиції України запрацює, громадяни зможуть самостійно через веб-сайт отримувати інформацію про зареєстровані за ними права. Як пояснюють наші реформатори, такі зміни обумовлені бажанням перейти до електронного документообігу і приєднатися до європейських країн, де така практика існує вже десятиліття і допомогла їм побороти бюрократизацію.
Ще одним позитивним моментом у таких змінах є те, що з часом нам не потрібно буде вирішувати ситуацію, як бути з втраченим документом, адже, якщо відомості є в Реєстрі, то цього достатньо для відчуження даного майна. Разом з тим, це не означає, що тепер всім варто негайно звертатися до реєстраторів із метою внесення відомостей про їхні права до Реєстру, адже Закон визнає чинними всі речові права на нерухоме майно, які виникли до 1 січня 2013 року і були зареєстровані згідно із законодавством, що діяло на той момент (мова йде про реєстрацію в органах БТІ), або ті права, які виникли тоді, коли законодавство не передбачало їх обов’язкову реєстрацію (випадки з нерухомістю в сільській місцевості). Тому, якщо ваші права на нерухомість виникли в результаті приватизації чи укладення різних договорів і зареєстровані в БТІ, вам не потрібно звертатися за перереєстрацією, а всі паперові документи на право власності є дійсними.
Нововведенням є варіація суми державного мита в залежності від строків державної реєстрації, що передбачає: чим швидша реєстрація (найкращий сервіс) - тим більша сума; триваліша у часі реєстрація (до 5 днів) – менша сума.
Загалом, всі ці зміни на краще, проте є і ряд небезпек, які можуть чатувати на нас. Перше, це те, що широкий доступ до Реєстру може призвести до уповільнення його роботи. Друге, робота в Реєстрах потребує тривалого навчання та кропіткої роботи, тому непідготовлені належним чином користувачі можуть наробити безліч помилок, вирішення яких потребуватиме додаткового часу та зусиль. Є й побоювання, що через відсутність документа на право власності може початися хвиля рейдерських атак на нерухомість, оскільки електронні бази даних не викликають особливої довіри у населення, але нам все ж таки варто сподіватися, що бази даних відповідають необхідним вимогам безпеки. Фахівці вважають, що поодинокі випадки шахрайства можливі - якщо аферист заволодіє електронно-цифровим підписом реєстратора або нотаріуса, але навряд чи такі дії будуть масовими. І навпаки, можливість кожної особи в будь-який час доби через інтернет-ресурс перевірити свою нерухомість збільшує шанси простежити за тим, аби з нерухомістю не вчинялося жодних незаконних маніпуляцій.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що, звісно, ці нововведення можуть нас насторожувати, викликати недовіру тощо, проте ризики існують і в системі, яка існувала донедавна. Так, документи могли викрасти, зіпсувати, і в такому разі, ніхто не міг би нічого довести, однак ми знайшли способи убезпечувати себе від подібних випадків і сподіватися на краще. Тому сьогодні нам варто спробувати, щоб зрозуміти, які переваги і небезпеки є в новій процедурі реєстрації прав власності та не відмовлятися від неї, а використовувати справді цінні нововведення.
• Олександр Чубай
